Постанова № 33293947, 04.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р. Справа№ 910/9405/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.

за участю:

прокурора Жовтун Н.Б. - старший прокурор відділу

прокуратури м. Києва, посв. від 21.08.13 №019901,

представника позивача-1 Удоєва Л.Д., дов. від 11.06.13 №06-520,

представника позивача-2 не з'явився,

представника відповідача Перець Б.О. (начальник юридичного відділу ГПУ

"Полтавагазвидобування"), дов. від 28.12.12 №2-89д,

розглянувши апеляційну скаргу Філії Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" ПАТ "Укргазвидобування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.13 (дата підписання - 11.07.13)

у справі №910/9405/13 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави

в особі 1. Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт", 2. Міністерства енергетики та вугільної промисловості

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 631225,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.13 позов Заступника прокурора Полтавської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (далі - позивач-1) та Міністерства енергетики та вугільної промисловості (далі - позивач-2) до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - відповідач) про стягнення 631225,48 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача-1 основний борг в сумі 598395,70 грн., 6467,85 грн. інфляційних втрат та 23853,85 грн. 3% річних.

Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 12574,34 грн. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Філія Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" ПАТ "Укргазвидобування" звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.13 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора. Апеляційна скарга мотивована тим, що прокурор безпідставно звернувся з позовом до суду в інтересах ДП "Полтавське управління геофізичних робіт".

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.08.13 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.13 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 04.09.13. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 07.08.13) позивачу-2, відповідачу - 09.08.13, позивачу-1, апелянту - 13.08.13 та прокурору - 14.08.13, долучені до матеріалів справи.

04.09.13 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги Філії ГПУ "Полтавагазвидобування", просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.13 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора.

Прокурор та представник позивача-1 заперечили доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Представник позивача-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги Філії ГПУ "Полтавагазвидобування", а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі позивача-2, на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора та присутніх представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.10 між ДК "Укргазвидобування" (правонаступник ПАТ "Укргазвидобування") в особі Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (згідно додаткової угоди від 31.12.10 №1/48/11) та ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" укладено договір №192-16/8 на промислово-геофізичні дослідження і прострілювальні роботи при капітальному ремонті на 15 свердловинах (далі - договір), відповідно до якого замовник (відповідач) доручає, виконавець (позивач-1) приймає на себе проведення промислово-геофізичних робіт і прострілювальних робіт при капітальному ремонті свердловини в обсязі, передбаченому замовленнями, які протягом терміну дії договору надаються замовником на підставі плану геофізичних досліджень та виробничої необхідності виконавцю на загальну вартість вказану в кошторисі (п.1.1 договору).

Відповідно до п.5.1 ціна договору на виконання промислово-геофізичних робіт визначена на підставі кошторису і складає 894329,00 грн.

Замовник оплачує вартість виконаних робіт після підписання отриманих актів здачі приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 30 банківських днів (згідно тендерних пропозицій) (п.5.2 договору).

На виконання умов договору позивачем-1 виконано промислово-геофізичні та прострілювально-вибухові роботи на 888395,70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи завіреними копіями актів здачі-приймання виконаних робіт від 28.07.10 (за липень 2010 року), від 31.08.10 (за серпень 2010 року), від 29.10.10 (за жовтень 2010 року), від 30.11.10 (за листопад 2010 року), від 27.12.10 (за грудень 2010 року), від 31.01.11 (за січень 2011 року) та від 28.02.11 (за лютий 2011 року).

Відповідач оплатив виконані роботи частково - в сумі 290000,00 грн., про що свідчать завірені копії платіжних доручень від 08.09.10 №205 на суму 190000,00 грн. та від 17.09.10 №283 на суму 100000,00 грн.

Таким чином, у відповідача утворився борг перед позивачем-1 в сумі 598395,70 грн.

23.04.13 позивач-1 звернувся до відповідача, апелянта та Бурового управління "Укрбургаз" з претензією №10-417, в якій просив погасити заборгованість, в тому числі і за договором від 04.06.10 №192-16 в сумі 598395,70 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не погасив.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 598395,70 грн. основного боргу.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У п.8.1 договору зазначено, що сторони несуть одна перед одною відповідальність за повноту, строки та якість виконання своїх обов'язків в межах договору згідно чинного законодавства України.

Прокурором наведено розрахунок сум інфляційних втрат та 3% річних (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 05.06.13 №05/2-427вих13), згідно якого він просить стягнути з відповідача 8975,93 грн. інфляційних втрат та 23853,85 грн. 3% річних.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем сум, суд першої інстанції вимогу про стягнення 23853,85 грн. 3% річних задовольнив повністю, а вимогу про стягнення 8975,93 грн. 3% річних - частково, а саме в сумі 6467,85 грн. за період з 01.04.11 по 01.04.13.

Суд апеляційної інстанції погоджується з розрахунком місцевого господарського суду, оскільки він здійснений із зазначеннями вірних періодів нарахування, з врахуванням дефляційних процесів та на підставі формули, визначеної чинним законодавством.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позов прокурора.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі, що прокурор безпідставно звернувся з позовом до суду в інтересах ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Питанню участі прокурора у господарському судочинстві присвячено рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8.04.99 №3-рп/99. У рішенні зазначається, що для вирішення справи суттєвим вбачається з'ясування поняття "інтереси держави". У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

В останньому абзаці пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 №3-рп/99 зазначено, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В позовній заяві прокурором наведено, в чому саме відбулося порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовано необхідність їх захисту та зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерство енергетики та вугільної промисловості, оскільки ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" відноситься до сфери управління даного міністерства.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.13 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Філії Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" ПАТ "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.13 у справі №910/9405/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/9405/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.