ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
УХВАЛА
"02" березня 2009 р.
Справа № 26/14-09-102
За позовом : Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ПЗУ УКРАЇНА”
до відповідача : Державної прикордонної служби в особі Одеського прикордонного загону
Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України ( Військової частини 2138)
про стягнення 13 969,20 грн.
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : Михайленко Д.Г. за довіреністю від 28.10.2008 р.;
від відповідача : Некрасов Д.С. за довіреністю від 13.01.2009 р.;
Суть спору : позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача шкоди заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 13 969,20 грн.
В засіданні суду оголошено перерву з 26.02.2009р. по 02.03.2009 р. згідно ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -
у с т а н о в и в :
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача шкоди заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 13 969,20 грн. посилаючись на наступне.
04.12.2007 р. о 19 год. 40 хв. в м. Іллічівську відбулася дорожньо –транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу „Daewoo Lanos TF 48Y”, держномер ВН 4218 ВС, під керуванням водія Соколовського О.В. та транспортного засобу марки „ГАЗ -2705”, військовий ( державний ) номер 02-28 Ю5, під керуванням водія Бойко Д.С. В результаті вказаної ДТП автомобілю „Daewoo Lanos TF 48Y”, заподіяні механічні пошкодження про що свідчить довідка ДАІ ОМУ УМВС України в Одеській області з місця ДТП від 04.12.2007 р.
Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2007 р. водія Бойко Д.С. визнано винним у скоєні вказаного ДТП внаслідок порушення п.16.6 Правил дорожнього руху, тобто у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП, та притягнутий за цієї статтею КпАП до адміністративній відповідальності.
До матеріалів справи позивачем надано контракт про проходження військової служби у Державній прикордонній службі України від 1 листопада 2006 р. укладений між вказаним водієм Бойко Д.С. та військовою частиною 2138.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.21 ПІК України сторонами в судовому процесі можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи так громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.
Як вбачається з письмових пояснень представника Держприкордонслужби України, юридичної особи „Державна прикордонна служба України” не існує, що випливає зі змісту ст. 6 Закону України „Про Державну прикордонну служба України”
Так, відповідно до ст. 6 вказаного Закону Державна прикордонна служба України складається з спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону; територіальних органів спеціально уповноваженого територіального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону; Морської охорони, яка складається із загонів морської охорони; органів охорони державного кордону - прикордонних загонів, окремих контрольно-пропускних пунктів, авіаційних частин; розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Вказані органи є юридичними особами, мають печатки і штампи, рахунки в банкам.
Таким чином, з приведеного випливає, що статус юридичної особи мають лише окремо взяті органи Державної прикордонної служби України.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що відповідач у справі не є юридичною особою, а тому не може бути стороною у господарському процесі.
Клопотання позивача про залучення до участі у справі іншого відповідача та заміну неналежного відповідача судом залишено без задоволення, оскільки відповідно до приписів статті 24 ГПК України, заміна неналежного відповідача допускається лише у разі, якщо неналежний відповідач може бути стороною у справі, але не тією особою, до якої має бути заявлений позов.
У зв'язку з тим, що позивачем заявлений позов до установи, яка не є юридичною особою, суд вважає неможливим здійснити її заміну на належного відповідача.
З огляду на викладене суд вважає, що даний позов є таким, що не підлягає розгляду у господарських судах України, а тому провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п. 1ст. 62 ГПК України.
Сплачене позивачем державне мито па підставі ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" підлягає поверненню з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,21, п.1 ст. 80, ст.86 ГПК України, суд, -
у х в а л и в :
Провадження у справі припинити
Повернути Відкритому акціонерному товариству „Страхова компанія „ПЗУ УКРАЇНА” ( 65026, м. Одеса, вул. Щепкіна, 3 офіс, 4; код ЗКПО 20782312 ) з Державного бюджету України державне мито в розмірі 139 ( сто тридцять дев’ять) грн. 70 коп., сплачене платіжним дорученням № 14096 від 19 грудня 2008 р.
Суддя Никифорчук М.І.
Судове рішення № 3330324, Господарський суд Одеської області було прийнято 02.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 26/14-09-102. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: