Рішення № 33299487, 03.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2013 Справа № 905/6048/13

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ

до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

про стягнення 5 966,40 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Хіміч О.П. - за дов.

відповідача: Ляшко Д.В. - пров. юр.

Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» до Державного підприємства «Донецька залізниця» пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (стойки рудничні металеві), відправленого 07.04.2013р. (вантажовідправник - Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат») за залізничною накладною №50001130 у вагоні № 52931516 у загальній сумі 5 966,40 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію Маріуполь-Порт Донецької залізниці (станція призначення) прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом від 09.04.2013р. БМ 734456/36. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання, зокрема, на те, що відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами. На думку залізниці винним у нестачі є відправник, який завантажив вантаж у непідготовлений вагон.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

07.04.2013р. Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (вантажовідправник) на адресу ЗАТ «Азовзовніштранс» (вантажоодержувач) у вагоні №52931516 за залізничною накладною №50001130 зі станції Комунарськ Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Порт (експорт) Донецької залізниці відвантажило стойки рудничні металеві. За накладною вага нетто у вагоні - 65 100 кг, брутто - не зазначено, тара - 22 500кг.

Позивач є постачальником продукції за договором № 2000-207/1пст-026/0109-07-997 від 01.04.2000р., укладеним з Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу».

Згідно рахунку-фактури № 86/12970 від 07.04.2013р., виставленого Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» та специфікації до рахунку Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», ціна 1 т стійок рудничних становить 3 616,00грн. без ПДВ.

На станцію Маріуполь-Порт (станція призначення) вагон прибув 09.04.2013р., де був складений акт загальної форми № П262 від 09.04.2013р. Підстава складання акту загальної форми - під час огляду було виявлене:

- переривання маркування;

- обрізані дротяні ув'язки.

На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт БМ 734456/36 від 09.04.2013р., згідно з яким:

· вагон прибув в технічному відношенні справний;

· навантаження в вагоні навалом, вантаж маркований двома смугами червоною фарбою, маркування переривається з двох сторін вагону;

· на одній в'язці посередині вагону обрізані дротяні ув'язки;

· зважування вагону проводилося на 150т вагонних тензометричних вагах залізниці;

· вага нетто зважування вантажу 63 400 кг (брутто 85 900 кг, тари з брусу 22 500кг), нестача вантажу складає 1 700кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - начальником станції, двома комерційними агентами, з боку одержувача - особою, яка брала участь у зважуванні.

Вантажоодержувач зробив переуступний напис на пред'явлення претензії і позову на залізничній накладній відправнику вантажу - ПАТ «Алчевський металургійний комбінат». Переуступний напис засвідчений підписами генерального директора і в.о. головного бухгалтера та печаткою вантажоодержувача. Вантажовідправник довіреністю від 03.07.2013р. № 01-026/1132 передав право на пред'явлення позову від свого імені Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу».

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 5 966,40 грн. із розрахунку: 1 375 кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 0,5%) х 4 339,20грн. (вартість 1т шахтної стійки, зданої до перевезення з ПДВ). Позивачем заявлена така ж сума - 5 966,40грн.

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129, 133 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508, 260030000173 у Донецькій філії АБ "Експрес-банк", МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (94202, м. Алчевськ, Луганська область, вул. Шмідта, 4, п/р 26003619946611в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, код ЄДРПОУ 05441447) 5 966,40 грн. основного боргу (вартість нестачі), 1 720,50грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя В.І. Матюхін

Повний текст рішення складено 03.09.2013р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18