Рішення № 33296967, 04.09.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2506/13-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"04" вересня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі - Заблоцькій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 15 травня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №227394-CRED, відповідно до якого банк надав останній на споживчі потреби кредитні кошти в розмірі 15 000 грн. на строк до 14 травня 2010 року, а відповідачка зобов'язалася вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів згідно узгодженого графіку, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 30 % річних від суми залишку заборгованості.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов`язок останньої сплачувати банку проценти за подвійною ставкою, а також сплатити неустойку (в тому числі штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми заборгованості).

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору в цей же день між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки за яким останній поручився за вчасне та повне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань та зобов'язався відповідати в солідарному порядку з ОСОБА_1 перед позивачем за порушення нею умов кредитного договору.

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним виконувала не належним чином в зв'язку з чим станом на 10 лютого 2013 року виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 36 326,79 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту - 11 325,20 грн.;

- заборгованість по процентам - 23 033,65 грн.;

- нарахованих штрафів в загальному розмірі 1 967,94 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак направила на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, свою позицію з приводу спору не висловила.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причина його неявки суду не відома.

Суд вважає можливим провести розгляд справи без участі відповідачів, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про обставини справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних в ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 15 травня 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір №227394-CRED в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до договору банк зобов'язався видати, а в подальшому видав позичальнику на споживчі потреби кредитні кошти в загальному розмірі 15 000 грн. на строк до 14 травня 2010 року.

Зі своєї сторони позичальник зобов'язалася щомісячно рівними частинами згідно узгодженого графіку повертати отриманий кредит та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 30 % річних від суми залишку заборгованості по кредиту.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов`язок останньої сплачувати банку проценти за подвійною ставкою, а також сплатити неустойку (в тому числі штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми заборгованості).

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору в цей же день між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки за яким останній поручився за вчасне та повне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань та зобов'язався відповідати в солідарному порядку з ОСОБА_1 перед позивачем за порушення нею умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 611, ч. 2 ст. 612, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен сплатити суму боргу в розмірі, передбаченому договором, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551, 553-554 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в законі або договорі, а також порукою.

Згідно ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушила умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним.

В зв'язку з цим на 10 лютого 2013 року виникла заборгованість по кредитному договору, зокрема:

- прострочена заборгованість по кредиту - 11 325,20 грн.;

- прострочена заборгованість по процентам - 23 033,65 грн.;

- нарахований штраф - 1 967,94 грн., що повністю підтверджується наданим розрахунком боргу, а тому вказана сума на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_1 також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 363,27 грн. судового збору.

Що стосується вимог до поручителя, то суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 10) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім того, у кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строком повного погашення кредиту є 14 травня 2010 року (пункт 1.4)

За таких обставин у ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 14 травня 2010 року, а саме протягом наступних шести місяців. Таку вимогу до поручителя банк пред'явив лише 26 грудня 2012 року (а.с. 5-8), тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.

Вказана обставина є підставою для відмови у позові до поручителя.

Така позиція суду ґрунтується на нормах закону, п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», п. 2 інформаційного листа цього ж суду №10-1393/0/4-12 від 27 вересня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», а також на постановах Верховного Суду України, прийнятих за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (постанови від 18 липня 2012 р. № 6-78 цс 12, від 21 травня 2012 р. № 6-48 цс 11, від 23 травня 2012 р. № 6-33 цс 12).

В силу ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України вказані постанови є обов'язковими для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №227394-CRED від 15 травня 2008 року, що утворилася станом на 10 лютого 2013 року в розмірі 36 326 (тридцять шість тисяч триста двадцять шість) гривень 79 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 363 (триста шістдесят три) гривні 27 копійок судових витрат, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

В задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Вуїв