Постанова № 33301480, 21.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2013 р. Справа №805/9470/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Стойки В.В.,

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

за участю

представників позивача Ніколенко І.В., Карпухіної Л.Ф.,

представника відповідача Пємова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2013 року № 0000481502,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" звернулось до суду з позовною заявою до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2013 року № 0000481502, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000481502 від 11.06.2013 р. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 521 753 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним та таким, що суперечить положенням діючого законодавства, у зв'язку з тим, що 30.04.2013 року ПАТ БМФ "Азовстальбуд" було подано до банківської установи платіжне доручення № 1122 від 30.04.2013 року на суму 521 753 грн. на сплату податку на додану вартість за березень 2013 р., проте це доручення було повернуто банком через недостатність коштів на рахунку, згідно п. 3.6 гл. 3 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті». Також, зазначає, що повну суму податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2013 року у сумі 525 615 грн. позивачем було сплачено одразу після надходження грошових коштів від контрагентів на розрахунковий рахунок (вільний від арешту) 29.05.2013 року, про що свідчить платіжне доручення № 1356.

Крім того, позивач зазначає, що намагаючись вирішити питання пов'язане з знаходженням грошових коштів під арештом ПАТ БМФ "Азовстальбуд" неодноразово зверталось як до відділу примусового виконання рішень ДВС України, так і безпосередньо до банківських установ.

Таким чином, фактичний брак грошових коштів на поточних банківських рахунках ПАТ БМФ "Азовстальбуд", неправомірне обмеження у користуванні грошовими коштами на рахунках позивача, несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов'язань за березень 2013 року була спричинена об'єктивними обставинами.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надавши суду письмове заперечення, пояснивши, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 203.2 ст. 203 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за березень 2013 р. в розмірі 521 397,66 грн. Також, перевіркою встановлено, що 20.02.2013 р. ПАТ БМФ "Азовстальбуд" було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 р., відповідно до якої сума узгодженого податкового зобов'язання дорівнює 521 753 грн. Зазначену податкову декларацію позивачем до податкового органу було подано 18 квітня 2013 року.

Таким чином, граничний термін сплати ПАТ БМФ "Азовстальбуд" узгодженого податкового зобов'язання по декларації з податку на додану вартість за березень 2013 р. є 30.04.2013 р. Проте, підприємством зазначену узгоджену суму податкового зобов'язання за березень 2013 р. сплачено з затримкою 29 календарних днів, що підтверджується платіжним дорученням, у зв'язку з чим податковим органом було складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (далі за текстом - ПАТ БМФ "Азовстальбуд") згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 30 серпня 1994 року, включено до ЄДРПОУ за № 01237193 та перебуває на обліку в Маріупольській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків.

Відповідач, - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі за текстом - Маріупольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

Маріупольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області проводила документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно декларації наданої у квітні 2013 року за березень 2013 року, за результатами якої було складено акт № 438/15-2/01237193 від 04 червня 2013 року та встановлено порушення вимог п. 203.2 ст. 203 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання у сумі 521397,66 грн. з податку на додану вартість по декларації за березень 2013 року /а.с.14-17/.

11 червня 2013 року Маріупольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000481502 на підставі акта перевірки № 438/15-2/01237193 від 04 червня 2013 року за порушення п. 203.2 ст. 203 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 521 397,70 грн., яким позивачу нараховано штрафну санкцію на загальну суму - 52 139,77 грн./а.с.20/.

Суд приходить до висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення з огляду на такі обставини.

20 лютого 2013 року ПАТ БМФ "Азовстальбуд" було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року, згідно з якою узгоджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 521 753 грн.

Згідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст.49 ПК України передбачено, що податкова декларація, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно з п. 54.1. ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, граничним терміном сплати податку на додану вартість за березень 2013 року є 30 квітня 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2013 року ПАТ БМФ "Азовстальбуд" було подано до банківської установи платіжне доручення № 1122 від 30.04.2013 року на суму 521 753 грн. на сплату податку на додану вартість за березень 2013 р., проте це доручення було повернуто банком через недостатність коштів на рахунку, згідно п. 3.6 гл. 3 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» /а.с.18/.

29 травня 2013 року позивачем було сплачено суму податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2013 року у сумі 525 615 грн., про що свідчить платіжне доручення № 1356 від 29 травня 2013 року /а.с.19/.

Таким чином, судом встановлено, що узгоджену суму податкового зобов'язання ПАТ БМФ "Азовстальбуд" було сплачено із затримкою 29 календарних днів.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі судового наказу № 14/7 від 10.03.2009 р. про примусове стягнення боргу від 01.04.2009 р. Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Департаменту державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження. 05.05.2009 р. та 30.07.2009 р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів ПАТ БМФ "Азовстальбуд" та накладено арешт на кошти, у межах суми 12241597,42 грн., що належать позивачу та знаходяться на його розрахункових рахунках.

Також, позивач зазначив, що погашення суми боргу за наказом Господарського суду Донецької області в повному обсязі відбулося у жовтні 2010 року, проте державним виконавцем ВПВР ДДВС України арешт, накладений постановами від 05.05.2009 р. та 30.07.2009 р. знято не було. Намагаючись вирішити питання пов'язане з знаходженням грошових коштів під арештом ПАТ БМФ "Азовстальбуд" неодноразово зверталось як до відділу примусового виконання рішень ДВС України, так і безпосередньо до банківських установ. На ці запити було отримано відповіді, в яких було зазначено, що у ДВС та банку відсутні підстави самостійно здійснити дії спрямовані на зняття арешту з грошових коштів на рахунках ПАТ БМФ "Азовстальбуд".

Дійсно, як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Департаменту державної виконавчої служби України щодо питання зняття арештів з належних йому банківських рахунків.

Разом з тим, суд не приймає зазначені доводи позивача оскільки, як вбачається з матеріалів справи позивач також мав рахунки у банківських установах, на які не накладався арешт виконавчою службою. Також цю обставину підтвердив представник позивача. Втім, доказів про відсутність на банківських рахунках коштів, на які виконавчою службою не накладався арешт суду надано не було.

Отже, накладення арешту Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Департаменту державної виконавчої служби України на частину рахунків у банківських установах не може бути підставами для звільнення відповідача від обов'язку своєчасної сплати податкового боргу.

За таких обставин, суд вважає, що виявлені в ході перевірки позивача порушення, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не спростовані ПАТ БМФ "Азовстальбуд".

Крім того, жодним приписом чинного податкового або іншого законодавства суб'єкта господарювання - платника податків не звільнено від сплати податків на підставі арешту його розрахункових рахунків.

Суд зазначає, що позивачем до суду не було надано доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог, тому підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Таким чином, позивач не довів правову позицію на обґрунтування своїх позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення рішення прийнятого за результатами висновків акту перевірки.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Судом не було встановлено порушень з боку податкового органу при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, податковий орган діяв у межах своїх повноважень при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ПКУ та інших нормативно-правових актів не спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення - рішенням скасуванню не підлягає.

Отже, виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2013 року № 0000481502 - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 21 серпня 2013 року у присутності представника відповідача.

Повний текст постанови виготовлений 23 серпня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.