Вирок № 33305704, 25.07.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

3 м. м. Кагарлик Кагарлицький район Київська область Україна 9200

Справа № 368/1313/13-к

провадження № 1-кп/368/84/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2013 року

Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Шевченко І.І.

при секретарі Губенко А.П.

з участю прокурора Калайди Ю.О.

та обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області кримінальне провадження № 12013100190000526 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Іванівна Іванівського району Херсонської області, українця, громадянина України, освіта середньо - спеціальна, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого:

· 23.03.2012 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України (в редакції 2001 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України (в редакції 2001 року), -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 повторно, в один із днів на початку червня місяця 2013 року, близько 14 год., перебуваючи на занедбаному полі, яке межує з вул. Комунарською та вул. 97-ї Стрілецької дивізії в м. Кагарлику, Київської області, виявив дикоростучі рослини коноплі, які незаконно придбав, зірвавши їх руками, з метою подальшого виготовлення з них наркотичного засобу. Після чого, незаконно придбані рослини коноплі, переніс до квартири за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, де незаконного виготовив з них наркотичний засіб, розділивши рослини на дві частини та в подальшому одну частину їх поклав на шафу в кімнаті квартири, а іншу частину склав в паперовий ящик, який поклав на підлозі балкону квартири, висушуючи та зберігаючи їх, без мети збуту, для власного вживання. Після чого двічі відділяв руками листки від стебел, перетирав їх виготовляючи подрібнену рослинну масу, яку вжив двічі шляхом куріння за допомогою саморобної металевої люльки.

14.06.2013 року, працівниками Кагарлицького PB ГУМВС України в Київській області, під час проведення огляду квартири АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, яка знаходилася на шафі в кімнаті квартири та в паперовому картонному ящику на підлозі балкону вказаної квартири, по місцю його проживання. Крім того на підлозі в згортку з газети було виявлено саморобний металевий пристрій для куріння - люльку з нашаруванням речовини темного кольору.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 842/х від 26.06.2013 року представлена на експертизу речовина рослинного походження зеленого кольору, яка вилучена 14.06.2013 року під час проведення огляду місця події по місцю проживання ОСОБА_1, в квартирі АДРЕСА_1, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг, якого заборонено - канабіс. Маса особливо небезпечного наркотичного засобу, канабісу, в перерахунку на суху речовину становить 116,24 г. На внутрішніх поверхнях металевої люльки, виявлено нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, екстракту канабісу. Маса наркотичного засобу, екстракту канабісу, в перерахунку на суху речовину становить 0,0070 г.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України (в редакції 2001 року) визнав повністю та суду пояснив, що це було в один із днів червня місяця 2013 року, близько 14 год., він на велосипеді поїхав навпростець через занедбане поле, яке межує із вул. 97-ї Стрілецької дивізії та вул. Комунарською, що в м. Кагарлику Київської області. Так, рухаючись по полі, він виявив на ньому кілька дикоростучих рослин коноплі. Рослини коноплі росли серед бур'янів та були малорослі. Так, він вирішив вказані рослини позривати та принести додому, де він міг їх вживати шляхом куріння. Виявлені рослини він вирвав, які потім склав у поліетиленовий пакет, який був при ньому та перевіз велосипедом. По прибуттю додому, він переніс рослинну масу розділив на дві частини, одну частину з яких поклав у кімнаті квартири на мебельну шафу, сушитися, та у нішу склав до паперового картонного ящика, який поставив на підлозі на балконі квартири теж сушитися. Дані рослини він розклав, щоб вони висушувалися. Про принесені до квартири рослини коноплі він нікому іншому не розповідав. Після принесення даних рослин, коли вони трохи підсохли, він двічі їх вживав шляхом куріння, за допомогою металевої трубки - люльки, яку спеціально самостійно виготовив для цього раніше. 14.06.2013 року, близько 15 год., до квартири, де він проживає прийшла його мати спільно з працівниками міліції та двома понятими. Його мати надала письмовий дозвіл на огляд належної їй квартири. Під час проведення огляду квартири працівниками міліції в його присутності, в присутності матері та двох понятих, було виявлено на мебельні шафі в залі, частину вже сухих рослин коноплі. Також при огляді балкону було виявлено вище вказаний картонний ящик з іншою частиною рослин коноплі, теж сухою. Крім того на балконі було також виявлено металевий пристрій, який він виготовив сам, у вигляді трубки - люльки, за допомогою якого він вживав шляхом куріння принесену ним коноплю. Коли рослини трохи висохли після їх сушіння він двічі їх вживав шляхом куріння. Вину у вчиненому визнає в повному обсязі та просить суд його суворо не карати та дати можливість йому виправитися.

За згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження, суд в силу ч. 3 ст. 349 КПК України (в редакції 2012 року), визнав недоцільними дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, при цьому допитати обвинуваченого і вивчити матеріали кримінального провадження в частині, які характеризують особу обвинуваченого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 309 ч. 2 КК України (в редакції 2001 року), підтверджується також матеріалами, зібраними під час досудового розслідування справи, які не були об'єктом дослідження і учасники процесу не вважають за доцільне їх досліджувати, оскільки фактичні обставини скоєного, доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій учасниками процесу не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час розслідування добровільно, без примусу та тиску в повному обсязі беззаперечно визнав свою винуватість у вчинені ним кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України (в редакції 2001 року) та щиро покаявся , що підтвердив це і у судовому засіданні.

Таким чином суд дійшов до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1, яке містить склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.. 309 ч. 2 КК України (в редакції 2001 року) - як незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, обвинувачений винний у вчиненні даного злочину та підлягають покаранню.

Згідно паспорту НОМЕР_1 виданого 18 квітня 2002 року обвинувачений ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Іванівка Іванівського району Херсонської області, відповідно, на момент вчинення злочину був повнолітнім та є громадянином України.

Згідно вимоги про судимість № 3951 від 17.06.2013 станом на 17.06.2013 року ОСОБА_1 рахується як такий, що раніше судимий, а саме: 23.03.2012 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України (в редакції 2001 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки. 31.08.2012 р. він був поставлений на облік Кагарлицьким районним підрозділом кримінально - виконавчої інспекції УДПтС в м. Києві та Київській області.

Згідно довідки поліклініки Кагарлицької центральної районної лікарні № 189 обвинувачений ОСОБА_1 знаходиться на «Д» обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ з 2010 року з діагнозом опійна наркоманія.

Згідно довідки поліклініки Кагарлицької центральної районної лікарні № 222 обвинувачений ОСОБА_1 за психіатричною допомогою не звертався та на обліку в лікаря - психіатра не перебуває.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України (в редакції 2001 року), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_1, який має постійне місце проживання, на досудовому слідстві та в суді давав правдиві показання, розкаюється у скоєному.

ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості, але вчинив злочин в період іспитового строку, характеризується позитивно, провину визнав і щиро покаявся.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України (в редакції 2001 року), суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України (в редакції 2001 року), суд не вбачає.

Із врахуванням всіх пом'якшуючих обставин: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі та за сукупністю вироків частково приєднавши ОСОБА_1 невідбуту частину покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 23.03.2012 року, оскільки ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується не вперше, на шлях виправлення та перевиховання не став. Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»», у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначити покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим. Окрім того, суд не вбачає із зазначених вище обставин для призначення ОСОБА_1 покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі. Вказаний злочин вчинив в період іспитового строку, а тому його виховання та перевиховання можливе тільки в ізоляції його від суспільства.

Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання та буде сприяти запобіганню вчиненню ним нових злочинів, а тому, на думку суду, з врахуванням ч. 2 ст. 65 КК України його виховання та виправлення можливе тільки за умов ізоляції його від суспільства.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.

Речові докази по кримінальному провадженню: рослинна маса канабісу та металева люлька в пакеті «Речові докази» № 0312972, які вилучені під час ОМП, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на користь держави (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код. 37975298) вартість проведеної хімічної експертизи в сумі 367 грн.. 08 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376 КПК України (в редакції 2012 року), суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України (в редакції 2001 року), та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком два роки.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 23.03.2012 року у виді одного року одного місяця позбавлення волі і остаточно призначити до відбування покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на три роки один місяць.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрати тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань, взявши його під варту із зали суду і строк відбування покарання рахувати йому з 25 липня 2013 року - з дня взяття його під варту.

Речові докази по кримінальному провадженню: рослинна маса канабісу та металева люлька в пакеті «Речові докази» № 0312972, які вилучені під час ОМП, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на користь держави (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код. 37975298) вартість проведеної хімічної експертизи в сумі 367 (триста шістдесят сім) грн.. 08 коп.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні

Суддя І. І. Шевченко