Вирок № 33300526, 05.09.2013, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/770/13-к

Провадження № 1-кп/117/57/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Шевченка В.В.

при секретарі - Коль Н.О.

за участю прокурора - Ставенко Н.І.

захисника - адвоката ОСОБА_1

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Совєтський Совєтського району АР Крим кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 квітня 2013 року за №12013130370000293, за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Совєтське Автономної Республіки Крим, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, маючого базову середню освіту, не працюючого, неодруженого, раніше судимого: 18 серпня 1989 року Совєтським районним судом АР Крим за ст.141 ч.2 КК України 1960 року до 1 року 06 місяців позбавлення волі, звільнений 18 січня 1991 року за відбуттям строку покарання; 26 травня 1994 року Совєтським районним судом АР Крим за ст.140 ч.3, ст.229-6 ч.1, ст.42 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі, звільнений 13 січня 1997 року за відбуттям строку покарання; 15 липня 1997 року Совєтським районним судом АР Крим за ст.141 ч.3 КК України 1960 року до 5 років позбавлення волі, звільнений 15 квітня 2002 року за відбуттям строку покарання; 10 листопада 2003 року Феодосійським міським судом АР Крим за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 26 серпня 2006 року за відбуттям строку покарання; 07 лютого 2007 року Совєтським районним судом АР Крим за ст.309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого 07 лютого 2008 року за відбуттям строку покарання; 29 грудня 2008 року Кіровським районним судом АР Крим за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 29 жовтня 2012 року за відбуттям строку покарання,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 17 квітня 2013 року приблизно о 15 годині, знаходячись на території домоволодінні ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в результаті раптово виниклого умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, маючи корисний мотив, таємно викрав належну ОСОБА_2 алюмінієву каструлю об'ємом 16 літрів, вартістю 127 гривень 50 копійок. Зазначеними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 127 гривень 50 копійок.

Він же, 01 травня 2013 року о 17 годині 47 хвилин, знаходячись у приміщенні молитвеної зали Храму Святого Олександра Невського, розташованого за адресою: АР Крим, Совєтський район, смт.Совєтський, вул.О.Матросова, 66, в результаті раптово виниклого умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, маючи корисний мотив, таємно викрав зі столу скляну трьохлітрову банку з грошовими коштами в сумі 350 гривень, які належали ОСОБА_3 Зазначеними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 350 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у скоєнні зазначених злочинів винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. При цьому пояснив, що він дійсно викрав з території домоволодіння ОСОБА_2 алюмінієву каструлю, а з приміщення Храму Святого Олександра Невського викрав скляну трьохлітрову банку, в якої знаходились грошові кошти. Банку він розбив, а осколки викинув на території металобази в смт.Совєтський. Обвинувачений просив не призначати йому суворе покарання.

Крім того, вина обвинуваченого у скоєнні ним злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_6 про те, що її онуку ОСОБА_2, 2009 року народження, поставлений діагноз рак крові. У зв'язку з тим, що на лікування зазначеної хвороби потрібні значні кошти, було прийняте рішення поставити у приміщення молитвенної зали Храму Святого Олександра Невського банку для пожертв. Після чого, з дозволу настоятеля зазначеного Храму була поставлена банка, яка була накрита залізною кришкою, в якої була зроблена прорізь. На банці була наклеєна фотографія онука потерпілої. Грошові кошти з банки жодного разу не виймалися. 07 травня 2013 року ОСОБА_3 від працівників міліції дізналася про те, що банку було викрадено;

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що він постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2. Так, 17 квітня 2013 року приблизно о 15 годині до його домоволодіння прийшов обвинувачений. При цьому, після того, як обвинувачений пішов, потерпілий виявив, що з території його домоволодіння зникла 16-ти літрова алюмінієва каструля;

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що 17 квітня 2013 року приблизно о 15 годині обвинувачений ОСОБА_4 продав свідку алюмінієву каструлю об'ємом 16 літрів. Згодом від працівників міліції свідок дізналася, що ОСОБА_4 цю каструлю викрав;

- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що вона проживає зі своїми батьками за адресою: АДРЕСА_2. Так, 17 квітня 2013 року приблизно о 15 годині до них приходив обвинувачений та після того, як він пішов, з двору їх домоволодіння зникла алюмінієва каструля;

- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що він є настоятелем Храму Святого Олександра Невського. У приміщенні молитвенної зали Храму була поставлена скляна банка для пожертв, в яку збиралися пожертви на лікування хворої дитини. 01 травня 2013 року банка для пожертв була викрадена, у зв'язку з чим свідок переглянув дані з камери відеоспостереження й побачив, що 01 травня 2013 року приблизно о 17 годині 47 хвилин обвинувачений виходив з приміщення молитвенної зали та ніс банку. Після чого свідок повідомив про це у міліцію;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15 лютого 2013 року, яким підтверджується факт вчинення злочину (а.с.11-12);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08 травня 2013 року, яким підтверджується факт вчинення злочину(а.с.74);

- протоколом огляду місця події від 17 квітня 2013 року й фототаблицею до нього, якими підтверджується вина обвинуваченого стосовно місця та способу вчинення злочину (а.с.11-15);

- протоколом огляду місця події від 08 травня 2013 року й фототаблицею до нього, якими підтверджується вина обвинуваченого стосовно місця та способу вчинення злочину (а.с. 75-77);

- протоколом огляду місця події від 08 травня 2013 року й фототаблицею до нього, з якого вбачається, що при огляді території металобази, розташованої по вул.Першотравневої в смт.Совєтський Совєтського району АР Крим були виявлені фрагменти розбитої скляної трилітрової банки та аркуш паперу з написом «Помогите ребёнку», тобто банки для пожертв, яка була викрадена ОСОБА_4 01 травня 2013 року з приміщення молитвенної зали Храму Святого Олександра Невського (а.с.83-85);

- протоколом огляду предметів від 25 квітня 2013 року та фототаблицею до нього (а.с.42-43);

- протоколом огляду предметів від 17 травня 2013 року та відеозаписом, здійсненого електричним пристроєм відеореєстратором, з яких вбачається, що 01 травня 2013 року обвинувачений заходив у приміщення молитвенної зали Храму Святого Олександра Невського та коли виходив виносив під одягом об'ємний предмет (а.с.94-95);

- висновком товарознавчої експертизи №11/179 від 24 квітня 2013 року, згідно якої ринкова вартість алюмінієвої каструлі, яку викрав ОСОБА_4, станом на 17 квітня 2013 року становила 127 гривень 50 копійок (а.с.40-41).

Аналізуючи сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, суд доходе до висновку щодо доведеності вини обвинуваченого у інкримінованих йому діяннях та вважає, що його дії органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він за місцем проживання характеризується негативно, як особа, схильна до зловживання спиртними напоями, раніше неодноразово судимий, не працює, неодружений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 08 грудня 2006 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «Вживання опіатів зі шкідливими наслідками» (а.с.114-125).

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд визнає щире каяття. Також, суд вважає за можливе визнати пом'якшуючою обставиною добровільне відшкодування завданого збитку потерпілої ОСОБА_3

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд вважає за необхідне визнати рецидив злочинів, оскільки він раніше був судимий за ч.1 ст.309 КК України.

При призначені обвинуваченому ОСОБА_4 міри кримінального покарання за скоєні злочини суд, відповідно до ст.65 КК України, враховуючи викладені вище обставини, наявність пом'якшуючих та обтяжуючої покарання обставин, з огляду на думку потерпілої ОСОБА_3, яка у судовому засіданні просила не призначати обвинуваченому суворе покарання, характер та ступінь тяжкості скоєних злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, враховуючи предмети злочинів, а саме каструлю, вартість якої становить 127 гривень 50 копійок та грошові кошти у сумі 350 гривень, дані про особу обвинуваченого, вважає необхідним та достатнім для його виправлення призначити покарання у вигляді позбавлення волі ближче до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.185 КК України.

При цьому суд, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за скоєння корисних злочинів, не знаходить підстав для призначення йому більш м'яких видів покарань, передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України.

Обговорюючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст.75 КК України, суд не знаходить підстав для його звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки останній раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисних злочинів, за місцем проживання характеризується негативно, як особа, яка схильна до зловживання спиртними напоями, не працевлаштований та заходів для свого працевлаштування не приймає, що у сукупності свідчить про його антисоціальну направленість.

До набрання вироком суду законної сили суд не знаходить підстав для зміни чи скасування раніше обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Від потерпілої ОСОБА_3 надійшла заява, у якої вона просить залишити без розгляду заявлений нею цивільний позов. За таких обставин суд, враховуючи положення ст.11, 207 ч.1 п.5, ЦПК України, ч.5 ст.128 КПК України, вважає за можливе цивільний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.124 ч.2 КПК України з ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 244 гривні 50 копійки.

Керуючись ст.ст.100, 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати з 19 серпня 2013 року.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди у сумі 350 (триста п'ятдесят) гривень залишити без розгляду.

Речові докази по справі: картонну коробку з фрагментами скла від трьохлітрової банки (квитанція №0015), яка знаходяться на зберіганні у Совєтському РВ ГУ МВС України в АР Крим - знищити, як майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 244 (двісті сорок чотири) гривні 50 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: В.В. Шевченко