Рішення № 3329358, 26.03.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 р.

Справа № 6/117

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання Цюрак А.М. розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи

за позовом ТзОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" юридична адреса: вул. Богунська,26Б,м.Бровари,Броварський район, Київська область,07400, фактична адреса: вул.Радистів,73А, м.Київ,, 02089

до відповідача ПП "Шах" 76000, м.Івано - Франківськ, вул.Військова, 2/23

про стягнення заборгованості в сумі 18149,14грн.

Представники:

Від відповідача: Кормишина Г.О., (довіреність № б/н від 26.01.09 представник )

Від позивача: представник не з"явися

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення коштів в сумі 18149,14грн. з яких: основна заборгованість 12 222,61грн., штраф - 5655,41грн, інфляційні збитки - 185,59грн., 3%річних - 85.53грн.

Представник позивача в попередніх судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідачем не виконано умови договору поставки щодо оплати отриманого товару в зв"язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 18 149,14грн. з урахуванням штрафних санкцій.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав. В судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази , суд встановив, що згідно договору поставки № 228/2007 К від 06.08.07 р ( далі Договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" (постачальник ) та приватним підприємством „Шах" (покупець), постачальник забов'язався поставити відповідачеві автомобільні товари , а покупець зобов'язувався придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов Договору. ( п.1.1 Договору).

Порядок та умови поставки товару визначено розділи 4,5 Договору.

На виконання вищенаведених умов договору , позивач здійснив поставку Товару відповідачеві на загальну суму 28 802 грн. , що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: № ЕХМ10150015 від 18.10.2007р. на суму 8500 грн., згідно довіреності серія ЯЛК №661091 від 17.10.2007р.; № ЕХМ10220015 від 22.10.2007р. на суму 4 786 грн., згідно довіреності ерія ЯЛК №661093 від 17.10.2007р.;№ЕХМ11220013 від 27.11.2007р. на суму 8 080 грн., згідно довіреності серія ЯЛК №661098 від 23.11.2007р.; №ЕЛВ12180018 від 20.12.2007р. на суму 7 436 грн.( копії містяться в матеріалах справи).

Розділом 3 вищевказаного договору визначено порядок розрахунків між сторонами, а розділом 10 - відповідальність сторін за порушення зобов"язань по договору.

Зокрема, згідно п.3.1. Договору, оплата за товар здійснюється шляхом авансового

перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 14,29% від вартості, вказаної у додатках до Договору, які є невід'ємною його часиною та наступної помісячної оплати, відповідно з графіком, визначеним додатками до цього Договору.

Як вбачається із зібраних в справі доказів позивач свої зобов"язання перед покупцем ( відповідач по справі) виконав в повному обсязі згідно умов договору .

Однак, покупець - ПП "Шах" порушив і не виконав умови договору в повному обсязі, зокрема частково здійснив оплату за поставлений товар, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 12 222,61 грн.

Частиною 1 ст. 173 Господарського Кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України суб”єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов”язання.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 цього ж Кодексу, якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Як видно з матеріалів справи, відповідач не виконав свого зобов"язання за договором - не оплатив поставлений товар в повному обсязі у визначений договором строк.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, та враховуючи, що відповідач визнав факт існування такого боргу в судовому засіданні, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу - 12 222,61грн. є обгрунтованими .

Згідно з п.10.2. Договору, за затримку платежів у відповідності до розділу 3 Договору на термін до 30 днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної вартості невиконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 10.3. Договору, за затримку платежів у відповідності до розділу 3 Договору на термін, що перевищує 30 днів, а саме п. 3.1.2. покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 60 відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання.

У відповідності з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції .

І Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

І Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми виконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, незалежно від ступеня його виконання, або кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, позивачем нараховано відповідачеві 1678,15 грн. - 30% штрафу від суми 5593,84грн та 60% штрафу від суми 6 628,77 грн., що становить 3 977,26 грн., що в сумі складає 5655,41грн.штрафу.

Згідно п.2. ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що також передбачено п. 10.4. Договору.

Згідно поданих розрахунків відповідачу нараховано 185,59 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 85,53 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить: основна заборгованість - 12 222,61грн., штраф - 5655,41грн, інфляційні збитки - 185,59грн., 3%річних - 85.53грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не подав суду доказів погашення заборгованості, позов визнав в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України,ст.ст.509, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193, 217, 230,231 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ПП "Шах" м.Івано - Франківськ, вул.Військова, 2/23 ( код ЄДРПОУ 30017385, п/р 26009559251001 у ІФФ "ПриватБанк" м.Івано-Франківськ, МФО 336677) на користь ТзОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" вул. Богунська,26Б, м.Бровари, Броварський район, Київська область ( код ЄДРПОУ 33212540, п/р 26005030806900 в АКІБ "УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005) - 18149,14грн. з яких: основна заборгованість 12 222,61грн., штраф - 5655,41грн, інфляційні збитки - 185,59грн., 3%річних - 85.53грн. та 181,50 грн. витрат по платі державного мита і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Грица Юрій Іванович

рішення підписане 30.03.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______