Постанова № 33297586, 02.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2013 року Справа № 812/7314/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

позивача не з'явився,

відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1" Рубіжанської міської ради про надання дозволу на погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість та земельного податку у загальному розмірі 32709, 30 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1" Рубіжанської міської ради про надання дозволу на погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість та земельного податку у загальному розмірі 32709, 30 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що КП «Житлово-експлуатаційна контора №1» засноване на міській комунальній власності, здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі Статуту і є самостійним суб'єктом, який має права юридичної особи. Підприємство зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради від 01.04.1992 року та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідачем не сплачено до бюджету узгоджених сум податкового боргу в розмірі 32709,30 грн.

Відповідачем до Рубіжанської ОДПІ подані податкові декларації з ПДВ та відповідно узгоджені податкові зобов'язання:

-податкова декларація №9008139598 від 20.02.2013 року на суму 3260,00 грн. (по строку сплати 02.03.2013 року);

-податкова декларація №9014254714 від 19.03.2013 року на суму 3137,00грн. (по строку сплати 30.03.2013 року);

-податкова декларація №9018781770 від 09.04.2013 року на суму 3058,00грн. (по строку сплати 30.04.2013 року);

-податкова декларація №9028365115 від 17.05.2013 року на суму 2908,00грн. (по строку сплати 30.05.2013 року);

-податкова декларація №9035924229 від 18.06.2013 року на суму 2803,00грн. (по строку сплати 30.06.2013 року).

Також відповідачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов'язань з земельного податку у сумі 17543,30 грн., самостійно визначені платником податків у податковій декларації з плати за землю №9008249744 від 20.02.2012 року за 2013 рік. Згідно декларації щомісячна сплата земельного податку становить 3508,66грн.

У відповідності до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу були вручені 28.10.2001 року перша податкова вимога №1/82 від 29.10.2001 року та 28.11.2001 року друга податкова вимога №2/168 від 28.11.2001 року.

На підставі ст..10 Закону начальником Рубіжанської ОДПІ було прийнято рішення №7 від 30.04.2002 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

04.02.2011 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу на активи платника податків згідно з актом опису від 03.02.2011 року №1-24/216-13395715 проведеному згідно рішення №1 від 02.02.2011 року начальника Рубіжанської ОДПІ.

20.05.2011 року відділом ДВС Рубіжанського МУЮ були винесені постанови про стягнення з КП «ЖЕК №1» податкового боргу по виконавим листам №2а-19789/09/1270 на суму 226219,90 грн. та №2а-19790/09/1270 на суму 911871,85 грн. Підставою для инесення зазначеної постанови є надходження коштів на арештовані рахунки боржника у буже незначній кількості та неможливість задоволення вимог позивача.

Крім того, у позивача відсутня змога стягувати кошти з розрахункових рахунків КП «ЖЕК №1» у порядку визначеному ст..95 ПКУ у зв'язку з тим, що всі розрахункові рахунки КП «ЖЕК №1» арештовані ВДВС Рубіжанського МУЮ з 2007 року.

Натомість, рішенням № 4/14 від 24.02.2011 року Рубіжанської міської ради надано згоду Рубіжанській ОДПІ на реалізацію майна, що знаходиться на балансі КП «ЖЕК №1» з метою погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу з плати ПДВ та земельного податку з юридичних осіб комунальної власності за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі в сумі 32709,30 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, до початку слухання справи до суду надійшла заява, в якій просив позовні вимоги задовольнити та розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не доповів, про дату слухання справи повідомлений належним чином.

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - Комунальне підприємство «ЖЕК №1» зареєстроване виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 01.04.1992 року (а.с.42), перебуває на обліку в Рубіжанській ОДПІ як платник податків з 01.04.1992 року та є платником ПДВ (а.с.42).

Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість від 20.02.2013 року №9008139598 за січень 2013 року, від 19.03.2013 року № 9014254714 за лютий 2013 року, від 09.04.2013 року № 9018781770 за березень 2013 року, від 17.05.2013 року № 9028365115 за квітень 2013 року, від 18.06.2013 року № 9035924229 за травень 2013 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3260,00грн., 3137,00грн., 3058,00грн., 2908,00грн. та 2803,00грн. відповідно (а.с.13-22).

Також відповідачем 20.02.2013 року подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік, в якій ним самостійно було зазначено суму земельного податку, яка підлягає сплаті в сумі 42104,00 грн., з яких з січня по листопад 2013 року по 3508,66 грн., за грудень 3508,74 грн. (а.с.10-12).

Станом на 15.07.2013 року заборгованість відповідача з земельного податку становить 17543,30 грн., з податку на додану вартість становить 15166,00грн., що підтверджується розрахунками податкового боргу, що підтверджується розрахунком податкового борг (а.с.9,12), та обліковою карткою платника податків (а.с.35-41)..

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У відповідності із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем відповідачу направлено першу податкову вимогу від 29.10.2001 року № 1/82 та другу податкову вимогу від 28.11.2001 року № 2/168, які отримані уповноваженою особою відповідача (а.с.7 та а.с.7-зворотній бік).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Продаж майна платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (підпункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (абзац 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено акт опису активів, на які поширюється право податкової заборгованості, від 03.02.2011 року №1-24/216-13395715 на загальну суму 1003743,60 грн. (а.с.23-24).

30 квітня 2002 року позивачем прийнято рішення № 7 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.26).

Майно відповідача перебуває у податковій заставі, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №30215160 від 04.02.2011 року (а.с.6).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Оскільки перша податкова вимога та друга податкова вимога є чинними (доказів про відкликання або скасування податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 32709,30 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі, дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг 32709,30 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 32709,30 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1" Рубіжанської міської ради про надання дозволу на погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість та земельного податку у загальному розмірі 32709, 30 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - задовольнити.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу з плати податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб комунальної власності за рахунок майна платника податків Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1" (код ЄДРПОУ 13395715, місцезнаходження: вул.Миру 46, м. Рубіжне, Луганська область, 93000), що перебуває у податковій заставі, в сумі 32709,30 грн. (тридцять дві тисячі сімсот дев'ять гривень 30 коп. (32709,30 грн. - основного платежу та 0 грн. - пені).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Р.С. Твердохліб