Постанова № 33303925, 20.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 р. Справа №805/10624/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Кобець О.А.,

з участю представників:

позивача - Шмакової Н.Б.,

відповідача - Кононенко В.К..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» до Східної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання нечинним та скасування з моменту прийняття рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013; визнання нечинною та скасування з моменту прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00157; зобов'язання здійснити митне оформлення товару, отриманого ТОВ «Юніоіл» за контрактом від 17 лютого 2011 року № АК 11-01, за кодом УКТЗЕД, що вказаний у митній декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922,-

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» (далі позивач, ТОВ «Юніоіл») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач, Східна митниця Міндоходів) про визнання дій Східної митниці Міністерства доходів і зборів України з визначення коду товару, що отриманий ТОВ «Юніоіл» за контрактом від 17 лютого 2011 року № АК 11-01, протиправними; визнання нечинним та скасування з моменту прийняття рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013; визнання нечинною та скасування з моменту прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00157; зобов'язання здійснити митне оформлення товару за кодом УКТЗЕД, що вказаний у митній декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 17 лютого 2011 року між ТОВ «Юніоіл» та нерезидентом ТОО «Аккерт Казахстан» (Казахстан) (далі - продавець) був укладений контракт № АК 11-01. Згідно вказаного контракту продавець прийняв на себе зобов'язання продати, а підприємство позивача придбати паливо пічне побутове з урахуванням додаткових угод до нього. В межах цього контракту продавцем 29 квітня 2011 року було поставлено на адресу ТОВ «Юніоіл» партію товару загальною кількістю 475,151 метричні тони, а саме - важкий дистилят - паливо пічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) для отримання лігроїно-газойлевої фракції згідно постійного технологічного регламенту ТР36102947.003:2011. Партія товару, що постачалася за вказаним контрактом, супроводжувалась пакетом документів, які, зокрема, підтверджували його кількість, якісні показники, вартість. Діючи добросовісно та у передбачений митним законодавством спосіб, позивач для здійснення митного оформлення товару надавало Східній митниці Державної митної служби, правонаступником якої є відповідач - Східна митниця Міністерства доходів і зборів України, всі необхідні документи.

29 квітня 2011 року товар, що надійшов на адресу позивача на виконання умов укладеного контракту, був пред'явлений позивачем до митного оформлення за тимчасовою декларацією № 700000012/2011/005355, при оформленні якої товар був класифікований позивачем за кодом УКТЗЕД: 2710 1951 00 і визначений як «важкий дистилят - паливо пічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) для отримання лігроїно-газойлевої фракції, згідно постійного технологічного регламенту ТР36102947.003:2011. У кількості 475,151 т.». Декларування товару за вказаним кодом здійснювалось на підставі документів, передбачених контрактом, що надійшли разом з товаром, зокрема паспортами якості з урахуванням вказаних у супровідних документах фізико-хімічних властивостей товару. Крім того, правильність визначення позивачем коду товару підтверджувалася сертифікатом відповідності № УА 1.029.0048794-11, виданим ДП «Донецькстандартметрологія».

В ході проведення митного оформлення на підставі зазначеної тимчасової митної декларації Східною митницею від ввезеного товару було відібрано проби, які направлені на дослідження до Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Держмитслужби (надалі - ЦМУЛДЕР). На підставі висновку експертів ЦМУЛДЕР № 12.1-797, складеного 18 травня 2011 року, відповідачем було винесено рішення про визначення коду товару від 20 липня 2011 року № КТ-700-1708-11, в якому Східною митницею даний товар був класифікований як «Важкий дистилят - паливо пічне побутове, являє собою суміш аліфатичних вуглеводнів», і змінено код товару згідно УКТЗЕД з 2710 19 51 00 на 2710 19 61 00.

Не погодившись із вказаним рішенням Східної митниці, позивачем подано адміністративний позов про визнання незаконним та скасування прийнятого рішення. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/18360/2011, яка набрала законної сили, позов було задоволено та визнано незаконним і скасовано рішення Східної митниці про визначення коду товару від 20 липня 2011 року № КТ-700-1708-11.

Керуючись вказаним судовим рішенням, позивачем 11 липня 2013 року була надана митна декларація № 700140000/2013/013922, заповнена у звичайному режимі. При оформленні вказаної декларації товар був класифікований позивачем за кодом УКТЗЕД: 2710 19 51 00. Однак, відповідач повторно прийняв рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013, згідно з яким код товару згідно УКТЗЕД змінено з 2710 19 51 00 на 2710 19 61 00, і оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00157. Позивач вважає дії відповідача протиправними, а прийняте рішення від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013 щодо визначення коду товару та картку відмови № 700000002/2013/00157 нечинними та такими, що підлягають скасуванню.

Так, позивач зазначив, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013 на підставі висновку ЦМУЛДЕР від 18 травня 2011 року № 12.1-797 є незаконним, оскільки такий висновок був спростований судом, і рішення про визначення коду товару, яке ґрунтувалося на цьому висновку, скасоване судом.

В обґрунтування правомірності визначення ТОВ «Юніоіл» в заявленій декларації коду товару згідно УКТЗЕД - 2710 19 51 00 позивач зазначив наступне. Відповідно до листа Державної Митної Служби від 10 лютого 2011 року № 11/2-10.15/2221-ЕП Міністерством фінансів у Державну Митну службу України надіслано інформацію, викладену у листі Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» Міністерства палива та енергетики України від 24 січня 2011 року № 10/10-61 щодо фізико-хімічних показників, визначених у ДСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове», в якому зазначено, що згідно діючої нормативної документації на нафтопродукти, продукту (або групи продуктів) з назвою «пічне паливо» не існує. Близьким, виходячи з назви продукту, є паливо пічне побутове, що відповідає вимогам ДСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове» (ППП). Технічні умови», яке призначене для комунально-побутових потреб, для підприємств сільського господарства, а також для постачання населенню. Паливо пічне побутове може містити до 80 % середньо дистилятних фракцій і лише 20 % важких залишків від переробки нафтової сировини. Палива відрізняються за своїми фізико-хімічними показниками, насамперед фракційним складом, в'язкістю, температурою спалаху, густиною, способами переробки тощо, які зазначені у додаткових примітках до 27 групи УКТ ЗЕД.

Згідно з п.п. (d) додаткових приміток до 27 групи УКТ ЗЕД, термін «важкі дистиляти» (товарні категорії 2710 19 31 - 2710 19 99) означає нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 65 об.% яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 250° С (згідно з ДСТУ 2177-99 чи АSТМ D 86), або фракції, відсоток перегонки яких при температурі 250° С не може бути визначений за цим методом. Згідно з п.п. (f) додаткових приміток до 27 групи УКТ ЗЕД, термін «паливо рідке» (товарні категорії 2710 19 51 - 2710 19 69) означає важкі дистиляти, зазначені в пункті (d), крім газойлів, зазначених у пункті (е), які за відповідними значеннями колориметричної характеристики К мають в'язкість В.

Таким чином, виходячи з показників отриманого позивачем товару, нафтопродукти для специфічних процесів (код УКТ ЗЕД 2710 19 51 00) не є «пічним паливом», а відноситься до підгрупи «рідке паливо (мазут)» товарної групи «важкі дистиляти».

Крім того, позивач зауважив, що ТОВ «Юніоіл» є нафтопереробним підприємством та має Сертифікат ІSО, що підтверджує цей статус. Основним видом діяльності у довідці Управління статистики про включення ТОВ «Юніоіл» до ЄДРПОУ зазначено КВЕД 23.20.0 - «Виробництво продуктів нафтоперероблення». Позивач не використовує імпортований товар, визначення коду якого є предметом спору, для інших цілей, окрім зазначених у вантажній митній декларації № 700140000/2013/013922, тобто дану сировину використовує виключно у специфічних процесах переробки - перегонці при атмосферному тиску з метою отримання лігроїно-газойлевої фракції. У виробничому процесі підприємство керується Постійним технологічним регламентом № ТР36102947.003:2011, в якому визначено в якості сировини для виробництва паливо пічне побутове, а також зазначені технічні вимоги до обладнання, що працює лише за атмосферного тиску. При митному оформленні імпортованого товару відповідачу копію постійного технологічного регламенту було надано, тобто відповідач був повідомлений про цільове призначення імпортованого позивачем нафтопродукту.

На підставі викладеного позивач вважає класифікацію, що була здійснена відповідачем необґрунтовано, упереджено, при повному ігноруванні характеристик товару, документів, що підтверджують код товару як 2710 19 51 00, згідно УКТ ЗЕД. В результаті, наслідком прийняття відповідачем оскаржуваного незаконного рішення про визначення коду товару, у майбутньому буде незаконне покладення на позивача обов'язку щодо сплати акцизного податку. Крім того, внаслідок незаконних вищезазначених дій відповідача, митна вартість буде збільшена, що призведе до збільшення зобов'язань із ввізного податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача надала заяву про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, в якій просила суд розглядати позовні вимоги в наступній редакції: визнати нечинним та скасувати з моменту прийняття рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013; визнати нечинною та скасувати з моменту прийняття картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00157; зобов'язати Східну митницю Міндоходів здійснити митне оформлення товару, отриманого ТОВ «Юніоіл» за контрактом від 17 лютого 2011 року № АК 11-01, за кодом УКТЗЕД, що вказаний у митній декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922 (арк. справи 141).

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним в позові, підтримала заявлені уточнені позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, про що надав письмові заперечення (арк. справи 120-131), в яких зазначив, що Східна митниця позовні вимоги вважає безпідставними та необгрунтованими у зв'язку з наступним. 29 квітня 2011 року декларантом позивача було подано до Східної митниці тимчасову декларацію № 700000012/2011/005355 з метою здійснення митного оформлення товару за заявленим кодом згідно УКТЗЕД - 2710 19 51 00 «важкий дистилят - паливо пічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску)». З метою встановлення характеристик товару, що є визначальними для однозначної класифікації товару згідно УКТЗЕД, митницею відібрано проби та зразки з метою направлення на дослідження до Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (далі - ЦМУЛДЕР). У висновку ЦМУЛДЕР зазначено, що отримані результати лабораторних досліджень проби за встановленими показниками «фракційний склад» та «масова частка сірки» не відповідають опису товару, зазначеному в графі 31 ВМД від 29 квітня 2011 року № 700000012/2011/005355 та наданому Паспорту якості від 24 березня 2011 року № 030. Так, за паспортом якості 90 об.% переганяється при температурі не вище 360 °С, фактично - 90 об.% переганяється при 406 °С; температура спалаху в закритому тиглі: заявлено - 12 °С, фактично - 66 °С; масова частка сірки: заявлено 0,24 мас.%, фактично - 0,3882 мас.%.

Східною митницею, враховуючи всі товаросупровідні документи, надані декларантом позивача та висновок ЦМУЛДЕР від 18 травня 2011 року № 12.1-797 було прийнято Рішення про визначення коду товару від 20 липня 2011 року № КТ-700-1708-2011, згідно якого спірний товар класифіковано за кодом УКТЗЕД - 2710 19 61 00 «важкий дистилят - паливо пічне побутове для інших цілей».

Не погодившись з даним Рішенням про визначення коду товару, позивачем було оскаржено його у судовому порядку.

11 липня 2013 року декларантом позивача подано до Східної митниці Міндоходів декларацію, заповнену у звичайному порядку (далі - МД) № 700140000/2013/013922, якою задекларовано товар за заявленим кодом згідно УКТЗЕД - 2710 19 51 00 «важкий дистилят - паливо пічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску)». За результатом опрацювання документів, поданих при митному оформленні Східною митницею Міндоходів прийнято Рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013.

При цьому, відповідач звертав увагу на те, що обставини прийняття рішення Східної митниці Міндоходів від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013, не встановлювались при розгляді адміністративної справи № 2а/0570/18360/2011. Окрім того, рішення про визначення коду товару від 20 липня 2011 року № КТ-700-1708-2011 та від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013 приймалось різними суб'єктами владних повноважень. Східна митниця Міндоходів хоч і є правонаступником Східної митниці, однак, прийняття рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013 жодним чином не пов'язано з діяльністю Східної митниці, оскільки Східною митницею Міндоходів прийнято вказане рішення за результатами розгляду документів, які надавались декларантом позивача з метою проведення митного оформлення саме Східною митницею Міндоходів. Таким чином, позивач дійшов помилкового висновку стосовно того, що в даному випадку має місце встановлення судом обставин справи, які стосуються одних і тих самих сторін. Отже, відповідач вважає, що в даному випадку посилання позивача на частину 1 статті 72 КАС України є недоречним і обставини прийняття оскаржуваного рішення підлягають з'ясуванню.

При опрацюванні поданих до митного оформлення та наявних у Східній митниці Міндоходів документів встановлено наступне. Відповідно до умов договору та рахунку-фактури найменування товару - «паливо пічне»/«паливо пічне побутове». Сертифікати відповідності видані ДП «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» ТОВ «ЮНІОІЛ» на продукцію «паливо пічне побутове». Згідно з цим сертифікатом відповідності, зазначена продукція відповідає вимогам ГСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове (ППП). ТУ». Згідно Паспорту якості товаровиробника товар являє собою «паливо пічне побутове».

Висновком же Служби досліджень хімічної та промислової продукції Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України (далі - ЦМУЛДЕР) від 18 травня 2011 року № 12.1-797 визначено, що 29,5 об.% (включаючи втрати (1 об.%) переганяється при 250 °С, 76 об.% (включаючи втрати (1 об.%) переганяється при 350 °С. Зазначені результати свідчать про те, що проба товару «паливо пічне побутове» в розумінні УКТЗЕД не відповідає термінам «легкі дистиляти» та «середні дистиляти» оскільки об.% перегонки значно нижчий, ніж визначено Приміткою 4 до товарних підпозицій та Додатковою Приміткою 1 (с) до групи 27 УКТЗЕД. Проведені дослідження не суперечать вимогам додаткової примітки 2 (f) до групи 27 УТКЗЕД, що в свою чергу відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів 1 та 6 дозволяє віднести товар «паливо пічне побутове» до терміну «паливо рідке (мазут)» (товарні категорії 27101951 - 27101969) в розумінні УКТЗЕД.

Нормативно-технічним документом, який поширюється на паливо пічне побутове, є Галузевий стандарт України ГСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови», затверджений наказом Держнафтогазпрому України від 24 грудня 1998 року № 262. Вказаний стандарт розповсюджується на пічне побутове паливо (ППП), яке призначене для комунально-побутових потреб, для підприємств сільського господарства, а також для постачання населенню.

При декларуванні спірного товару декларантом позивача надавався, серед інших документів, сертифікат відповідності № UAI.029.0048794-11, згідно якого товар відповідає вимогам ДСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови». Таким чином, технічним документом, який видано уповноваженим на те органом, встановлено призначення товару для комунально-побутових потреб, для підприємств сільського господарства, а також для постачання населенню. ДСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови» не передбачає можливості використання «палива пічного побутового» для специфічних процесів шляхом атмосферної перегонки. Більш того, у документах товаровиробника жодним чином не йдеться про призначення спірного товару для специфічних процесів переробки шляхом перегонки за атмосферним тиском. Тобто, окрім бажання та можливостей суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності використовувати паливо пічне в специфічному процесі переробки, яке декларується в митних деклараціях, є Галузевий стандарт України ГСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови», затверджений наказом Держнафтогазпрому України від 24 грудня 1998 року № 262, який визначає призначення палива пічного та нехтувати яким неможливо. Вибір сфери застосування позивачем товару в інших цілях (для специфічних процесів), ніж ті, які визначені Галузевим стандартом України ДСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови» (для постачання населенню, комунально-побутових потреб) не повинно впливати на класифікацію товару згідно з УКТЗЕД.

Більш того, класифікація товарів згідно УКТЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які є додатком до Закону України від 05 квітня 2001 року № 2371-III «Про митний тариф України». Згідно з Правилом 3 (с) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Крім того, відповідачем зазначено, що з аналізу норм митного законодавства вбачається виключна компетенція митниці щодо проведення митного контролю та оформлення товару, що включає в себе і проведення класифікаційної роботи. Отже, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання митниці здійснити митне оформлення товару за кодом, який визначено декларантом позивача, матиме наслідком перебирання судом повноважень суб'єкта владних повноважень, які делеговані йому державою та закріплені на законодавчому рівні. З огляду на що, така позовна вимога не є коректною.

На підставі вищевикладеного, відповідач вважає, що оскаржуване рішення про визначення коду товару відносно товару «паливо пічне побутове...» винесено у повній відповідності з чинним законодавством України та з урахуванням у сукупності всієї наявної у митному органі інформації про товар. Просив суд у задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніоіл» до Східної митниці Міндоходів відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача надала пояснення аналогічні викладеним у запереченнях, наполягала на необґрунтованості позову та просила суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» зареєстроване як юридична особа 12 вересня 2008 року виконавчим комітетом Донецької міської ради за адресою: 83058, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Лівобережна, б. 35, та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 36102947, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 698254 (арк. справи 72).

Відповідач - Східна митниця Міністерства доходів і зборів України, у даних правовідносинах здійснює повноваження, що визначені Положенням про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013, тобто у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень. Згідно пункту 2 Указу Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013 Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються. Водночас, Східна митниця Міністерства доходів і зборів України за змістом постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 20 березня 2013 року є правонаступником прав та обов'язків Східної митниці Державної митної служби України.

17 лютого 2011 року між позивачем (покупець) та компанією ТОО «Аккерт Казахстан» Республіка Казахстан (продавець) укладений контракт № АК 11-01, за умовами якого продавець зобов'язався поставити нафтопродукти походження Республіки Казахстан, у кількості, за ціною та якістю, встановлених у додаткових угодах, що підписуються у межах та на умовах зазначеного контракту (арк. справи 11-19). Згідно пункту 2.1. цього контракту товар постачається продавцем на умовах DAF - залізнична станція Україна (ст. «Красная могила»). Якість товару, що постачається за цим контрактом повинна відповідати показникам, які зазначені в стандарті організації та паспорті якості на товар (пункт 3.1 контракту). Додатковими угодами № 1 від 21 лютого 2011 року, № 1/1 від 17 лютого 2011 року, змінами № 1 від 22 лютого 2011 року, змінами № 2 від 23 лютого 2011 року, додатковою угодою № 3 від 05 квітня 2011 року, додатковою угодою № 4 від 16 травня 2011 року, додатковою угодою № 5 від 19 липня 2011 року (арк. справи 20-26) сторони узгодили кількість та вартість партій товару, що постачається у лютому - березні 2011 року, квітні 2011 року та травні 2011 року.

29 квітня 2011 року товар, що надійшов на адресу позивача на виконання умов укладеного договору, пред'явлений позивачем до митного оформлення за тимчасовою декларацією № 700000012/2011/005355 (арк. справи 27-28). Згідно графи 31 зазначеної декларації до митного оформлення пред'явлений товар, визначений позивачем як: важкий дистилят, назва за ТУ 38.101656-2005 Паливо пічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) для отримання лігроїно-газойлевої фракції згідно постійного технічного регламенту ТР 36102947.003:2011. У кількості 475,151 т. Щільність за 20 гр. С-0,8411 г/м3. Фракційний склад 10% переганяється за температури 168 гр. С., до 90% пере ганяється при температурі 360 гр. С). В графі 33 ВМД визначений код товару згідно УКТЗЕД - 2710 19 51 00. Крім інших, до зазначеної декларації позивачем додані паспорт якості на нафтопродукт - паливо пічне побутове від 24 березня 2011 року № 030 та сертифікат відповідності серії ВВ, виданий державним підприємством «Донецькстандартметрологія» (зареєстрований в реєстрі за № UA1.029.0048794-11) терміном дії з 19 квітня 2011 року по 18 травня 2011 року, яким встановлено відповідність товару - паливо пічне побутове поставленого за договором від 17 лютого 2011 року № АК 11-01 (з/н від 26 березня 2011 року № Ж 0936602, паспорт від 24 березня 2011 року № 030) вимогам ДСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове. ТУ» п. 3.2. (арк. справи 28, 29).

За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом із постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/18360/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» до Східної митниці про визнання незаконним та скасування рішення про визначення коду товару від 20 липня 2011 року КТ-700-1708-11 (арк. справи 36-45), яка залишена без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року (арк. справи 46-53) та Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2013 року (арк. справи 54-56), за результатами класифікаційної роботи та після вивчення товаросупровідних та комерційних документів на означений вище вантаж відділом контролю вартості та класифікації товарів Східної митниці прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-700-1708-2011 від 20 липня 2011 року, яким встановлено, що даний товар є важким дистилятом паливом пічним побутовим та являє собою суміш аліфатичних вуглеводнів, товар класифіковано за кодом згідно УКТЗЕД 2710 19 61 00.

Наведеною вище постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» до Східної митниці задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Східної митниці про визначення коду товару від 20 липня 2011 року КТ-700-1708-11.

За змістом вказаної постанови вбачається, що підставою для скасування означеного рішення про визначення коду товару є безпідставне неприйняття відповідачем до уваги при вирішенні питання класифікації товару за декларацією № 700000012/2011/005355 визначеного позивачем напрямку використання продукту, не дослідження опису технологічного процесу і схеми виробництва суміші вуглеводнів лігроїно-газойлевої фракції, мазуту М-100, наведеному в Розділах 4, 9 Постійного технологічного регламенту ТР 36102947.003:2011, що був пред'явлений до митного оформлення; не встановлення можливості використання товару за декларацією № 700000012/2011/005355 у специфічних процесах переробки шляхом перегонки під атмосферним тиском та надання переваги при вирішенні питання щодо використання ввезеного товару положенням ДСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови», що і призвело до необґрунтованої класифікації товару за декларацією № 700000012/2011/005355 у межах товарної підкатегорії 2710 19 61 00 як «важкий дистилят для інших цілей».

В подальшому, як встановлено судом із пояснень представників сторін, що не є спірною обставиною у справі, позивач 11 липня 2013 року подав засобами електронного зв'язку до Східної митниці Міндоходів, замість раніше поданої тимчасової митної декларації, для митного оформлення товару за вищенаведеним контрактом та товаросупровідними документами, митну декларацію, заповнену у звичайному режимі, № 700140000/2013/013922 (арк. справи 135-136), згідно якої заявлено до митного оформлення товар - важкий дистилят - назва за ТУ 38.101656-2005 паливо технічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) для отримання лігроїно-газойлевої фракції, згідно постійного технологічного регламенту ТР36102947.003.2011), ввезеного раніше за тимчасовою декларацією № 700000012/2011/007013 від 09 червня 2011 року, код УКТ ЗЕД: 2710 19 51 00 (графи 30, 33).

Відповідач за наслідками розгляду декларації № 700140000/2013/013922 від 11 липня 2013 року та товаросупровідних документів повторно приймає рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-70000000-0889-2013, згідно якого визначено код імпортованого товару за УКТ ЗЕД як: 2710196100 (арк. справи 132-133) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00157 (арк. справи 57-59).

Прийняті відповідачем рішення є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

За приписами пункту 2 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 582/2011 Держмитслужба України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

У відповідності до статті 8 Митного кодексу України державна митна справа здійснюється на основі принципів: виключної юрисдикції України на її митній території; виключних повноважень митних органів України щодо здійснення державної митної справи; законності та презумпції невинуватості; єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; спрощення законної торгівлі; визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності; додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; заохочення доброчесності; гласності та прозорості; відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

Відповідачем прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 липня 2013 року № 700000002/2013/00157, якою відмовлено у митному оформленні товару з таких причин: рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013 змінено код за УКТ ЗЕД з 2710 19 51 00 на 2710 19 61 00.

За змістом прийнятого відповідачем рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013, пред'явлений позивачем до митного оформлення товар є важким дистилятом - паливом пічним побутовим, являє собою суміш аліфатичних вуглеводнів та класифікований за кодом згідно УКТЗЕД 2710 19 61 00.

Перелік поданих до розгляду документів визначений в розділі 1 рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року. Представником відповідача під час судового розгляду справи зазначалося, що в ході прийняття рішення митним органом також досліджувався наданий позивачем Технологічний регламент ТР36102947.003.2011 на виробництво суміші вуглеводнів лігроїно-газойлевої фракції, мазуту М-100. В рішенні про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013 підставами його прийняття зазначені: УКТЗЕД в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України від 21 грудня 2010 року № 2829-VI Основні правила інтерпретації класифікації товару в УКТЗЕД, додаткові примітки, пояснення до товарної позиції 2710 УКТЗЕД, товаросупровідна документація товаровиробника, інформація виробника, висновок Служби досліджень хімічної та промислової продукції Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби від 18 травня 2011 року № 12.1-797.

Преамбулою Закону України «Про Митний тариф України» від 05 квітня 2001 року № 2371-III встановлено, що митний тариф України є систематизованим згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності переліком ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Митним тарифом України передбачено наступну деталізацію нафти або нафтопродуктів товарної групи 2710, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих: нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; крім відпрацьованих нафтопродуктів:

1) легкі дистиляти (2710 11);

2) інші (2710 19), з яких: 2.1) середні дистиляти (товарні категорії 2710 19 11- 2710 19 29) та 2.2) важкі дистиляти (товарні категорії 2710 19 31- 2710 19 99).

«Важкі дистиляти» (товарні категорії 2710 19 31 - 2710 19 99) означає нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 65 об. % яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 250° C (згідно з ГОСТ 2177-99 чи ASTM D 86), або фракції, відсоток перегонки яких при температурі 250° C не може бути визначений за цим методом (п. d додаткової примітки 2 до товарної групи 27).

У висновку ЦМУЛДЕР № 12.1.-797 від 18 травня 2011 року (арк. справи 30-34) зазначено, що досліджена проба товару має наступні фізико-хімічні показники: при температурі 250° C переганяється 29,5% (включаючи втрати). Згідно даних паспорту якості № 109 від 09 червня 2011 року при температурі 168° C переганяється 10% (включаючи втрати) продукту. Наведене свідчить про можливість класифікації ввезеного позивачем товару у межах товарної підгрупи «важкі дистиляти».

Згідно з положеннями Митного тарифу «важкі дистиляти» поділяються на:

1) газойлі (товарні категорії 2701931-27101949);

2) паливо рідке (мазут) (товарні категорії 2710 19 51- 2710 19 69);

3) мастильні матеріали; інші масла та дистиляти (товарні категорії 2710 19 71-2710 19 99).

«Газойлі» (товарні категорії 2710 19 31 - 2710 19 49) означає важкі дистиляти, зазначені в пункті (d), 85 об. % яких (включаючи втрати) або більше переганяється при температурі 350° C (згідно з ГОСТ 2177-99 чи ASTM D 86) (п. «е» додаткової примітки товарної групи 27). Відповідно до п. «f» до товарної групи 27 термін «Паливо рідке» (товарні категорії 2710 19 51 - 2710 19 69) означає важкі дистиляти, зазначені в пункті (d), крім газойлів, зазначених у пункті (e), фракції яких мають колориметричні показники, визначені в таблиці відповідності числових значень колориметричної характеристики К значенням в'язкості В.

Крім цього, у межах товарної позиції «Паливо рідке» товарні категорії 2710 19 51 - 2710 19 69 включають лише види рідкого палива природного забарвлення. Ці товарні категорії не включають важкі дистиляти, зазначені в пункті (d), для яких неможливо встановити: відсотковий вміст кількості відігнаного продукту при температурі 250° C (згідно з ГОСТ 2177-99 чи ASTM D 86) (нульовий вихід потрібно розглядати як нульовий відсоток); кінематичну в'язкість при температурі 50° C (згідно з ГОСТ 33-82 чи ASTM D 445); або колориметричну характеристику К (згідно з ASTM D 1500).

Згідно наведеного висновку ЦМУЛДЕР при температурі 350° C переганяється 76 % продукту (включаючи втрати), показники відсоткового вмісту кількості відігнаного продукту, кінематичної в'язкості та колориметричної характеристик також встановлені цим висновком, згідно даних паспорту якості при температурі 360° C переганяється 90% продукту (включаючи втрати), що свідчить про можливість класифікації ввезеного позивачем товару у межах товарних категорій 2710 19 51 - 2710 19 69 товарної підгрупи «рідке паливо (мазут)» товарної групи «важкі дистиляти».

Стосовно деталізації товарів у межах підгрупи «рідке паливо (мазут)» товарної групи «важкі дистиляти» (товарні категорії 2710 19 51 - 2710 19 69), то Митним тарифом України передбачено їх подальшу деталізацію в залежності від сфери використання (призначення) продуктів:

1) для проведення специфічного процесу (товарна категорія 2710 19 51 00);

2) для проведення хімічного перетворення, крім зазначеного у товарній категорії 2710 19 51 00 (товарна категорія 2710 19 55 00);

3) інші (товарні категорії 2710 19 61 00 -2710 19 69 00).

Виходячи з цього, визначальною характеристикою товару підгрупи «рідке паливо (мазут)» на цьому рівні деталізації є сфера використання товару.

Представник відповідача під час судового розгляду справи зазначив, що при класифікації пред'явленого до митного оформлення товару у межах товарної підкатегорії 2710 19 61 00 митний орган виходив з наступного: ввезений позивачем товар є паливом пічним побутовим, його відповідність вимогам ДСТУ № 320.0014994323.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови» підтверджено як наданим позивачем сертифікатом відповідності, так і висновком ЦМУЛДЕР № 12.1.-797 від 18 травня 2011 року, а тому його призначення при класифікації згідно УКТЗЕД має визначатися у відповідності із положеннями зазначеного стандарту. Оскільки положення Галузевого стандарту ДСТУ № 320.0014994323.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови» розповсюджується на паливо пічне побутове, що призначене для комунально-побутових потреб, для підприємств сільського господарства, для постачання населенню, пред'явлений позивачем до митного оформлення товар має класифікуватися у межах товарної підкатегорії 2710 19 61 00 згідно УКТЗЕД як паливо рідке (мазут) призначене для інших цілей.

Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. Правилом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше. За змістом правила 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД товар класифікується виходячи з назви товарних підпозицій, товарних категорій і товарних підкатегорій та приміток, які їх стосуються, а не назви продукту. А тому, здійснена відповідачем класифікація продукту за його призначенням, встановленим виходячи з назви такого продукту та положень ДСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови» є помилковою.

Згідно із Законом України «Про стандартизацію» технічні умови являють собою документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом. Відповідність товару технічним умовам підтверджується сертифікатом відповідності UАІ.029.0048794-11 (арк. справи 29). Жодним нормативно-правовим актом не передбачено можливості встановлення технічними умовами виключного функціонального призначення товарів. Технічними умовами встановлюється лише придатність використання товару у певній сфері за певним призначенням. Наданий позивачем в процесі митного оформлення сертифікат відповідності свідчить про відповідність якісних характеристик ввезеного позивачем товару вимогам ДСТУ № 320.0014994323.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови» та підтверджує його придатність до використання для комунально-побутових потреб, для підприємств сільського господарства, для постачання населенню. Втім, ні сертифікат відповідності, ні ДСТУ № 320.0014994323.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови» не визначають виключного переліку сфер використання продукту та не виключають можливості використання ввезеного товару у специфічних процесах переробки. Використання майна є складовою частиною повноважень власника щодо використання майна, власником якого він є, а тому сфера використання певного продукту має визначатися його власником та залежить лише від технологічних можливостей (потужностей) наявного у власника виробничого об'єкту. У наданій відповідачу декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922 (графа 31) позивач визначив, що ввезений ним товар призначений для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску) для отримання лігроїно-газойлевої фракції, згідно постійного технологічного регламенту ТР36102947.003.2011, що й вплинуло на класифікацію зазначеного товару в товарній категорії 2710 19 51 00 згідно з УКТЗЕД.

Згідно з приміткою 5 у товарних позиціях 2710, 2711 і 2712 термін «специфічний процесс» означає такі процеси: (a) вакуумної, атмосферно-вакуумної дистиляції; (b) вторинної перегонки з ретельним фракціонуванням; (c) крекінгу; (d) риформінгу; (e) екстракції селективними розчинниками; (f) процес, що включає всі операції: обробку концентрованою сірчаною кислотою, олеумом або сірчаним ангідридом; нейтралізацію лужними агентами; знебарвлення та очищення природними активними землями, активованим вугіллям чи бокситом; (g) полімеризації; (h) алкілування; (ij) ізомеризації; (k) знесірчення із застосуванням водню, що призводить до відновлення принаймні 85 % сірки, яка міститься в продуктах, що обробляються (згідно з ASTM D 1266-59Т) (тільки стосовно продуктів товарних категорій 2710 19 31 - 2710 19 99); (l) депарафінізації будь-яким способом, відмінним від фільтрації (тільки стосовно продуктів товарної позиції 2710); (m) обробки воднем, якщо він бере активну участь у хімічних реакціях під тиском більш як 2000 кПа і температурі більш як 250° C з використанням каталізатора (крім використання каталізаторів знесірчення) (тільки стосовно продуктів товарних категорій 2710 19 31 - 2710 19 99). Подальша обробка воднем мастил товарних категорій 2710 19 71 - 2710 19 99, зокрема для поліпшення кольору або стабільності (наприклад, гідроочищення чи знебарвлення), не належить до специфічних процесів; (n) перегонки при атмосферному тиску за умови, що менш як 30 об. % цих продуктів (включаючи втрати) переганяється при температурі 300° C (згідно з ГОСТ 2177-99 чи ASTM D 86) (тільки стосовно продуктів товарних категорій 2710 19 51 - 2710 19 69). Якщо 30 об. % або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі 300° C (згідно з ГОСТ 2177-99 чи ASTM D 86), то продукти, які можуть бути одержані шляхом перегонки при атмосферному тиску і належать до товарних категорій 2710 11 11 - 2710 11 90 або 2710 19 11 - 2710 19 29, підлягають обкладенню митом, передбаченим для товарів товарних категорій 2710 19 61 - 2710 19 69; (o) обробки високочастотним електричним розрядом (виключно для продуктів товарних категорій 2710 19 71 - 2710 19 99); (p) знежирювання методом фракційної кристалізації (виключно для продуктів товарної категорії 2712 90 31). За загальним визначенням перегонка за атмосферним тиском являє собою процес, в ході якого початковий продукт розділяється на складові частини (фракції) або компоненти під дією атмосферного тиску.

Отже, в ході здійснення відповідачем контролю правильності визначення позивачем коду товару згідно з УКТЗЕД, пред'явленого до митного оформлення за декларацією від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922 має значення встановлення можливості ідентифікації процесу виробництва суміші вуглеводнів лігроїно-газойлевої фракції, мазуту М-100, описаного в Постійному технологічному регламенті ТР 36102947.003:2011 як специфічного процесу згідно з п. n примітки 5 та можливість використання пред'явленого позивачем до митного оформлення товару в процесі перегонки за атмосферним тиском, можливість його поділу на фракції та компоненти за дією атмосферного тиску. За змістом висновку ЦМУЛДЕР № 12.1.-797 від 18 травня 2011 року зазначені питання не вирішувалися в ході проведеного дослідження. Наведені в цьому висновку фізико-хімічні показники пред'явленого позивачем до митного оформлення продукту не виключають можливості його використання у специфічному процесі переробки шляхом перегонки за атмосферним тиском. Отже, наведене вище свідчить про те, що описані у висновку ЦМУЛДЕР дослідження відповідають змісту наданих позивачем до митного оформлення документів, сам по собі висновок не містить в собі будь-якого обґрунтування класифікації товару за декларацією від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922 у межах товарної категорії 2710 19 00 61 згідно УКТЗЕД.

Водночас, із дослідження рішення Східної митниці Міндоходів про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013 судом встановлено, що останнє прийнято без урахування висновків суду, викладених у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року у справі 2а/0570/18360/2011, зокрема питання про відповідність описаного в технологічному регламенті процесу виробництва суміші вуглеводнів лігроїно-газойлевої фракції, мазуту М-100 терміну «специфічний процес» у відповідності до примітки 5 до товарної групи 27 УКТЗЕД не вирішувалося відповідачем в ході прийняття спірного рішення.

Суд зазначає, що безпідставне неприйняття відповідачем до уваги при вирішенні питання класифікації товару за декларацією від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922 визначеного позивачем напрямку використання продукту, не дослідження опису технологічного процесу і схеми виробництва суміші вуглеводнів лігроїно-газойлевої фракції, мазуту М-100, наведеному в Розділах 4, 9 Постійного технологічного регламенту ТР 36102947.003:2011, що був пред'явлений до митного оформлення; не встановлення можливості використання товару за декларацією від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922 у специфічних процесах переробки шляхом перегонки під атмосферним тиском та надання переваги при вирішенні питання щодо використання ввезеного товару положенням ДСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови» призвели до необґрунтованої класифікації товару за декларацією від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922 у межах товарної підкатегорії 2710 19 61 00 як «важкий дистилят для інших цілей».

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність спірного рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні рішення про визначення коду товару та картка відмови в прийнятті митної декларації прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, необхідних для їх прийняття, внаслідок чого, є необґрунтованими та незаконними, і підлягають скасуванню.

Водночас, судом не приймаються доводи відповідача стосовно того, що обставини прийняття рішення про визначення коду товару від 20 липня 2011 року № КТ-700-1708-2011, які встановлені при розгляді адміністративної справи № 2а/0570/18360/2011, не стосуються Східної митниці Міндоходів, оскільки такі обставини встановлені стосовно Східної митниці Державної митної служби України, зважаючи на наступне.

За приписами статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на те, що Східна митниця Міністерства доходів і зборів України є правонаступником прав та обов'язків Східної митниці Державної митної служби України, тому обставини, що встановлені при розгляді адміністративної справи № 2а/0570/18360/2011, є обов'язковими для Східної митниці Міністерства доходів і зборів України.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання здійснити митне оформлення товару, отриманого за контрактом від 17 лютого 2011 року № АК 11-01 за кодом УКТЗЕД, що вказаний в митній декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922, а саме 2710195100, суд зазначає наступне.

Відповідачем вірно у запереченнях визначено про виключну компетенцію митного органу щодо здійснення митного оформлення товару та визначення коду УКТЗЕД, однак як вбачається з викладеного вище, відповідач повторно необґрунтовано приймає рішення про визначення коду товару та картку відмови в прийнятті митної декларації без будь-якого врахування висновків судів в адміністративній справі № 2а/0570/18360/2011, в якій встановлені обставини щодо того ж самого товару, який є спірним в межах даної справи.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) та практику Суду як джерело права. Відповідно до частини 2 статі 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року по справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що статті 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, у якій би формі вони не забезпечувалися у національному правовому полі. Суд також підкреслив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року по справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, як би стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. З урахуванням цього, держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права, та обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, з огляду на обов'язок суду встановити ефективний на практиці спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку щодо задоволення позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення товару, отриманого за контрактом від 17 лютого 2011 року № АК 11-01 за кодом УКТЗЕД, що вказаний в митній декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922, а саме 2710195100.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» до Східної митниці підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, згідно поданого адміністративного позову позивач просив визнати спірні рішення нечинними та скасувати їх. Втім, необхідно зазначити, що встановлені статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними, однак деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічно-правових відносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а не правового акту індивідуальної дії, якими є спірні рішення.

Враховуючи, що позивач просить також скасувати спірні рішення, суд вважає, що скасування наведених актів індивідуальної дії у судовому порядку є достатнім і належним способом захисту порушеного права позивача, за яким останній звернувся до адміністративного суду.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 34,41 грн. (арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» до Східної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання нечинним та скасування з моменту прийняття рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013; визнання нечинною та скасування з моменту прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00157; зобов'язання Східної митниці Міндоходів здійснити митне оформлення товару,отриманого ТОВ «Юніоіл» за контрактом від 17 лютого 2011 року № АК 11-01, за кодом УКТЗЕД, що вказаний у митної декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922, - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Східної митниці Міністерства доходів і зборів України про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-700000002-0889-2013.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00157.

Зобов'язати Східну митницю Міністерства доходів і зборів України здійснити митне оформлення товару, отриманого ТОВ «Юніоіл» за контрактом від 17 лютого 2011 року № АК 11-01, за кодом УКТЗЕД 2710195100, що вказаний у митній декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013922.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» (код ЄДРПОУ 36102947, адреса: 83058, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Лівобережна, 35) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 серпня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 23 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.