Рішення № 3330727, 24.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Лілея” м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 137809,24 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Радзівіло Т.О.

від відповідача Кузьменко С.С., Нікітюк К.О.

СУТЬ СПОРУ:

у січні 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 1310062 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 29 вересня 1999 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом січня 2006-квітня 2008 років теплову енергію, заборгувавши станом на 1 грудня 2008 р. 96406,47 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 35706,17 грн., три проценти річних з простроченої суми 5696,59 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на невідповідність встановлених тарифів на надання житлово-комунальних послуг опалення та гарячого водопостачання фактичним витратам на придбання у позивача теплової енергії, що унеможливлює своєчасний та повний розрахунок за спірним договором. З цих підстав вказував на відсутність його вини у порушенні зобов’язання з оплати придбаної теплової енергії.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 29 вересня 1999 р. між сторонами у справі було укладено договір № 1310062 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води до належного відповідачу будинку по вул. Ревуцького, 42-а у м. Києві для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 1375 Гкал/рік, а відповідач –щомісячно до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити по приладам обліку.

Строк дії договору відповідно до умов п. 8 договору встановлений з часу його підписання до 31 грудня 1999 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями сторін, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі даних особових карток (табуляграм) споживання теплової енергії та відомостей реєстрації середньодобових параметрів та підсумкових значень теплоспоживання за січень 2006-листопад 2008 років, стверджується факт постачання позивачем відповідачу теплової енергії за договором вартістю 350252,91 грн., а також оплати останнім спожитої у цей період теплової енергії у розмірі 253846,44 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 96406,47 грн. боргу (350252,91-253846,44) станом на 1 грудня 2008 р., 35706,17 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5696,59 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Відповідач не звільняється від обов’язку по оплаті теплової енергії за встановленими в установленому порядку тарифами. У разі невідповідності розміру встановлених тарифів надання житлово-комунальних послуг фактичним витратам по оплаті теплової енергії за встановленими тарифами відповідач не позбавлений можливості звертатися в установленому порядку до органу, який затвердив відповідні тарифи, про відшкодування витрат, понесених внаслідок різниці у тарифах.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити.

Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Лілея” (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-а, код 30386077) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код 00131305) 96406,47 грн. боргу, 35706,17 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5696,59 грн. три проценти річних з простроченої суми, 1378,09 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар