Рішення № 33299688, 02.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 вересня 2013 року Справа № 913/1953/13

Провадження №4/913/1953/13

За позовом

Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення 21 825 грн. 00 коп.

Суддя Старкова Г.М.,

Секретар судового засідання Макаренко В.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - Стрілець О.С., довіреність № б/н від 02.01.2013;

від відповідача - Сочка М.В., довіреність № 03/5-688 від 28.12.2012

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 21 825 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні №67703868, відправленому у березні 2013 року Публічним акціонерним товариством Державним підприємством "Луганськвугілля" за накладною № 49485188.

Представник позивача у судовому засіданні 02.03.2013 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На запит суду від 19.07.2013 зі станції Слов'яносербськ ДП "Донецька залізниця" 31.07.2013 до суду надійшов лист №441 від 30.07.2013, в якому повідомляється про те, що вагон №67703868, відправлений у березні 2013 року Державним підприємством "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Групова збагачувальна фабрика "Слов'яносербська", контрольне переваження по станції Слов'яносербськ не проходив за відсутності ваг на території станції.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.09.2013 надав відзив на позовну заяву від 02.09.2013, в якому відхилив заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в даному відзиві. Даний відзив судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Представник відповідача надав у судовому засіданні 02.09.2013 клопотання, яким просить суд зменшити розміру штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, посилаючись на те, що підприємство відповідача перебуває у складному фінансовому становищі, завантаження не завдало матеріальних збитків та загрози залізничному руху. Вказане клопотання судом розглянуте, задоволене та разом з додатками долучається до матеріалів справи.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані представниками позивача та відповідача докази на підтвердження своїх доводів, суд

В С Т А Н О В И В:

Так, 27.03.2013 зі станції відправлення Слов'яносербська Донецької залізниці на станцію призначення Черкаська Одеської залізниці за перевізним документом, а саме накладною № 49485188 Приватне підприємство "Промтехніка" (відповідач) відправило вантаж - антрацит у вагоні № 67703868, одержувач - ВП Черкаська ТЕЦ ПАТ «Черкаське хімволокно».

В процесі перевезення вантажу на станції Знам'янка Одеської залізниці 30.03.2013 на вказаній станції при переважуванні вагону на тензометричних статистичних вагонних вагах СВ-150000В2 станції Знам'янка (держповірка вагів 21.12.2012) було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній №49485188 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні.

На станції Знам'янка Одеської залізниці було проведене контрольне переваження і встановлено що:

- у вагоні № 67703868 в накладній № 49485188 вказана маса вантажу нетто 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто - 88750 кг, нетто - 66250 кг, тара -22500 кг, що на 2750 кг менше ніж вказано у накладній.

По даним фактам складено акт загальної форми № 7851 від 30.03.2013, № 7855 від 30.03.2013 та комерційний акт АА № 023238/126 від 30.03.2013 (а.с. 11,14).

Також дана невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні спірного вагону на станції призначення Черкаси Одеської залізниці, після здійснення переадресації, про що мається відмітка у відповідному розділі «Є» комерційного акт АА № 023238/126 від 30.03.2013 (а.с. 11).

Згідно комерційного акту № 023238/126 від 30.03.2013 вантаж навантажено рівномірно, нижче бортів 500 мм. Каток застосовувався. Об'єм кузова на вагоні не вказаний. Захисне маркування бороздами не пошкоджене. В вагоні глухі торцеві стінки люка щільно закриті. Слідів втрати та крадіжки не виявлено.

На запит суду зі станції Слов'яносербськ ДП "Донецька залізниця" 31.07.2013 до суду надійшов лист №441 від 30.07.2013, в якому повідомляється про те, що вагон №67703868, відправлений у березні 2013 року Державним підприємством "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Групова збагачувальна фабрика "Слов'яносербська", контрольне переваження по станції Слов'яносербськ не проходив за відсутності ваг на території станції.(а.с.34).

За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф на суму 21825 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши по матеріалам справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 67703868 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, під час перевезення на станції Бердянськ Придніпровської залізниці, при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 49485188 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 67703868. Відповідно до даного факту був складений комерційний акт АА № 023238/126 від 30.03.2013 (а.с. 11).

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855), комерційного акту АА № 023238/126 від 30.03.2013 (а.с.11) контрольне переважування вагону № 67703868 проводилось на тензометричних статистичних вагонних вагах СВ-150000В2 станції Знам'янка (держповірка вагів 21.12.2012).

Перевіркою було виявлено наступне:

- у вагоні № 67703868 в накладній № 49485188 вказана маса вантажу нетто 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто - 88750 кг, нетто - 66250 кг, тара -22500 кг, що на 2750 кг менше ніж вказано у накладній.

По даним фактам складено акт загальної форми № 7851 від 30.03.2013, № 7855 від 30.03.2013 та комерційний акт АА № 023238/126 від 30.03.2013 (а.с. 11,14).

Також дана невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні спірного вагону на станції призначення Черкаси Одеської залізниці, після здійснення переадресації, про що мається відмітка у відповідному розділі «Є» комерційного акт АА № 023238/126 від 30.03.2013 (а.с. 11).

Згідно комерційного акту № 023238/126 від 30.03.2013 вантаж навантажено рівномірно, нижче бортів 500 мм. Каток застосовувався. Об'єм кузова на вагоні не вказаний. Захисне маркування бороздами не пошкоджене. В вагоні глухі торцеві стінки люка щільно закриті. Слідів втрати та крадіжки не виявлено.

На запит суду зі станції Слов'яносербськ ДП "Донецька залізниця" 31.07.2013 до суду надійшов лист №441 від 30.07.2013, в якому повідомляється про те, що вагон №67703868, відправлений у березні 2013 року Державним підприємством "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Групова збагачувальна фабрика "Слов'яносербська", контрольне переваження по станції Слов'яносербськ не проходив за відсутності ваг на території станції.(а.с.34).

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України (457-98-п). Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом АА № 023238/126 від 30.03.2013 (а.с. 11).

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:

- провізна плата вагону № 67703868 в накладній № 49485188 - 4365 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій - 4365 грн. 00 коп. х 5 = 21825 грн. 00 коп.

Сума штрафу складає 21825 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 49485188, у зв'язку з чим, відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно пояснень представника відповідача контрольне переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника не проводилася.

Отже, позивачем переваження вантажу на станції Знам'янка Одеської залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу, яке 30.03.2013 проводилося на тензометричних статистичних вагонних вагах СВ-150000В2 станції Знам'янка, яких проведена повірка 21.12.2012 та вказано, що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи (а.с.12-13).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обов'язок. Також, відповідно до п. 3.15. роз'яснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Враховуючи наведене та те, що відповідач знаходиться в тяжкому фінансовому станіі, підприємство відповідача є підприємством вугільної промисловості. ВП «ГЗФ «Слов'яносербська» з 11.03.2011 шляхом реорганізації було приєднано до ДП «Луганськвугілля», останній є правонаступником прав та обов'язків ВП «ГЗФ «Слов'яносербська» і згідно акту прийому -здачі справ фінансово-господарської діяльності ВП «ГЗФ «Слов'яносербська» до передавального балансу станом на 31.01.2011 станом на 31.01.2011 до ДП «Луганськвугілля» перейшли чисельні борги ВП «ГЗФ «Слов'яносербська», у тому числі: заборгованість із заробітної плати у сумі 2466,0 тис. грн., заборгованість за розрахунками з бюджетом - 1471,0 тис. грн., заборгованість за страховими платежами -760,0 грн., загальна сума заборгованості згідно вказаного акту станом на 31.01.2011 складає 41168 тис. грн. Згідно звіту про фінансові результати(звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2013 та балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2013 збитки складають 59 млн. 335 тис. грн. Крім цього, ДП «Луганськвугілля», яке по даній справі виступає в якості відповідача, як юридична особа, має також чисельні борги перед Пенсійним фондом України, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Страхування на випадок безробіття і тощо, вказані борги вказані у розшифровці до ф.1 ряд.570 «Зобов'язання зі страхування» по ДП «Луганськвугілля» на 31.03.2013, тому суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафу до 8730 грн. 00 коп. (4365,00 грн.х2).

У стягненні решти суми позовних вимог слід відмовити.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, у зв'язку з чим задовольнити позов частково у розмірі 8730 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача, у відповідності із ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору. .

У судовому засіданні 02.09.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 551, 908 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 22, 24, 44, 49, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", вул. Лермонтова,1-В, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 32473323 на користь Державного підприємства "Одеська залізниця", вул. Пантелеймонівська, 17, м. Одеса, код ЄДРПОУ 01071315, штраф у розмірі 8730 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 05.09.2013.

Суддя Г.М. Старкова