Рішення № 3329608, 10.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом

Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Виставочний центр»

Про

стягнення 7662,32 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Коноваленко Є.Л. –дов.

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5040,00 грн. основного боргу, 361,74 грн. 3% річних, 2260,58 грн. індексу інфляції, а всього 7662,32 грн. заборгованості за договором № 444 від 01.01.2003р.

Відповідач ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 28.09.2006р. № 8/65 «Про реорганізацію госпрозрахункової організації «Київреклама»у комунальне підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» реорганізовано госпрозрахункову організацію «Київ реклама»шляхом перетворення її в комунальне підприємство «Київреклама»віднесено до сфери управління Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

01.01.2003р. між ГО «Київреклама»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний виставочний центр»було укладено договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об’єкту (-ів) зовнішньої реклами № 444.

Відповідно до п.2.1. договору № 444 позивач надає відповідачу право у тимчасове користування місцем за адресою згідно Додатку, який є невід’ємною частиною договору, на підставі погодження дозвільної документації на розташування об’єктів зовнішньої реклами, відповідно до Порядку, а відповідач використовує надане місце за цільовим призначенням –для розміщення зовнішньої реклами, здійснює оплату за право користування місцем та звільняє у триденний термін місце після закінчення терміну дії договору в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозвільної документації.

Додатком №1 до договору сторони підписали Адресну програму в якій Робочий орган відповідно до п.2.1 договору надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами право тимчасового користування для розміщення об’єктів зовнішньої реклами за адресою:

№ п/п

Вид ОЗР

Місце розміщення об’єкта (адреса)

Базова вартість без ПДВ (грн..)

дата включення в договір

1

Рекламна вивіска, напис на будинку (будівлі), споруді, заг.пл. 2,34 кв.м., кількість 3 № Дозв 06044-04 (08084)

Шевченківський р-н, вул.. Артема, 7

180

01.01.2003

Пунктом 4.3. договору передбачено, що плата за право тимчасового користування місцем (-ями) сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами до 20 числа кожного місяця, що передує розрахунковому, на розрахунковий рахунок Робочого органу на підставі рахунка-фактури останнього.

Відповідач порушив умови договору, а саме п.4.3., не здійснив розрахунку за право тимчасового користування місцями для розміщення ОЗР згідно рахунків-фактур: №№ 40633 від 23.01.2006р., 56502 від 15.06.2006, 56503 від 15.09.2006, 63483 від 15.12.2006, 63484 від 06.02.2007 на суму 5040,00 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Між ГО «Київреклама»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний виставочний центр»було укладено договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об’єкту (-ів) зовнішньої реклами № 444.

Відповідно до п.2.1. договору № 444 позивач надає відповідачу право у тимчасове користування місцем за адресою згідно Додатку, який є невід’ємною частиною договору, на підставі погодження дозвільної документації на розташування об’єктів зовнішньої реклами, відповідно до Порядку, а відповідач використовує надане місце за цільовим призначенням –для розміщення зовнішньої реклами, здійснює оплату за право користування місцем та звільняє у триденний термін місце після закінчення терміну дії договору в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозвільної документації.

Додатком №1 до договору сторони підписали Адресну програму в якій Робочий орган відповідно до п.2.1 договору надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами право тимчасового користування для розміщення об’єктів зовнішньої реклами за адресою:

№ п/п

Вид ОЗР

Місце розміщення об’єкта (адреса)

Базова вартість без ПДВ (грн..)

дата включення в договір

1

Рекламна вивіска, напис на будинку (будівлі), споруді, заг.пл. 2,34 кв.м., кількість 3 № Дозв 06044-04 (08084)

Шевченківський р-н, вул.. Артема, 7

180

01.01.2003

Пунктом 4.3. договору передбачено, що плата за право тимчасового користування місцем (-ями) сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами до 20 числа кожного місяця, що передує розрахунковому, на розрахунковий рахунок Робочого органу на підставі рахунка-фактури останнього.

Суду не надано доказів здійснення відповідачем плати за право тимчасового користування місцями для розміщення ОЗР, відповідно до п.4.5. договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не заперечується, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з 23.01.2006 по 06.02.2007 відповідно до рахунків-фактур, які містяться в матеріалах справи становить 5040,00 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Тому, підлягає також задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 361,74 грн. та 2260,58 грн. індексу інфляції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст.. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Виставочний Центр»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 7, ідентифікаційний код 20076465) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул.. Михайла Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714) 5040 (п’ять тисяч сорок) грн. основного боргу, 2260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн. 58 коп. індексу інфляції, 361 (триста шістдесят одну) грн.. 74 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко