Постанова № 33301575, 30.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2013 року Справа № 812/6861/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до приватного підприємства «ЛТФ «Комерсант» про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства «ЛТФ «Комерсант» про накладення арешту на кошти.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 116 920,75 грн., з них:- за основним платежем - 92 399,60 грн., що виникли на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення №0000071610 від 09.01.13, винесено на основі акта перевірки №2254/15-300/37057665 від 20.11.12 та штрафні санкції у розмірі 24 521,15 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.13 №812/3699/13-а задоволені позовні вимоги ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, щодо стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків підприємства у сумі - 116 920.75 грн. На виконання рішення податковим органом надсилалися інкасові доручення №7-23 від 02.07.13, №1143 від 15.05.13. але вони поверталися з позначкою - відсутні кошти на рахунку клієнта. Податковий борг, не сплачений за вказаним рішенням на теперішній час складає 116 920,75 грн.

Після закінчення кінцевого строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ДПІ виписала боржнику податкову вимогу від 11.02.2013 року № 116 та рішення №41 від 11.02.2013 про опис майна відповідача у податкову заставу. Майно у платника податку відсутнє.

Враховуючи те, що відповідачем сума заборгованості добровільно не сплачена, позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 116 920,75 грн.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя дійшов наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства зборів, регулює Податковий кодекс України.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач - Приватне підприємство «ЛТФ «Комерсант» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, перебуває на податковому обліку у позивача (а. с. 8-9, 12).

У відповідача виникла податкова заборгованість у загальній сумі 116 920,75 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2013 №0000071610, винесено на основі акта перевірки №2254/15-300/37057665 від 20.11.12 (а. с. 15).

Податковий борг, несплачений за вказаним рішенням на час розгляду справи, складає 116 920,75 грн.

На адресу відповідача було направлено податкову вимогу №116 від 11.02.2013 та рішення №41 від 11.02.2013 про опис майна відповідача у податкову заставу 12.02.12, які повернулись за закінченням терміну зберігання (а. с. 28, 29, 30).

Згідно листа від 10.04.13 Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, «ЛТФ «Комерсант» в реєстрі землекористувачів не зареєстроване. Рішення Луганської міської ради про передачу цьому підприємств земельних ділянок у користування не приймалось (а. с. 24).

Відповідно до листа від 06.03.2013 Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області технологічні транспортні засоби у «ЛТФ «Комерсант» в управлінні не зареєстровані і на обліку не перебувають (а. с. 25).

Згідно довідок Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції Луганської області, у державному реєстрі речових прав та прав власності на нерухоме майно відомості відсутні (а. с. 26, 27). Таким чином, у платника податку відсутнє майно.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 №812/3699/13-а задоволені позовні вимоги ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська щодо стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків підприємства у сумі - 116 920.75 грн. (а. с. 20-23). На виконання вищезазначеного рішення ДПІ у Жовтневому районі надсилали інкасові доручення №7-23 від 02.07.2013, №1143 від 15.05.2013, які були повернуті з позначкою - відсутні кошти на рахунку клієнта (а. с. 18, 19).

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем дійсно існує податковий борг, про який він повідомлений та вищезазначені заходи з погашення податкового боргу, які були здійсненні податковою інспекцією, не дали позитивного результату.

Згідно пп. 20.1.17. п. 20.1 с. 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, коли у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менше суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, зазначеною нормою чітко передбачено обставини, за яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків: у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до другого абзацу пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, застосування адміністративного арешту коштів на рахунки платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

З огляду на вищенаведені положення ст.ст.20, 94 Податкового кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити, що Податковим кодексом України встановлено певний порядок вжиття податковим органом заходів щодо накладення арешту на кошти платника податків: спочатку з'ясовується наявність або відсутність його майна, в разі наявності майна - встановлюється його балансова вартість та порівнюється з розміром суми податкового боргу, а також з'ясовується можливість погашення податкового боргу за рахунок такого майна. Арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться у банку, про який позивач просить, є способом забезпечення погашення податкового боргу, що має застосовуватися при неможливості погашення податкового боргу зазначеними заходами.

Оскільки у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність у відповідача податкового боргу та відсутність майна, що виключає можливість погашення боргу за рахунок реалізації такого майна, позивачем обґрунтовано заявлений позов про вжиття заходів для погашення податкового боргу шляхом звернення до суду щодо накладення арешту на кошти платника податку. Внаслідок чого суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, а їх стягнення з відповідача в даному випадку не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства «ЛТФ «Комерсант» про накладення арешту на кошти задовольнити.

Накласти арешт на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих приватне підприємство «ЛТФ «Комерсант», в тому числі на р/р №2600037986101 ПАТ «ЕнергоБанк», МФО 300272.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції у разі її прийняття в письмовому провадженні подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя С.В. Борзаниця