Ухвала суду № 33305872, 05.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 379/515/13-к Головуючий у І інстанції ПотеряйкоПровадження № 11/780/649/13 Доповідач у 2 інстанції ГоворухаКатегорія 57 05.09.2013

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 вересня 2013 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Орла А.І.,

суддів - Полосенка В.С., Говорухи В.І.,

за участю прокурора Скрипки І.М.,

засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Таращанського районного суду Київської області від 22 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миронівка Київської області, який являється потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого

засуджено за ч. 3 ст. 369-2 КК України на 3 /три/ роки позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 та ст.. 76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк терміном 1/один/ рік 6 місяців

Згідно вироку, ОСОБА_1 обіймаючи, згідно наказу начальника ГУ МВС України в Київській області № 1247о/с від 14 жовтня 2011 року, посаду начальника відділу ветеринарної міліції ГУ МВС України в Київській області, будучи службовою особою вирішив використати надані йому права та повноваження для особистого збагачення шляхом вчинення злочину у сфері службової діяльності.

10 січня 2012 року він видав направлення на перевірку суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 , проведення якої доручив підлеглим йому інспекторам відділу ветеринарної міліції ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

За результатами проведеної перевірки роботи забійної площадки ФОП ОСОБА_3 11 січня 2012 року, відділом ветеринарної міліції ГУ МВС України в Київській області внесено припис № 16/5-17, яким підприємця зобов'язано тимчасово призупинити її роботу до наведення належного санітарного стану, пред'явлення відповідних дозвільних і погоджувальних документів. Разом з тим, щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 107 КУпАП , а постаново від 11 січня 2012 року накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 136 гривень.

Під час зустрічей ОСОБА_3 та його партнера ФОП ОСОБА_7 з ОСОБА_1 03 травня 2012 року та ОСОБА_3 з ОСОБА_1 27 липня 2012 року поблизу ТРЦ «Магелан», що знаходиться в м. Києві по вул.. Академіка Глушкова, 13-Б ОСОБА_1 переслідуючи корисливий мотив та маючи на меті власне збагачення на прохання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 запевнив останніх у сприянні з його боку щодо надання можливості всупереч вимогам закону продовжити роботу забійної площадки та послідуючої видачі управлінням ветмедицини в Таращанському районі експлуатаційного дозволу на функціонування забійного цеху, оскільки в силу займаної посади має вплив на начальника Головного управління ветеринарної медицини в Київській області ОСОБА_9 та начальника управління ветеринарної медицини в Таращанському районі ОСОБА_10 Натомість, за надання «послуги» почав вимагати надання йому неправомірної винагороди в сумі 10 000 грн.

Бажаючи продовжувати підприємницьку діяльність та отримати офіційний експлуатаційний дозвіл на функціонування забійного цеху, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 24 квітня 2012 року передали ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5 000 грн.

При черговій зустрічі з ОСОБА_1 03 травня 2012 року поблизу ТРЦ «Магелан» передали ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5 000 грн.. а 27 липня 2012 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 ще 2 000 грн. за вплив на прийняття позитивного рішення начальником ГУ ветмедицини в Київській області ОСОБА_9 та начальником управління ветмедицини в Таращанському р-ні ОСОБА_10 про видачу експлуатаційного дозволу на функціонування забійного цеху після чого ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції.

В апеляції на вирок суду прокурор просив вирок скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_1 призначити покарання в межах санкції ч.3 ст. 369 КК України. Обґрунтовує прокурор свою апеляцію тим, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Так, призначаючи засудженому покарання районний суд, на думку прокурора, не враховав поведінку засудженого, який протягом розслідування даної справи відмовлявся від дачі показів та не сприяв розкриттю злочину, а лише під час судового розгляду справи, під тиском беззаперечних доказів, частково визнав свою вину у скоєному.

В апеляції на вирок захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 просив вирок суду змінити та виключити з обвинувачення ОСОБА_1 таку кваліфікуючу ознаку як «вимагання», перекваліфікувавши його дії з ч. 3 ст.369-2 КК України на ч. 2 ст. 369-2 КК України, а в іншій частині залишити без змін. Апелянт вказує на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України є недоведеною і зазначає, що оскільки особа, яка передавала матеріальну вигоду мала намір вирішити особисті питання і таким чином обійти встановлений порядок, навіть за умови, що була вимога винагороди дії службової особи не можуть бути кваліфіковані, як вимагання. Такої позиції притримується Верховний Суд України, та Вищий спеціалізований суд з розгляду кримінальних та цивільних справ, зокрема по справам щодо отримання хабара.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який апеляцію підтримав та просив її задовольнити, думку засудженого та його захисника, які просили вирок змінити, перекваліфікувати дії засудженого на ч. 2 ст. 369-2 КК України, заслухавши судові дебати, останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи в межах поданих апеляцій та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно до вимог ст. 323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вироком Таращанського районного суду Київської області від 22 квітня 2013 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 369-2 КК України, за одержання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів за вплив на прийняття рішення особою, яка уповноважена на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Вина ОСОБА_1 в отриманні неправомірної вигоди доведена зібраними по справі доказами, які були досліджені під час судового розгляду, а саме, показами свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, протоколами допитів свідків ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_4, які були оголошені в судовому засіданні, протоколом огляду місця події від 27 липня 2012 року, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 27 липня 2012 року та від 03 травня 2012 року, висновками експертів та іншими зібраними доказами на підставі яких достовірно встановлено, що ОСОБА_1, маючи намір отримати неправомірну вигоду, запропонував підприємцям ОСОБА_3 та ОСОБА_7, за матеріальну винагороду допомогти вирішити їх питання, а саме, вплинути на начальника Головного управління ветеринарної медицини в Київській області ОСОБА_9, та начальника управління ветеринарної медицини в Таращанському районі ОСОБА_10 і допомогти підприємцям продовжити роботу забійної площадки та отримати експлуатаційний дозвіл на функціонування забійного цеху. З встановленими обставинами фактично погодився і засуджений заперечуючи лише розмір неправомірної вигоди.

Правильно встановивши фактичні обставини справи суд дав їм вірну юридичну оцінку і обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Суд обґрунтовуючи своє рішення про доведеність вини ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 369-2 КК України вказав, що ОСОБА_1 одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за вплив на прийняття рішення особою, яка уповноважена на виконання функцій держави. Те, що за певних умов такий вплив не було здійснено і в судовому засіданні не було отримано відповідних доказів не впливає на кваліфікацію дій засудженого за даною статтею, оскільки настання відповідних наслідків не є обов'язковою умовою кваліфікації дій за даною статтею Кримінального Кодексу.

Не може ставити під сумнів кваліфікацію дій засудженого, всупереч твердженню адвоката, і неправомірність вимог особи , яка надавала неправомірну вигоду, оскільки на відміну від статті, яка передбачає відповідальність за отримання хабара, де це було обов'язковою умовою кваліфікації дій посадової особи за даним обвинуваченням такої умови не має.

Що ж стосується доводів апеляції прокурора, який повністю погодився з кваліфікацією дій засудженого та вважав, що засудженому призначено м'яку міру покарання то, на думку колегії суддів, зазначені доводи є недостатніми для визнання призначеного засудженому покарання надто м'яким і не надають суду апеляційної інстанції достатніх підстав для скасування вироку у зв'язку з призначенням засудженому явно несправедливого покарання в силу його м'якості.

Так при призначенні ОСОБА_1 покарання судом першої інстанції було враховано, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, характеризується позитивно, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, розкаюється у скоєному, що суд обґрунтовано визнав обставинами , які пом'якшують покарання і знижують ступінь тяжкості вчинено злочину.

З врахуванням викладеного підстав для скасування чи зміни вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та апеляцію захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Таращанського районного суду Київської області від 22 квітня 2013 року, щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: