Рішення № 3330363, 13.03.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" березня 2009 р.

справа № 5020-3/081

За позовом Приватного підприємства “Ультімо”

(99002, м. Севастополь, вул. Громова, 60-А)

(м. Севастополь, Камишове шосе, 15)

до відповідача: Приватного підприємства “Гавань”

(м. Севастополь, вул. Богданова, 12)

про стягнення суми в розмірі 11 983,28 грн.,

суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивача –Логінова А.М., юрисконсульт, довіреність №177, від 04.03.2009;

відповідача –не з`явився.

Суть спору:

Приватне підприємство “Ультімо” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства “Гавань” про стягнення заборгованості в розмірі 11 983,28 грн., що складається із: суми заборгованості – 10 832,56 грн., пені за договором –1 150,72 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки щодо оплати за отриманий товар. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні 13.03.2009 представник позивача висловив суду позовні вимоги, на позовних вимогах наполягає, просить суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтями 22, 59 Господарського процесуального кодексу України: відзив на позовну заяву не надав, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, хоча про дату і місце його проведення повідомлений належним чином.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „за закінченням терміну зберігання”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У зв’язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткових накладних:

- № SEB-00462633 від 22.07.2008 на суму 3 789,19 грн.;

- № SEB-00462806 від 22.07.2008 на суму 151,00 грн.;

- № SEB-00465440 від 26.07.2008 на суму 2 280,37 грн.;

- № SEB-00467131 від 30.07.2008 на суму 1 521,65 грн.;

- № SEB-00467091 від 30.07.2008 на суму 396,14 грн.;

- № SEB-00470591 від 06.08.2008 на суму 1 689,64 грн.;

- № SEB-00470522 від 06.08.2008 на суму 153,99 грн.;

- № SEB-00472253 від 09.08.2008 на суму 717,64 грн.;

- № SEB-00473346 від 13.08.2008 на суму 1 909,87 грн.;

- № SEB-00473344 від 13.08.2008 на суму 223,07 грн. (арк. с. 9-32)

позивач поставив відповідачеві продукти харчування на загальну суму 12 832,56 грн.

Відповідачем було здійснено оплат на суму 2000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з електронного реєстру платежів (арк.с.34-36). Таким чином, не оплачено поставленого товару на суму 10 832,56 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 15.09.2008 за вих. № 95 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-попередження з вимогою про сплату заборгованості. Але, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді (арк. с. 37).

Заборгованість в добровільному порядку не погашена, у зв’язку з чим позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частин 1 та 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт отримання товару та наявна заборгованість в сумі 10 832,56 грн. підтверджуються матеріалами справи, в тому числі, актом звірення взаємних розрахунків (арк.с.33). Доказів погашення заборгованості Відповідачем не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня), то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (стаття 624 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 3 п.5.2 договору, за невиконання строків оплати товару відповідач зобов`язаний сплатити неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

За розрахунком позивача сума пені складає 1 150,72 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд знаходить його вірним.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 11 983,28 грн., що складається із: суми основного боргу –10 832,56 грн., пені за договором –1 150,72 грн.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 119,85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Гавань” (м. Севастополь, вул. Богданова, 12; код ЄДРПОУ 32178483, р/р 260030259407 в «Укрсіббіанк», МФО 351005) на користь Приватного підприємства "Ультімо" (99002, м. Севастополь, вул. Громова, буд. 60-А; м. Севастополь, Камишове шосе, 15; код ЄДРПОУ 23439572, р/р 260053825 в СФ АППБ «Аваль», МФО 324504) заборгованість в розмірі 11 983,28 грн., що складається із: суми основного боргу –10 832,56 грн., пені за договором –1 150,72 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 119,85 грн., та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

25.03.2009

РОЗСИЛКА:

1. Приватне підприємство “Ультімо”

(99002, м. Севастополь, вул. Громова, 60-А)

(м. Севастополь, Камишове шосе, 15)

2. Приватне підприємство “Гавань”

(м. Севастополь, вул. Богданова, 12)

3. Справа

4. Наряд