Рішення № 33304664, 05.09.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/1808/13

Справа 235/4601/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 вересня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

при секретарі Колосовій О.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 07.08.2013 року звернувся до суду з позовом до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди в зв»язку з професійний захворюванням.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебував у трудових правовідносинах з відповідачем з 11.07.1997 року по 30.12.2010 року, був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України в зв»язку з виходом на пенсію.

Під час роботи він отримав професійне захворювання, а саме: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, помірний перебіг, легенева недостатність першого-другого ступеню, атеросклеротичний кардіосклероз.

Після проходження медичного обстеження відповідач по цьому випадку склав акт за формою П-4 від 26.06.2013 року.

25.07.2012 року він був оглянутий МСЕК, йому встановлена 3 група та 40% втрати професійної працездатності.

Внаслідок професійного захворювання відбулося ушкодження його здоров»я, в зв»язку з чим йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він протягом тривалого часу постійно перебуває у хворобливому стані у зв»язку з захворюванням.

На теперішній час він відчуває себе втраченою для суспільства та родини людиною. Його фізичний та моральний стан не дозволяє йому відчувати себе повноцінною людиною. Його постійно турбують сильні болі, тривале лікування позначилося на його загальному стані, він знаходиться в подавленому стані, відносини в його родині погіршилися, він став інвалідом.

У відповідності до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральну шкоду, яка була йому завдана професійним захворюванням, позивач оцінює в 40 000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача ПАТ «ШУ «Покровське» області не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяви про розгляд справи у відсутність представника відповідача та заперечення проти позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 11.07.1997 року по 30.12.2010 року, був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України в зв»язку з виходом на пенсію (а.с. 7-11).

Під час роботи він отримав професійне захворювання, а саме: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, помірний перебіг, легенева недостатність першого-другого ступеню, атеросклеротичний кардіосклероз.

Після проходження медичного обстеження відповідач по цьому випадку склав акт за формою П-4 від 26.06.2013 року (а.с. 22-24).

25.07.2012 року позивач був оглянутий МСЕК, йому встановлена 3 група та 40% втрати професійної працездатності в зв»язку з професійним захворюванням (а.с. 5).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Законом України "Про охорону праці", а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров"я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Судом встановлено, що тяжкі та шкідливі умови праці призвели до професійного захворювання позивача. Висновком МСЕК від 25.07.2013 року йому вперше було встановлено третю групу інвалідності та 40% втрати професійної працездатності в зв»язку з професійним захворюванням строком до 01.08.2015 року (а.с. 5). В зв»язку з цим 07.08.2013 року позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про відшкодування моральної шкоди. Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов'язку Фонду відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами статті 237-1 КЗпП України.

Відповідно до роз"яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)" спори про відшкодування заподіянної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв"язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 40% працездатності в зв»язку з профзахворюванням, визнаний інвалідом третьої групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Вищезазначене законодавство, а також роз"яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов"язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв"язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз"ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров"я позивача, те, що професійна працездатність в зв»язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 40%, позивач визнаний інвалідом третьої групи.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв»язку з професійним захворюванням - 12500 грн.

Згідно ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 114,70 грн.

Крім того, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу підлягають частковому задоволенню.

Згідно довідки, наданої позивачем, він сплатив за правову допомогу 1500,00 грн. (а.с. 27а).

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджені граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних і адміністративних справ і зазначено, що граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, час, який витрачено представником позивача ОСОБА_1 на участь в судовому засіданні складає 60 хвилин, що в грошовому відшкодуванні складає 458,80 грн. При визначенні вказаної суми судом враховується розмір мінімальної заробітної плати станом на вересень 2013 року, що становить 1147,00 грн., та визначається за наступним розрахунком: 1147,00 грн. х 40% = 458,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», з р\р 26000010150071 в ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767, код ЕДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошову компенсацію у розмірі 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв»язку з професійним захворюванням, та 458,80 грн. - в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», р\р 26000010150071 в ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767, код ЕДРПОУ 13498562 на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

:05.09.2013