Постанова № 33306609, 22.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року 13:12Справа № 808/4615/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лексол»,

м. Запоріжжя

до: Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління

Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Медвєдєва О.В., за довіреністю б/н від 09.07.2013,

від відповідача: Счастлива І.Б., за довіреністю №711/10/10 від 13.08.2013,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лексол» (далі - позивач ТОВ «ТД «Лексол») звернулося із адміністративним позовом до Приморської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Приморська МДПІ), в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000011500, прийняте відповідачем 13.02.2013.

В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що твердження відповідача про те, що угоди, укладені між ТОВ «ТД «Лексол» та ПП «Авикс-Групп» є нікчемними і не носять реального характеру при наочності реального руху як товарних так грошових потоків є незаконними і безпідставними.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного рішення.

У судовому засіданні 15.08.2013 ухвалою суду було замінено відповідача його правонаступником - Приморською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, Приморська ОДПІ).

Відповідач адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях вх. 33270 від 15.08.2013р. посилається на акт перевірки Бердянської ОДПІ від 10.07.2012 №039/22-1408/34667315 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Авикс-групп» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Еккомтех», ТОВ «ТД Фінпрофіль». ТОВ «Дніпро Капітал ВР», ПП «Оптмедпромторг» за період з 01.04.2010 по 31.08.2011р.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях та у акті перевірки позивача.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до наказу Приморської МДПІ №360 від 20.12.2012, посадовими особами відповідача у період з 21.12.2012р. по 25.12.2012р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТД «Лексол» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Авикс-Групп» у серпні-вересні 2011р., за результатами якої було складено акт перевірки № 299/2202/37547195 від 27.12.2012 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено зокрема порушення ТОВ «ТД «Лексол» п. 138.1 ст. 138, п.п. 138.8.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, що призвело до завищення ТОВ «ТД «Лексол» витрат на суму 771129,4 грн. та заниження податку на прибуток за перевіряємий період у розмірі 177359,76 грн., а саме за 3 кв. 2011р. в сумі 177359,76 грн.

13.02.2013р. на підставі акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000011500, яким ТОВ «ТД «Лексол»» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 177359,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 44339,94 грн., в всього у розмірі 221695,70 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «ТД «Лексол» звернулося до суду.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Згідно п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються д складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У акті перевірки зазначено, що у перевіреному періоді встановлено факт господарських взаємовідносин між ТОВ «ТД «Лексол» та ПП «Авикс-Групп» у серпні-вересні 2011р. Будь-якого подальшого та більш детального опису зазначених господарських відносин та обставин формування позивачем валових витрат за такими відносинам акт перевірки не містить.

Натомість у акті перевірки далі наводиться зміст акту перевірки Бердянської ОДПІ від 10.07.2012 №039/22-1408/34667315 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Авикс-Групп» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Еккомтех», ТОВ «ТД Фінпрофіль». ТОВ «Дніпро Капітал ВР», ПП «Оптмедпромторг» за період з 01.04.2010 по 31.08.2011. При цьому, цитуючи акт перевірки Бердянської ОДПІ, відповідач у акті перевірки зазначає (а.с.25), що згідно пояснення керівника ПП «Авикс-групп» вих. №37 від 07.07.2012, сировина та матеріали, придбані у постачальника ТОВ «Еккомтех», використані у виробництві готової продукції та у серпні, вересні 2011р. реалізовано ТОВ «ТД «Лексол» відповідно до наведених видаткових та податкових накладних. Однак без посилання на жодний належний та допустимий доказ Бердянська ОДПІ в акті перевірки наводить наступні висновки:

- оскільки у ПП «Авикс-групп» відсутні достатні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, транспортні засоби, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема в випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту не мають реального характеру;

- у зв'язку з нікчемністю правочинів та враховуючи той факт, що поставка ТМЦ від ТОВ «Еккомтех», ТОВ «ТД Фінпрофіль», ТОВ «Дніпро Капітал ВР», ПП «Оптмедпромторг» за період з 01.04.2010 по 31.08.2011 на ПП «Авикс-Групп» не підтверджена та не могла бути саме від даних підприємств з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- в ході проведення перевірки не підтверджено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Еккомтех», ТОВ «ТД Фінпрофіль», ТОВ «Дніпро Капітал ВР», ПП «Оптмедпромторг» на ПП «Авикс-Групп» та, як наслідок, реалізації їх подальшим покупцям, а саме: ТОВ «ТД «Лексол» і т.д.

Далі у тексті акта перевірки наводиться зміст деяких норм ПК України, після чого робиться висновок завищення ТОВ «ТД «Лексол» витрат на суму 771129,40 грн., навіть без зазначення періоду, у якому відбулось таке завищення.

Таким чином акт перевірки відповідача фактично не містить навіть опису самого порушення з боку саме позивача.

Натомість позивачем були надані суду первинні документи на підтвердження здійснення ним господарських операцій з придбання у ТОВ «Авикс-Групп» мастильних матеріалів та використання їх у власній господарській діяльності, зокрема договір купівлі-продажу мастильних матеріалів №5 від 22.03.2011, видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, товарно-транспортні накладні, копії договорів поставки придбаних позивачем у ТОВ «Авикс-Груп» мастильних матеріалів контрагентам-покупцям.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам.

Акт перевірки Бердянською ОПДІ контрагента позивача ПП «Авкис-Групп» сам по собі не може бути достатнім та допустимим доказом нездійснення господарських операцій, оскільки жодний висновок зазначеного акту перевірки не підтверджений належними та допустимими доказами у зв'язку з чим висновки акту перевірки носять характер припущень. Натомість належним доказом факту фактичного нездійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Авикс-Групп» на думку суду можуть бути такі, що набрали законної сили рішення суду про визнання правочину недійсним або вирок суду у кримінальній справі, доказів існування яких відповідачем суду не надано.

Крім того, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, України визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Бульвес А.Д. проти Болгарії (заява №3991/03)» визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Щодо посилання представника відповідача у судовому засіданні на відсутність у позивача по спірним господарським операціям товарно-транспортних накладних суд зазначає, що по-перше, акт перевірки не містить жодного посилання на зазначену обставину при описі порушення у вигляді завищення валових витрат. По-друге, як зазначив представник позивача у судовому засіданні, відсутні товарно-транспортні накладні, які були б складені саме щодо транспортування ТМЦ від ПП «Авикс-Групп» до позивача, оскільки придбаний позивачем у ПП «Авикс-Групп» товар не забирався безпосередньо позивачем а одразу вивозився зі складу ПП «Авикс-Групп» покупцями позивача. Про зазначену обставину свідчать зокрема умови договорів купівлі-продажу між позивачем та його покупцями, згідно яких місце передачі товару-покупцю є склад виробника, яким був ПП «Авикс-Групп» - м. Бердянськ, вул. Кабельників, 3ч. Відповідно є наявними товарно-транспортні накладні щодо транспортування придбаних покупцями у позивача ТМЦ з м. Бердянськ, складені між відповідними покупцями та позивачем як вантажовідправником.

У зв'язку з недоведеністю відповідачем фактів порушень, які послугували підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання за основним платежем, відсутні підстави і для нарахування на суму такого зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем у періоді, що перевірявся податку на прибуток, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексол» до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Приморської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби №0000011500 від 13 лютого 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексол» 2216 гривень 99 копійок судового збору

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова