Ухвала суду № 33295937, 04.09.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Фастовець В.М.

Доповідач - Фарятьєв С.О.

Справа № 415/2863/13-ц

Провадження № 22ц/782/2810/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Фарятьєва С.О.

суддів - Назарової М.В., Околота Г.М.

при секретарі - Вербицькому І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 31 травня 2013 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу,-

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 20113 року позивач - Приватне акціонерне товариство (ПАТ) «Лізинг інформаційних технологій» звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просив стягнути з нього заборгованість за невиконання договірних зобов`язань у розмірі 7495,57 грн., посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов`язань за договором №08042105 від 21.04.2008 року про надання в оренду, на умовах фінансового лізингу, обладнання.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 31 травня 2013 року у задоволенні позову позивача було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за невиконання договірних зобов`язань у розмірі 9365,89 грн. та судові витрати, оскільки вважає, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого було винесено неправильне рішення.

Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.

Про місце, день та час слухання справи в суді апеляційної інстанції сторони по сраві були повідомлені своєчасно та належним чином, але до судового засідання не з'явились і про причини своєї неявки суд не повідомили.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

У статті 124 ч.2 Конституції України закріплено положення про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

В силу ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. А відповідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, у відповідності із вимогами ст.ст.213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

Чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інше.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги закону судом першої інстанції виконано було у повному обсязі.

Судом встановлено, що 21.04.2008 року між ЗАТ (в подальшому ПАТ) «Лізинг інформаційних технологій» та ОСОБА_2 було укладено Договір за №08042105 про отримання ним ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі Lease ІТ (а.с.5).

Згідно до п.3.1 вказаного договору клієнт, тобто відповідач повинен був сплачувати на користь оператора Lease ІТ платежі згідно з Пакетом LeaseІТ та цим Договором, на підставі розрахунку оператора в строк до 20 числа поточного місяця.

Проте копії рахунків та докази на підтвердження того, що вони спрямовувались відповідачу позивач суду не надав, як не надав і структуру грошових нарахувань відповідачу та надходжень від нього, на яку посилався у своєму позові.

Разом з тим, з наданого суду Пакету LeaseІТ для отримання обладання вбачається, що вартість обладнання, яка, згідно накладної - вимоги від 21.04.2008 складала 4183 грн., сплачується клієнтом впродовж 2-х років рівними платежами щомісячно з виплатою 2% від вартості обладнання (а.с.12,13).

Тому відповідач повинен був сплачувати щомісячно позивачу по 257,95 грн. щомісячно, а всього за два роки, за які діє лізинг, повинен був сплатити йому 6190 грн. В той же час відповідач, як вбачається з наданих ним квитанцій, сплатив позивачу 6254 грн., що перевищує належний йому до сплати останньому розмір платежів.

За таких обставин суд 1-ої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

З вказаними висновками суду першої інстанції судова колегія вважає за необхідне погодитись, оскільки зроблені вони на підставі встановлених ним у судовому засіданнні обставинах справи, всебічно, повно та об'єктивно досліджених доказах, наданих сторонами, та на підставі правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Посилання апелянта на те, що у нього не було відомостей щодо розгляду справи, тому 30.05.2013 року ним на адресу суду було направлено заяву про уточнення позовних вимог, судова колегія до уваги не приймає, оскільки матеріали справи не містять ніяких заяв про уточнення його позовних вимог і як вбачається з журналу судового засідання суду першої інстанції від 21 травня 2013 року (а.с.29) до судового засідання сторони не з`явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Проте зауважень щодо журналу судового засідання протягом 3-х днів з дня проголошення рішення у справі, як це передбачено ч.1ст.199 ЦПК України, позивач суду не надав.

Додана апелянтом до апеляційної скарги структура грошових нарахувань та надходжень №2103052915 від 29.05.2013 року до уваги судовою колегією також не приймається, оскільки надано її було вже після ухвалення судом рішення по справі разом із апеляційною скаргою, яку спрямовано до суду 10.06.2013 року (а.с.63). А суд, як передбачено вимогами ст.11 ЦПК України і як зазначалось вище, розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог і на підставі наданих ними доказів. Крім того, витребувати вищезазначені докази суд самостійно не міг, так як у відповідності із вимогами ч.1 ст.137 ЦПК України витребувати докази суд може лише за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Однак ніхто із учасників судового процесу з таким клопотанням до суду не звертався.

Згідно з вимогами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.213, 214, 215 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги апелянта не дають суду апеляційної інстанції підстав для висновку про порушення судом 1-ої інстанції вимог закону, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Підстав для скасування або зміни рішення суду судова колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» відхилити, а рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 31 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: