Рішення № 33302529, 28.08.2013, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 28.08.2013

Справа № 501/1021/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2013 р. Іллічівський міський суд Одеської області в складі: головуючого - судді Ледньової Т.В.

при секретарі - Бобраковій С.О., Пращук А.М.

з участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллічівську Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду з позовом (а.с.3-4), в якому просить стягнути з ОСОБА_2 3134 грн. за період з 02.07.2009 р по 11.09.2009 р. та 5450 грн. за періоди канікул, посилаючись на те, що його донька ОСОБА_3, на утримання якої стягнути аліменти, у ці періоди не навчалась.

В судовому засіданні 21.08.2013 р., 28.08.2013 р. позивач підтримав позовні вимоги у повному обсягу та пояснив суду, що за рішенням Іллічівського міського суду від 07.11.2008 р. з нього на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, яка досягла повноліття, продовжувала навчання; що вказаний позов було їм визнано; що за місцем роботи він подав до бухгалтерії заяву про утримання аліментів у розмірі ? частини доходу і за 4 роки сплатив загальну суму аліментів приблизно в 50 тис. грн.; що після отримання донькою в 2012 р. диплому бакалавра він звернувся з питання припинення стягнення аліментів і зі слів працівників бухгалтерії йому стало відомо, що стягнення аліментів буде продовжено за виконавчим листом до 03.10.2013 р. У задоволенні його позову про звільнення від сплати аліментів рішенням суду від 16.10.2012 р. було відмовлено. Однак, просить задовольнити цей позов, посилаючись на те, що відповідач необґрунтовано отримала аліменти в періоди канікул доньки та в період з 02.07.2009 р. по 11.04.2009 р., коли донька була відрахована зі стаціонарного навчання та повторно зарахована на вечірню форму навчання.

Відповідач ОСОБА_2 неодноразово не з'явилась до судового засідання, надавши заяви (а.с. 26,27-28,56), із яких вбачаються клопотання про розгляд справи у її відсутності та заперечення проти задоволення позову, т.я. відповідно до ст. 1215 ЦК України аліменти не підлягають поверненню як безпідставно набуті.

Третя особа ОСОБА_3 не з'явилась до судового засідання, подала заяви (а.с. 47, 54), в яких зазначила, що на цей час є студенткою 5-го курсу комерційного факультету Одеського національного економічного університету, що підтримує заперечення відповідача та просить розглянути справу у її відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені слідуючі факти та відповідні правовідносини.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 07.11.2008 р. було задоволено позовну заяву ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання, починаючи з 07.10.2008 р. до 03.10.2013 р. (а.с. 58-59).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16.10.2012 р. було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання (а.с.61-62). Із вказаного рішення слідує, що ОСОБА_1 посилався на те, що на його утриманні знаходиться дружина, що його стан здоров'я погіршився, тоді як донька в 2008р. була переведена на вечірню форму навчання, в 2012р. отримала диплом бакалавра.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищевказаним рішенням від 16.10.2012р. встановлено, що згідно договору №63-08-ФЭФ від 25.07.2008р. ОСОБА_3 проходила навчання в Одеському державному економічному університеті по спеціальності «Фінанси та кредит», в 2012р. отримала диплом бакалавра і відповідно до умов договору №81-12-КФМ від 25.07.2012р. для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр продовжує навчання терміном у 1,5 роки в Одеському державному економічному університеті (а.с.61-62). Відмовляючи у задоволенні позову про звільнення від сплати аліментів суд врахував, що ОСОБА_3 продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Згідно ст..199 СК України, п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006р. обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Кошти, які просить стягнути позивач, були сплачені у виконання рішення суду від 07.11.2008р., яке виконувалось у добровільному порядку, що визнав позивач в судовому засіданні 21.08.2013р. і що підтверджується доказами на а.с.6-15, 58-59. При цьому, в рішенні суду не передбачалось припинення стягнення аліментів на час канікул, період з 02.07.2009р. по 11.09.2009р. фактично співпадав з канікулами та часом відпрацювання академічної неуспішності (а.с.18).

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ст..1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, в т.ч. аліменти, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки і недобросовісності з боку набувача.

За таких обставин суд вважає, що позивач не довів наявність підстав для повернення аліментів. При цьому суд бере до уваги і те, що рішення суду, на підставі якого стягувались аліменти в 2009р., не змінювалось, не скасовувалось і не переглядалось у зв'язку з ново виявленими обставинами, що позивач не оскаржував дії, пов'язані з його виконанням, а виконав це рішення добровільно за наявності відомостей про загальновідомий факт - канікули у навчальних закладах. Відповідно до ч.2 ст.382 ЦПК України у справах про стягнення аліментів поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, недоведеним та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.199 СК України, ст.ст.1215, 1212 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 209, 210, 212-215, 382 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя