Ухвала суду № 33298748, 03.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року справа №805/6025/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О., секретар судового засідання Казакова Т.М., за участю представника позивача Макаренко Г.С., представника відповідача Радченко А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 р. у справі № 805/6025/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 року № 0000161540/10193/10/15-17-4 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 226126 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність в його діях порушень податкового законодавства, приписів Цивільного та Податкового кодексу України та зазначає, що у відповідача не було законних підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що в акті перевірки відповідач помилково робить висновок про фіктивні взаємовідносини між ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 року, вказує на реальний характер здійснених угод.

Вказує, що Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків, рішення від 18.03.2010 року у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії, тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди з його контрагентом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 р. у справі № 805/6025/13-а позовні вимоги задоволено.

Податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 15.04.2013 року № 0000161540/10193/10/15-17-4 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 226126 грн. - скасовано.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на нікчемність укладених угод, посилаючись, що під час перевірки на письмову вимогу податкового органу ТОВ "Метінвест- Шіппінг" товарно-транспортну накладну не надав, висновки, викладені в акті перевірки про їх відсутність є обґрунтованими, за результатами перевірок, проведених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, встановлено, що ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі- продажу будь-яких товарів, робіт, послуг у задекларованих обсягах, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, під час перевірки на ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" відсутні товарно - транспортні накладні, які повинні підтверджувати факт перевезення товару, в зв'язку з чим не встановлено перевезення автомобільним транспортом товару від підприємств - постачальників та надання транспортних послуг контрагентом позивача. Просить постанову суду першої інстанції скасувати у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ "Метінвест-Шіппінг" зареєстроване в якості юридичної особи 05.10.2000 року, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 31158623), місцезнаходження: 83015, Донецька область, м. Донецьк, проспект Богдана Хмельницького, буд. 102 (а.с. 69).

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку здійснила документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Метінвест-Шіппінг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 01.04.2013 року № 248/15-17-4-31158623 (а.с. 11-68).

Під час перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ "Метінвест-Шіппінг" вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2011 року в сумі 226126 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку прийняла податкове повідомлення - рішення від 15.04.2013 року № 0000161540/10193/10/15-17-4 про зменшення ТОВ "Метінвест-Шіппінг" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 226126 грн.

З акту перевірки вбачається, що за результатами перевірок, проведених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва щодо дотримання ТОВ "Індустріальний союз Азова-ХХІ" вимог податкового законодавства, складені акти від 09.11.11 року № 287/2360/35786388, від 21.12.2011 року, № 3900/23-100/35786388, від 25.01.2012 року № 151/23-200/35786388 та акт про неможливість проведення документальної позапланової перевірки від 27.03.2012 року № 681/221-100/35786388.

З висновків зазначених актів вбачається, що за результатами перевірок ТОВ "ІСА-ХХІ" в наслідок виявлених недоліків заповнення та складання первинної документації, незважаючи на наявність певних необхідних первинних документів та через відсутність інших, у зв'язку з ненаданням ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" документів для проведення перевірки, податковий орган дійшов висновку про непідтвердження факту реального здійснення господарських операцій платником податків, при цьому документи, що надавалися ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" на підтвердження здійснення господарської діяльності податковим органом відхилені.

Ухвалою від 16.07.2013 року провадження у зазначеній справі зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 805/6028/13-а за позовом ТОВ "Метінвест - Шипінг" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2013 року у справі № 805/6028/13-а, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2013 року залишена без змін, позовна заява ТОВ "Метінвест - Шипінг" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкового повідомлення - рішення задоволена.

Під час розгляду зазначеної справи судом встановлено, що на підставі договорів від 23.03.2009 року № СШ-АС/230309, від 01.08.2010 року № СЗ-08/10Д/4411, від 05.03.2009 року № СШ-ММЗ/100309/198/09, укладених позивачем з ВАТ "МЗ "Азовсталь", ПАТ "Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча", ПРАТ Макіївський металургійний завод" у період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року ТОВ "Метінвест-Шіппінг" виступало організатором транспортно - експедиційних послуг для вказаних підприємств (Замовників).

За умовами вказаних договорів ТОВ "Метінвест- Шіпінг" (Експедитор) зобов'язане як від свого імені, так і від імені Замовників, за дорученням та за рахунок останніх, організувати надання послуг з перевезення та експедирування вантажів Замовників автомобільним транспортом, в свою чергу Замовники зобов'язалися прийняти та сплатити надані Експедитором послуги, а також виплатити йому винагороду.

На виконання умов вказаних договорів, організуючи надання транспортно-експедиторських послуг Замовникам, ТОВ "Метінвест-Шіппінг" уклав з ТОВ "Індустріальний союз Азова XXI" договір - доручення від 01.02.2009 року № 7S-I та договір від 11.02.2011 року № С 1-02/1 ІД про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Згідно предмету зазначених договорів ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" зобов'язане від свого імені по дорученню та за рахунок Замовника забезпечити організацію перевезень вантажів Замовника по території України власним та/або орендованим вантажним автомобільним транспортом, а ТОВ "Метінвест- Шіппінг" зобов'язане прийняти та сплатити надані Експедитором послуги та сплатити останньому винагороду (плату).

Згідно п. 5.2. Договору від 01.02.2009 року № 7S-I та п.1.4 договору від 11.02.2011 року № С 1-02/1 ІД сторони передбачили, що підставою для оплати та документом, який підтверджує факт надання транспортно-експедиційних послуг за цими договорами, є підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг.

Фактичне надання ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" позивачу транспортно- експедиційних послуг з перевезення стальних слябів з ВАТ "МЗ "Азовсталь", ПАТ "Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча", ПРАТ "Макіївський металургійний завод" в Маріупольський морський торгівельний порт підтверджене наданими суду товарно-транспортними накладними, реєстрами ТТН, приймальними актами, дорученнями на відвантаження з відмітками митниці про випуск товарів.

Факт надання транспортно - експедиційних послуг за договорами від 01.02.2009 року № 7S-I та від 11.02.2011 року № С 1-02/1 ІД ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" та "Метінвест- Шіппінг" підтверджений актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

ТОВ "Індустріальний союз Азова ХХІ" виписані ТОВ "Метінвест- Шіппінг" податкові накладні на всю суму вартості вказаних наданих послуг, що вбачається з акту перевірки та з копій податкових накладних.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 198.6 ст.196 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. № 41 (далі порядок № 41) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Суд апеляційної інстанції, погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявна у матеріалах справи первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи, наявні у матеріалах справи первинні документи, на підтвердження здійснених господарських операцій, та набравшоє законної сили рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2013 року у справі № 805/6028/13-а, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с. 52 - 55).

Виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", "Булвес" АД проти Болгарії", позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Колегія суддів не приймає посилання апеляційної скарги на неможливість контрагентом виконати свої зобов'язання по спірним правовідносинам, оскільки, чинне законодавство не ставить право платника податків на формування податкового кредиту та складу витрат у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів та не зобов'язує платника податків перевіряти наявність у контрагента основних фондів та трудових ресурсів, а контрагента надавати платнику податків документальне підтвердження наявності у нього адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань. Суд апеляційної інстанції приходить до висновками, що у відповідача не було підстав для зменшення суми буджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 р. у справі № 805/6025/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала суду складена 04.09.2013 року.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

І.В. Сіваченко О.О. Шишов