Рішення № 3329550, 04.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2009 р.

Справа № 46/234

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікролайф-Центр”

До

Товариства з обмеженою відповідальністю “Сігмафарм”

Про

стягнення 13 337,95 грн.

Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивача

Кім Ю.А. —директор

Від відповідача

не з’явився

У судовому засіданні, яке відбулося 04.02.2009 р., за згодою присутнього представника судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мікролайф-Центр” передало на вирішення господарського суду позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сігмафарм” 12606,76 грн. заборгованості за поставлений товар на умовах договору № 78 від 30.01.2007 р. та 731,19 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2008 р. № 46/234 та призначено до розгляду на 26.01.2009 р.

26.01.2009 р. представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив, документів на виконання вимог ухвали від 22.12.2008 р. не надав, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 04.02.2009 р.

У судове засідання, призначене на 04.02.2009 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали № 46/234 від 22.12.2008 р. та 26.01.2009 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Як слідує з позовної заяви позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікролайф-Центр” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сігмафарм” боргу мотивовані невиконанням відповідачем обов’язку з оплати переданих йому у власність товарів. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір з додатком, видаткові накладні, якими стверджується передача товару, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, звіти про реалізацію товару, гарантійний лист відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

30.01.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Мікролайф-Центр” в якості продавця та Товариство з обмеженою відповідальністю “Сігмафарм” в якості покупця уклали договір № 78, за умовами якого продавець (позивач) зобов’язався передати у власність покупцю товари медичного призначення, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти вказаний товар та своєчасно його оплатити.

У п. 1.2 вказаної угоди сторони погодили, що продавець передає, а покупець приймає товар окремими партіями.

Згідно з п. 2.3 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 30.01.2007 р., перехід права власності на товар та всіх ризиків відбувається в момент фактичного отримання товару покупцем та підписання документів, що підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі).

Відповідно до п. 5.2 та п. 5.3 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця по мірі його реалізації згідно з наданим звітом кожного п’ятого числа місяця. Оплата за товар проводиться на протязі трьох календарних днів після подання звіту.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз умов угоди від 30.01.2007 р. № 78 дає підстави стверджувати про виникнення між сторонами зобов’язань з договору поставки.

За твердженнями позивача в рамках договору від 30.01.2007 р. за період з січня 2008 року по вересень 2008 року відповідачу передано у власність товар (медичні товари в асортименті) загальною вартістю 20 620,80 грн. При цьому, станом на 01.01.2008 р. за відповідачем рахувалася заборгованість у сумі 5 623,80 грн. за попередній період.

Дані твердження позивача про поставку відповідачеві товарів знаходять підтвердження в матеріалах справи, де містяться копії видаткових накладних № МЦ-0002550 від 07.03.2008 р. на суму 1 259,60 грн., № МЦ-0002551 від 07.03.2008 р. на суму 34,92 грн., № МЦ-0004891 від 12.05.2008 р. на суму 658,80 грн., № МЦ-0004720 від 06.05.2008 р. на суму 4 473,82 грн., № МЦ-0004721 від 06.05.2008 р. на суму 477,12 грн., № МЦ-0002309 від 29.02.2008 р. на суму 138,90 грн., № МЦ-0002308 від 29.02.2008 р. на суму 5 308,00 грн., № МЦ-0006609 від 01.07.2008 р. на суму 7 729,66 грн., № МЦ-0006610 від 01.07.2008 р. на суму 645,36 грн., № МЦ-0003793 від 09.04.2008 р. на суму 3 265,60 грн., № МЦ-0003794 від 09.04.2008 р. на суму 501,12 грн., № МЦ-0005856 від 06.06.2008 р. на суму 997,40 грн., № МЦ-0000780 від 28.01.2008 р. на суму 4 777,20 грн., оригінал яких були оглянуті у судовому засіданні. Також, факт прийняття уповноваженою особою відповідача товарів від позивача підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до умов п. 5.3 договору відповідач склав та передав позивачеві звіти про реалізований товар за червень, липень та серпень 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача за поставлений товар відповідач розрахувався частково в сумі 30 267,50 грн., що підтверджується банківською випискою. Крім цього, на суму 2 663,74 грн. відповідач повернув товар позивачеві, про що свідчать наявні в матеріалах справи накладні на повернення товару № 807611 від 26.09.2008 р. на суму 897,48 грн. та № 807610 від 26.09.2008 р. на суму 1 766,26 грн.

У зв’язку з наявністю у відповідача заборгованості позивач направив йому претензію № 76/08 від 02.10.2008 р. У відповідь на вказану претензію відповідач склав в адресу позивача гарантійний лист від 02.10.2008 р., в якому зобов’язується погасити заборгованість в сумі 12 606,76 грн. протягом 120 календарних днів.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений паро дату, час і місце судового засідання у справі № 46/234 без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості, доказів її перерахування на користь позивача.

Таким чином з матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що покупець отримав товар вартістю 30 267,50 грн., повернув на суму 2 663,74 грн. і сплатив за нього 20 620,80 грн.

Виходячи з викладеного борг відповідача складає 6 982,96 грн., а з врахуванням сальдо станом на 01.01.2008 р. —12 606,76 грн., що визнано відповідачем шляхом підписання акту зведення взаєморозрахунків (копія в матеріалах справи).

Враховуючи встановлені судом обставини справи, а також зважаючи на умови договору № 78 від 30.01.2007 р., якими встановлено, що право власності на товар переходить до відповідача в момент його передачі, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 12 606,76 грн. підлягають повному задоволенню, оскільки прийнявши товар, відповідач зобов’язався оплатити його вартість.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 731,19 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов’язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

У разі безпідставного одержання чи збереження такого майна, як грошові кошти, нараховуються проценти за користування ними, що закріплено нормами ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України. Розмір таких процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.4 договору за порушення строку оплати товарів покупець сплачує продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Сума процентів за користування чужими грошовими коштами нарахована за період з 06.10.2008 р. (3-денний строк після гарантійного листа) по 03.11.2008 р. (дата складання позову), обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та відповідачем не оспорені.

За таких обставин позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з нормами ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сігмафарм” (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, ідентифікаційний код 30110250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мікролайф-Центр” (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, ідентифікаційний код 32103858) 12 606 (дванадцять тисяч шістсот шість) грн. 76 коп. боргу, 731 (сімсот тридцять одну) грн. 19 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 133 (сто тридцять три) грн. 38 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя С.В. Шабунін

Дата підписання: 11.03.2009 р.

Справа №