Рішення № 3330395, 10.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №

За позовом

до

про

Суддя

Представники:

від позивача -Залозецька Ю.В.

від відповідача - не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс-Україна"(далі - позивач) до Приватного підприємства "Анастасія" (далі - відповідач) про стягнення 5767,63грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду м. києва від 21.01.2009 порушено провадження у справі №15/21.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мета Імпекс - Україна” (далі - Позивач) та Приватним підприємством „Анастасія” (далі - Відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 281ПП(07),відповідно до умов якого Продавець передає, а Покупець приймає та оплачує поставлену продукцію.

На виконання умов Договору Позивачем було поставлено товар на загальну суму 64071,42 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (копії наявні у матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.2. Договору остаточний розрахунок за отриманий товар Покупець здійснює протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після складення товарної накладної. Датою передачі товару, відповідно до п. 4.5. Договору, вважається дата фактичної передачі товару, що зазначається у видатковій накладній.

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідач частково розрахувався за поставлений йому товар у сумі 60305,24 грн., що підтверджується банківськими виписками від 28.02.2007р., 03.03.2007р., 20.03.2007р., 12.04.2007р., 17.04.2007р., 18.04.2007р., 16.05.2007р., 10.07.2007р., 13.07.2007р., 16.07.2007р., 03.10.2007р., 12.10.2007р., 17.10.2007р., 15.11.2007р., 21.11.2007р., 28.11.2007р., 24.11.2007р., 28.01.2008р., 12.02.2007р., 19.02.2008р., 14.04.2008р., 15.04.2008р., 26.05.2008р., 09.06.2008р., 26.06.2008р., 22.07.2008р., 04.08.2008р., 13.08.2008р.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 3766,19 за неоплату поставленого йому товару за накладною:

- № УА-00007607 від 16.04.2008р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За наданим позивачем розрахунком основної суми боргу з урахуванням індексу інфляції становить 4145,02 грн.

На підставі викладених норм та розрахунку позивача з відповідача підлягає стягненню 4145,02 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що за прострочення терміну оплати вартості отриманого Товару Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За наданим позивачем розрахунком розмір пені за договором становить 722,08 грн.

Проте при здійсненні цього розрахунку позивач не врахував вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З урахуванням зазначених вимог кількість календарних днів прострочки буде складати з 01.05.2008 - 01.11.2008.

Оскільки облікова ставка Національного банку України у зазначеному періоді складала 12% річних, то розмір пені відповідача складає 498,76 грн.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що у випадку прострочення платежу більше, ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує штраф у розмірі 10% вартості переданого товару. Штраф у розмірі 10 відсотків становить 804,88 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити 3 % відсотки річних від простроченої суми. 3 % річних від простроченої суми зобов’язання Відповідача складає 90,26 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (сплатити гроші), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На день винесення рішення сума основного боргу складає 4 145,02 грн., пені - 498,76 грн., 3% річних - 90,26 грн та штрафу - 804,88 грн і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу тощо.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивачем при поданні позову було сплачено 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 97,92 грн. витрат по сплаті державного мита та 113,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу..

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 610,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-84,173,174,175,193, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс-Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Анастасія" (04111, м. Київ, вул. Щербакова,49; 01001, м. Київ вул. П. Орлика,24/1, кв.23; банківські реквізити: р/р 26005026438273 у у Печерському відділенні АКБ УСБ , МФО 322012; ЄДРПОУ 21681903), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс-Україна" (02094, м. Київ, пров. Карельський,5, банківські реквізити: р/р 260090102974 в ЗАТ "ПроКредитБанк" у м. Києві, МФО 320984, код ЄДРПОУ 31450504) 4 145 (чотири тисячі сто сорок п"ять) грн. 02 коп. - основного боргу з урахуванням інфляційного збільшення, 498 (чотириста дев"яносто вісім)грн.76 коп - пені, 90 (дев"яносто)грн.26 коп.-3% річних, 804 (вісімсот чотири)грн.88 коп.- штрафу, 97(дев"яносто сім) грн.92 коп. - державного мита, 113 (сто тринадцять) грн. 28 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.Г.Хоменко

дата підписання: