Рішення № 33299430, 03.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2013 Справа № 905/6043/13

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Донецьккокс», м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

про стягнення 2 604,11 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Коцюба Т.І. - нач. юр. від.

відповідача: Ляшко Д.В. - пров. юр.

Публічним акціонерним товариством «Донецьккокс» до Державного підприємства «Донецька залізниця» пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (концентрат вугільний), відправленого 23.07.2013р. (вантажовідправник - ТОВ «Енергоімпекс») за залізничною накладною на групу вагонів №49648454 у вагоні № 67879080 у загальній сумі 2 604,11 грн. (позивачем помилково у вступній частині позову вказана сума 4 324,60 грн.).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію Донецьк Донецької залізниці (станція призначення) прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом від 25.07.2013р. АС 986248/98. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання, зокрема, на те, що винним у нестачі є відправник, який завантажив вантаж у непідготовлений вагон.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

23.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства «Донецьккокс Цех №2» (вантажоодержувач) у вагоні №67879080 за залізничною накладною на групу вагонів №49648454 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на станцію Донецьк Донецької залізниці відвантажило концентрат вугільний. За накладною вага нетто у вагоні - 69 000 кг, брутто - не зазначено, тара - 22 500кг.

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № УПр/13/5 від 17.07.2013р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс».

Згідно рахунку № 072301 від 23.07.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», ціна 1 т вугільного концентрату марки Г0-100 з приплатами та знижками становить 1 017,23грн. з ПДВ.

На станцію Донецьк (станція призначення) вагон прибув 25.07.2013р., де були складені акти загальної форми №2140, 2141 від 25.07.2013р. Підстава складання актів загальної форми - під час огляду було виявлене воронкоподібне заглиблення над 1-2 люками.

На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт АС 986248/98 від 25.07.2013р., згідно з яким:

· вагон прибув в технічному відношенні справний;

· навантаження нижче рівня бортів 100мм;

· вантаж маркований трьома поздовжніми смугами по всій довжині вагону;

· з правої сторони по ходу потягу над 1,2 люками є воронкоподібне заглиблення діаметром 1000, глибиною 800мм;

· в місці заглиблення маркування переривається;

· нещільне прилягання 2 люка до поперечної балки, є зазор розміром: 30 х 400мм, закладений мотлохом і картоном, на що складений акт форми ГУ-106;

· на подвагонних частинах і хребтовій балці видни сліди старого витікання вантажу;

· зважування вагону проводилося на 200т вагонних тензометричних вагах станції;

· вага нетто зважування вантажу 65 750 кг (брутто 88 250 кг, тари 22 500кг), нестача вантажу складає 3 250кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - заступником начальника станції, двома комерційними агентами, з боку одержувача - особою, яка брала участь у зважуванні.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 2 604,11грн. із розрахунку: 2 560 кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 1,0%) х 1 017,23грн. (вартість 1т вугільного концентрату марки Г0-100 з приплатами та знижками, зданого до перевезення).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача судом до уваги не взяті, оскільки:

- між поперечними балками та люками дійсно є щілини, які перекриваються арміровочними листами, про які у комерційному акті не сказано жодного слова;

- сліди старого витікання вантажу не є свідченням просипання вантажу за спірним перевезенням.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508, 260030000173, 260360300019 у Донецькій філії АБ "Експрес-банк", МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецьккокс" (83086, м. Донецьк, вул. Зарічна, б.1, п/р 26008962495835 в ПАТ ПУМБ м. Донецька, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00191112) 2 604,11грн. основного боргу (вартість нестачі), 1 720,50грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя В.І. Матюхін

Повний текст рішення складено 03.09.2013р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18