Постанова № 33299614, 04.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.09.2013 р. справа №905/5524/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В.суддівАгапова О.Л. Гези Т.Д.при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - не з»явився від відповідача 1.- Лєлюх О.М. (за довіреністю) від відповідача 2. - Лєлюх О.М. (за довіреністю) від ОСОБА_5 - не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5, м. Шахтарськ на ухвалу господарського судуДонецької області від 09 серпня 2013року у справі№905/5524/13 (суддя Демідова П.В.)за позовом:Приватного підприємства «Геракліт», м. Донецьк до відповідача 1.: до відповідача 2.: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», м. Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф», м. Київ провизнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-216/07 від 29.01.2007року.

ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Донецької області від 09 серпня 2013року відмовлено у прийнятті позовної заяви ОСОБА_5 про визнання дійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-216/07 від 29.01.2007року.

Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_5 звертається до господарського суду як засновник ПП "Геракліт", проте не доводить своїх корпоративних прав щодо жодного з учасників господарської справи №905/5524/13. Крім зазначеного, вказані вимоги не стосуються його корпоративних прав до ПП „Геракліт". Господарський суд Донецької області дійшов до висновку, що спір між ОСОБА_5, приватним підприємством "Геракліт", Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф" щодо дійсності кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-216/07 від 29.01.2007р., не має ознак корпоративного, тому не підлягає вирішенню у позовному провадженні в господарських судах України.

ОСОБА_5 не погоджуючись з ухвалою господарського суду звернулася з апеляційною скаргою про скасування ухвали місцевого суду від 09.08.2013року по справі №905/5524/13. В обґрунтування скарги зазначає, що господарський суд залишивши позов без розгляду, порушив положення ст.26 ГПК України та надане державою право третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на захист його прав та інтересів.

Скаржник зазначає, що він заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та відповідно до приписів ст.26 ГПК України має право вступити у дану справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін як відповідна третя особа. Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки надані позивачу.

Представник позивача, ОСОБА_5 у судове засідання апеляційної інстанції не з»явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення.

Відповідачі 1,2 у відзиві на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/7857/13 від 02.09.2013року) у задоволенні апеляційної скарги просять відмовити у повному обсязі.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

Приватне підприємство "Геракліт" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області", м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", м. Київ про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-216/07 від 29.01.2007р. Ухвалою суду від 01.08.2013р. за вищевказаною позовною заявою порушено провадження по справі №905/5524/13.

08 серпня 2013р. ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Догнецької області із позовною заявою до відповідачів Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області", м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф", м.Київ, у якій просить визнати кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-216/07 від 29.01.2007р. дійсним.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09 серпня 2013року відмовлено у прийнятті позовної заяви ОСОБА_5 про визнання дійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-216/07 від 29.01.2007року.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав.

Загальний порядок подання позову визначений розділом VIII Господарського процесуального кодексу України. Перелік вимог до форми, змісту і додатків до позовної заяви встановлено у ст.ст.54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно приписів ст. 26 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Позовна заява такої третьої особи має бути оформлена і подана згідно із загальними правилами подання позову, що визначені Розділом VIII "Подання позову" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.

Отже, вказаною статтею визначені два види суб'єктів, які вправі звертатися до господарських судів:

а) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні);

б) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Частиною 2 статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік суб'єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. У випадках, встановлених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Тобто ця норма є винятком з правила, встановленого частиною 1 вищевказаної статті, і право на звернення, зокрема, фізичної особи до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.

Частиною 1 статті 1 Кодексу обмежовується право на звернення до господарського суду також і за предметною ознакою - звернення допускається виключно згідно з установленою підвідомчістю господарських справ, яку визначено ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Визначення поняття "фізична особа" наводиться у ст. 24 Цивільного кодексу України - людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

За змістом ст. 55 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 43 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", фізична особа може бути віднесена до суб'єкта господарювання лише за умов її державної реєстрації у якості підприємця.

ОСОБА_5 звернувшись до господарського суду з позовом про визнання договору дійсним, не надав доказів того, що він є суб'єктом підприємницької діяльності.

Також даний спір не є корпоративним, оскільки згідно ст.167 Господарського кодексу України корпоративними відносинами є відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Вимоги заявлені ОСОБА_5 стосуються кредитних правовідносин та не відносяться до категорії корпоративних або спорів щодо обліку прав на цінні папери. Крім того ОСОБА_5 не надав жодного доказу, що він є учасником ПП «Геракліт» та його корпоративні права були порушені.

Крім того, колегія Донецького апеляційного господарського суду звертає увагу на наступне.

Як вже зазначалося, статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів….

ОСОБА_5 при зверненні до господарського суду, у позові зазначає, що у разі якщо договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-216/07 буде визнаний недійсним він буде позбавлений можливості отримувати дивіденди, однак при поданні позову ОСОБА_5 не наводить у чому саме порушені його права та інтереси, тобто просить визнати договір дійсним задля попередження порушення його прав як учасника ПП «Геракліт», одночасно як вже зазначалося, доказів того, що він є учасником зазначеного підприємства ОСОБА_5 не надано.

На підставі вищевикладеного Донецький апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду Донецької області, що спір між ОСОБА_5, приватним підприємством "Геракліт", Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф" щодо дійсності кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-216/07 від 29.01.2007р., не має ознак корпоративного, тому не підлягає вирішенню у позовному провадженні в господарських судах України.

Відтак ухвала господарського суду Донецької області від 09.08.2013року є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, як і для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5.

Результати апеляційного провадження у справі №905/5524/13 оголошені в судовому засіданні.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, м. Шахтарськ на ухвалу господарського суду Донецької області від 09 серпня 2013року у справі №905/5524/13 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 09 серпня 2013року у справі №905/5524/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Агапов О.Л.

Геза Т.Д.

Надруковано 8 екз.: 1-позивачу, 2-відповідачам, 1- ОСОБА_5.1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО .