Рішення № 33299505, 03.09.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 вересня 2013 р. Справа № 903/868/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Марбет", с. Рогозів, Бориспольський район, Київська область

до відповідача: приватного підприємства "Арт-десятка", м. Луцьк

про стягнення 59 220 грн. 75 коп.

Суддя Шум М. С.

Представники:

від позивача: Мамедова О. Л., довіреність від 03.06.2013 року

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Марбет» просить стягнути з відповідача - приватного підприємства "Арт-десятка" заборгованість згідно договору поставки від №13/01/12 від 13.01.2012 року в розмірі 64 571 грн. 06 коп. в т. ч. 52 698 грн. 14 коп. основного боргу, 9 886 грн. 71 коп. пені, 1 986 грн. 21 коп. річних та судові витрати по справі в сумі 1 720 грн. 50 коп.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем взятих на себе згідно договору поставки №13/01/12 від 13.01.2012 року зобов'язань по оплаті поставленого товару.

Ухвалою суду від 19.08.2013 року розгляд справи призначено на 03.09.2013 року, позивача зобов'язано подати суду рахунки, виставлені відповідачу до оплати на підставі договору поставки №13/01/12 від 13.01.2012 року, банківські виписки про оплату товару від 29.02.2012 року, 12.07.2012 року, акт приймання-передачі товару; відповідача - пояснення по суті позовних вимог, докази в їх обгрунтування, належно засвідчені копії Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій.

Представник позивача через канцелярію суду супровідним листом від 03.09.2013 року подала витребувані судом документи, зокрема, банківські виписки від 29.02.2012 року та від 12.07.2012 року, рахунки на оплату №6 від 11.01.2012 року, №45 від 01.02.2012 року, №119 від 01.03.2012 року, №139 від 14.03.2012 року, №178 від 23.03.2012 року.

Крім того, представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України в межах повноважень, наданих їй довіреністю від 03.06.2013 року, подала заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заявлену суму основного боргу в розмірі 52 698 грн. 14 коп., пеню, перераховану в межах шестимісячного строку, встановленого п. 6 ст. 232 ГК України в розмірі 4 302 грн. 4 коп. та річні, нараховані в період до розгляду справи по суті, тобто до 03.09.2013 року в розмірі 2 220 грн. 47 коп. Докази надіслання відповідної заяви відповідачу долучені до матеріалів справи.

Заява представника позивача про уточнення позовних вимог, що ґрунтується на перерахунку пені та річних розцінюються судом як зменшення позовних вимог.

Відповідно до п. п. 3.10, 4. 6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Крім того, згідно з п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 "Про судове рішення" про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

Враховуючи викладене, наявність доказів надіслання заяви про уточнення позовних вимог відповідачу, суд приймає відповідну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні позов з врахуванням заяви про уточнення підтримала.

Представник відповідача в судове засідання 03.09.2013 року не з'явився, витребувані судом документи не подав, повноважного представника не направив, хоча був вчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с.140).

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

13 січня 2012 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Марбет» та відповідачем - приватним підприємством "Арт-десятка" був укладений договір поставки №13/01/12 (далі договір, а. с.44-46).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору поставки №13/01/12 від 13.01.2012 року.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. п. 1.1, 1.2, 2.2, 2.5, 2.7, 3.1, 3.2, 3.4, 6.1, 6.2, 8.1, 8.7 договору позивач зобов'язується передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти декоративні вироби з пінополістеролу. Асортимент, кількість та ціна кожної партії товару узгоджуються сторонами та зазначаються у відповідній специфікації. Найменування, асортимент, кількість поставки, ціна кожної партії товару зазначаються відповідачем у відповідній заявці. Позивач надсилає відповідачу письмове підтвердження про прийняття заявки протягом п'яти діб з моменту її отримання. Після чого сторони підписують специфікацію на основі якої визначається остаточна ціна та асортимент поставки. Після завантаження товару повноважні представники сторін складають та підписують акт приймання-передачі та представник відповідача підписує видаткову накладну. Підписані видаткова накладна та/або акт приймання-передачі засвідчують відсутність у відповідача будь-яких претензій щодо кількості та якості переданого товару. Ціна кожної партії товару зазначається у відповідній видатковій накладній. Оплата товару здійснюється на підставі виставленого позивачем рахунку, який передається відповідачу в момент передачі товару разом з видатковою накладною та актом приймання-передачі. Відповідач зобов'язаний оплатити партію товару протягом тридцяти календарних днів з моменту переходу до відповідача права власності на товар. у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством. При порушенні строків оплати, передбачених в пункті 3.4 договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє протягом календарного року. У випадку якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати даний договір, він вважається пролонгованим на строк 1 рік.

Докази про припинення, розірвання чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу на підставі довіреності №72 від 14.03.2012 року (а. с. 51) товар на загальну суму 159 445 грн. 16 коп., що підтверджується:

- видатковою накладною №18 від 13.01.2012 року на суму 26 522 грн. 22 коп.;

- видатковою накладною №57 від 03.02.2012 року на суму25 224 грн. 80 коп.;

- видатковою накладною №132 від 02.03.2012 року на суму 27 716 грн. 96 коп.;

- видатковою накладною №157 від 14.03.2012 року на суму 22 823 грн. 80 коп.;

- видатковою накладною №181 від 25.03.2012 року на суму 57 157 грн. 38 коп. (а. с. 47-52).

Таким чином, відповідно до п. 2.6 договору відповідач отримав у власність товар, тому у останнього виникло зобов'язання оплатити такий на відповідних умовах договору поставки.

В порушення умов договору відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 106 747 грн. 02 коп., що стверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками (а. с. 53, 58-59, 65, 71, 74, 76, 90, 96, 105, 109, 113, 115, 125, 129, 135).

Основна заборгованість відповідача за договором поставки №13/01/12 від 13.01.2012 року становить 52 698 грн. 14 коп. (159 445 грн. 16 коп. - 106 747 грн. 02 коп.), підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Остання поставка згідно видаткових накладних здійснена 25.03.2012 року. Відповідно до п. 3.4 договору у відповідача обов'язок сплатити отриманий згідно останньої накладної товар виник 25.04.2013 року (протягом 30 календарних днів з моменту переходу до відповідача права власності на товар).

З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 2 220 грн. 47 коп. річних, нарахованих за період з 25.04.2012 року по 03.09.2013 року, проте підставні та підлягають до стягнення 2 210 грн. 96 коп. річних, нарахованих за такий самий період прострочення зобов'язань, оскільки позивачем здійснено розрахунок річних без врахування днів часткової сплати заборгованості.

В позові на суму 9 грн. 51 коп. річних слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. П. 6.2 договору передбачено, що при порушенні строків оплати, передбачених в пункті 3.4 договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 4 302 грн. 14 коп. пені, яка нарахована за період з 25.04.2012 року по 23.10.2013 року в межах шестимісячного строку є підставна та підлягає до стягнення

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 1 720 грн. 22 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Арт-Десятка", вул. Конякіна, 18а, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 36541543 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Марбет», вул. Вітчизняна, 11, с. Рогозів, Бориспольський район, Київська область, код ЄДРПОУ 31120652

- 52 698 грн. 14 коп. основного боргу, 2 210 грн. 96 коп. річних, 4 302 грн. 14 коп. пені, 1 720 грн. 22 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 60 931 грн. 46 коп. (шістдесят тисяч дев'ятсот тридцять одна грн. 46 коп.).

3. В позові на суму 9 грн. 51 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

складений 04.09.2013 року

Суддя М. С. Шум