Рішення № 3329655, 23.03.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.09

Справа № 15/486-08.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бакс”, м. Шостка,Сумська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Лебединський Нафтомаслозавод”, м. Лебедин, Сумська область

про стягнення 176736 грн. 58 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Хорохордин О.І., довіреність №1 від 08.01.2009р.

Від відповідача: Неговєлов А.В., довіреність б/н, б/д

В судовому засіданні 02.02.2009р. оголошувалась перерва до 16.02.2009р. о 11 год. 45 хв., в судовому засіданні 16.02.2009р. оголошувалась перерва до 03.03.2009р. о 11 год. 45 хв., в судовому засіданні 03.03.2009р. оголошувалась перерва до 17.03.2009р. о 11 год. 45 хв., в судовому засіданні 17.03.2009р. оголошувалась перерва до 19.03.2009р. о 12 год. 30 хв., в судовому засіданні 19.03.2009р. оголошувалась перерва до 23.03.2009р. о 12 год. 30 хв.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 176 736 грн. 58 коп. заборгованості за договором поставки №809/25-1 від 25.09.2008р., а саме: 153 880 грн. 00 коп. основного боргу, 7814 грн. 44 інфляційних збитків, 8786 грн. 91 коп. пені, 5000 грн. 00 коп. штрафу.

В судове засідання 17.03.2009р. позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №809/25-1 від 25.09.2008р., а саме: 82216 грн. 64 коп. основного боргу, 9784 грн. 96 інфляційних збитків, 8819 грн. 88 коп. пені, 1260 грн. 19 коп. 3% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В судове засідання 19.03.2009р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заяву про зміну позовних вимог, в якому відповідач проти позову заперечує оскільки вважає, що позивачем не вірно здійснений розрахунок суми боргу і крім цього відповідач заперечує проти позовної вимоги щодо стягнення штрафу і вважає, що позивачем надмірно нараховано індекс інфляції за вересень 2008р.

В дане судове засідання позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 82216 грн. 46 коп. основного боргу, 5000 грн. 00 коп. штрафу, 17606 грн. 79 коп. пені, 15191 грн. 72 коп. збитків від інфляції, 2515 грн. 42 коп. 3% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Заяву про зміну позовних вимог представником відповідача було отримано в судовому засіданні 23.03.2009р.

В судовому засіданні представник відповідача усно пояснив, що суму основного боргу визнає частково без урахування суми 2919 грн. 08 коп. (так як відповідачем на адресу позивача була здійснена поставка товару відповідно до накладної №225 від 11.03.2009р.). Також представником відповідача зазначено, що позовні вимоги в частині стягнення 17606 грн. 79 коп. пені, 15191 грн. 72 коп. збитків від інфляції, 2515 грн. 42 коп. 3% річних він визнає, зазначає, що розрахунок здійснений позивачем вірно, а щодо вимоги про стягнення 5000 грн. 00 коп. штрафу він заперечує.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

25 вересня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "БАКС" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лебединський Нафтомаслозавод" (відповідач) було укладено договір № 809/25-1 поставки товару у відповідності до розділу 1 п. 1.1 якого, позивач був зобов'язаний передати у власність відповідача хімічну та нафтохімічну продукцію (товар), а відповідач зобов‘язався отримати та своєчасно здійснювати оплату за отриманий товар на підставі договору, додатків та доповнень до нього.

Згідно п. 2.1 розділу 2 договору асортимент, кількість та ціна товару визначається відповідним додатком до договору і передбачають відповідність Товару ДОСТу або ТУ.

Вимоги до якості товару викладено в розділі 3 договору.

Умови та термін поставки товару, а також умови оплати визначені розділами 4 та 5 відповідно і конкретно обумовлюються додатком до договору по кожній партії поставки товару.

Термін дії договору закріплений у п. 10.1 договору, а саме - до 25 вересня 2009р.

Згідно додатку № 1 від 25 вересня 2008 року до договору № 809/25-1 позивач зобов'язався поставити відповідачу своїм автотранспортом концентрат охолоджуючої рідини (ОЖ-К) у кількості 21,9 тон, на суму 210240,0 грн. у строк до 01 жовтня 2008 року, а відповідач прийняти та оплатити товар на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки шляхом безготівкового банківського переказу на розрахунковий рахунок позивача.

Представник позивача пояснив, що позивач умови договору та додатку виконав, поставивши відповідачу товар - концентрат охолоджуючої рідини, який відповідає ДОСТу 28084-89, у кількості 22,8 тон на суму 218880,0 грн. в строки вказані у додатку - 29.09.2008р.

Факт поставки товару підтверджується матеріалами справи, а саме: накладною № 222 від 26 вересня 2008 року, яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена їх печатками, дорученням на отримання товару серії ЯОГ № 763929 від 26 вересня 2008 року на ім‘я Пичепа М.І., посвідченням відрядженого № 270 та № 271 від 28 вересня 2008 року, подорожнім листом № 189407 від 28 вересня 2008 року. У вартість поставленого товару була включена вартість транспортних послуг по його доставці.

Вказаний факт поставки не заперечувався відповідачем в судових засіданнях.

Згідно з умовами додатку № 1 до договору відповідач повинен був оплатити поставлений товар до 08 жовтня 2008 року.

Однак, як зазначає позивач, порушивши свої господарські зобов'язання, відповідач не оплатив товар в обумовлений строк. До 15 грудня 2008 року відповідач шляхом шести безготівкових банківських переказів на розрахунковий рахунок відповідача перерахував 65000 грн. (16.10.2008р. - 30000 грн.; 13.11.2008р. - 15000 грн.; 27.11.2008р. - 5000 грн.; 03.12.2008р. - 5000 грн.; 08.12.2008р. - 5000 грн.; 11.12.2008р. - 5000 грн.).

І залишок боргу відповідача перед позивачем склав 153880,00 грн.

При цьому, як зазначив представник позивача, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість, а саме 01.12.2008р. відповідачу, відповідно до ст. 530 ЦК України, було направлено претензію № 9 з вимогою негайно погасити заборгованість.

У своєму листі-відповіді № 249/12 від 10.12.2008 відповідач визнав вимоги позивача та зобов'язався погасити заборгованість за поставлену позивачем продукцію до кінця 2008 року.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тому, враховуючи викладене і оскільки відповідач у термін вказаний в претензії розрахунки з позивачем повністю не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

В дане судове засідання позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 82216 грн. 46 коп. основного боргу, 5000 грн. 00 коп. штрафу, 17606 грн. 79 коп. пені, 15191 грн. 72 коп. збитків від інфляції, 2515 грн. 42 коп. 3% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Як пояснив представник позивача сума основаного боргу зменшилася оскільки відповідачем з часу порушення провадження у справі була здійснена часткова проплата на загальну суму 20 000 грн. 00 коп. та 05.03.2009р. відповідачем була здійснена позивачу поставка товару на суму 51 663 грн. 36 коп.

Відповідач суму основного боргу визнає частково без урахування суми 2919 грн. 08 коп. (так як він зазначає, що відповідачем на адресу позивача була здійснена поставка товару відповідно до накладної №225 від 11.03.2009р. на вказану суму).

Позивач в судовому засіданні пояснив, що він не має документального підтвердження цієї поставки (накладна №225 від 11.03.2009р. у позивача відсутня).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов‘язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тобто відповідачем не подано належних доказів в обґрунтування своїх заперечень.

Таким чином, заперечення відповідача не можуть бути взяті судом до уваги, і оскільки відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому змінені вимоги позивача щодо стягнення 82216 грн. 46 коп. боргу за поставлену продукцію, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Також позивачем, згідно заяви про зміну позовних вимог, заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 17606 грн. 79 коп. за період з 09.10.2008р. по 17.03.2009р.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 8.1 розділу 8 договору, а саме за порушення строків оплати товару відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день від суми боргу.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 17606 грн. 79 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки №809/25-1 від 25.09.2008р., згідно заяви про зміну позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 15191 грн. 72 коп. збитків від інфляції за період з 09.10.2008р. по 17.03.2009р. та 2515 грн. 42 коп. 3% річних за період з 09.10.2008р. по 17.03.2009р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідачем в судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення інфляційних збитків та 3% річних визнані, також ним зазначено, що розрахунок позивачем здійснений вірно.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 15191 грн. 72 коп. інфляційних збитків та 2515 грн. 42 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім цього, відповідно до заяви про зміну позовних вимог, позивачем заявлена вимога по стягненню з відповідача 5000 грн. 00 коп. штрафу (п. 8.1 договору поставки №809/25-1 від 25.09.2008р.).

Відповідач проти вказаної вимоги заперечує.

Частина 1 статті 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

В обґрунтування вимог по стягненню неустойки (штрафу) позивач посилається на ст. 549 Цивільного Кодексу України, частиною 2 якої встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Тому, штраф як вид неустойка за правилами ЦК України не може застосовуватися до грошових зобов’язань.

Також, суд вважає занеобхідне зазначити, що за прострочку виконання зобов’язання до відповідача застосовано інший вид забезпечення виконання зобов‘язання – стягнення пені. Тому позовні вимоги в частині 5000 грн. 00 коп. штрафу задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лебединський Нафтомаслозавод” (Сумська область, м. Лебедин, вул. 19 Серпня, 8, код 22589938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бакс” (Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 10, код 23054636) 82216 грн. 46 коп. основного боргу, 17606 грн. 79 коп. пені, 15191 грн. 72 коп. інфляційних збитків, 2515 грн. 42 коп. 3% річних, 1175 грн. 30 коп. витрат по держмиту, 113 грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інший частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резниченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 25.03.09р.