Ухвала суду № 33293049, 04.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року справа №812/5267/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сухарьок М.Г.

суддів: Білак С.В., Карпушової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 р. у справі № 812/5267/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свердловський завод гірничо - шахтного обладнання" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 р. позов задоволено частково.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, сторони звернулися до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, відповідно з вимогами діючого законодавства.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 вересня 2010 року відбулися чергові збори акціонерів позивача. Відповідно до протоколу загальних зборів з питання 5 порядку денного директор по економіці Лашина Т.М, доповіла, що за результатами діяльності товариства у 2009 році чистий прибуток складає 138000 грн. Було прийнято рішення за результатами діяльності товариства у 2009 році виплатити дивіденди у розмірі 50% чистого прибутку.

Відповідно до звіту про фінансові результати за 2009 рік сума чистого прибутку за звітний період складає 138000 грн., за попередній рік 149000 грн..

Відповідно до балансу підприємства на 31.12.2009 нерозподілений прибуток на початок року складав 1229000 грн., на кінець року 1367000 грн. (різниця 1367 - 1229 = 138 тис. грн.).

Відповідно до виписки з Головної книги по рахунку 44 "Нерозподілений прибуток" нарахування дивідендів у сумі 69000 відображено у березні 2011 року, по рахунку 671 "Розрахунки по нарахованих дивідендах" також зазначено суму 69000 за березень 2011 року.

Фактично дивіденди були виплачені ще у грудні 2010 року за двома видатковими касовими ордерами від 09.12.2010 №108 на суму 53895,00 грн., та №109 на суму 2265,25 грн., які були витребувані судом при новому розгляді справи.

З наданих декларацій з податку на прибуток за 2010 рік та 1 квартал 2011 року вбачається, що позивачем не здійснювалася сплата авансових внесків з податку на прибуток, нарахованих на суму дивідендів.

Також судом першої інстанції встановлено, що в графі 02.2. декларації "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" зазначено суму 141814 грн. Позивач стверджує, що в цю строку ним включено суму з якої повинен був бути сплачений авансовий внесок при виплаті дивідендів за 2009 рік.

10.06.2011 відповідачем було складено акт №445/23/19074691 про результати планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Свердловський завод гірничо - шахтного обладнання» (код за ЄДРПОУ 19074691) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.01.2011 року

В акті перевірки податковий орган зазначив, що позивач порушив пп. 7.8.2 п.7.8 ст. 7 «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94 - ВР (із змінами та доповненнями) з урахуванням вимог ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року № 514 (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 27.04.2010 року № 2154, та Законом України від 03.12.2010 року № 2774) в частині несплати авансового внеску з податку на прибуток за 1 півріччя у сумі 103219 грн., нарахованого на суму дивідендів, призначених для виплати за результатами фінансово - господарської діяльності за 2009 рік.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ПАТ «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання» надав податковому органу свої заперечення від 17.06.2011 року № 188, залишені без задоволення відповіддю №8512/23 від 24.06.2011.

25.06.2011 року податковим органом на підставі акту перевірки від 10.06.2011 №445/23/19074691 винесено податкове повідомлення-рішення №0000282342, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на загальну суму 129023,75 грн. (за основним платежем 103129 грн., за штрафними санкціями 25804,75 грн.).

Абзацом другим пункту 1.9 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334 визначено поняття дивідендів.

Згідно п.п. 7.8.2. п.7.8 ст. 7 Закону № 334 емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2, підпункту 7.8.5 пункту 7.8 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Закону №334 прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008 визначено порядок виплати дивідендів.

Пунктом 11 розділу VII Прикінцевих положень Закону України від 27.04.2010 року №2154- VI «Про державний бюджет на 2010 рік»(який набрав чинності 30.04.2010 року та діяв в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), внесено зміни до ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» № 514, відповідно до яких виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків.

Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

Рішенням Конституційного Суду України №22-рп/2010 від 30.11.2010 визнано такими‚ що не відповідають Конституції України (є неконституційними)‚ положення статей 14‚ 24‚ 64‚ пунктів 7-13 розділу VІІ „Прикінцеві положення" Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року № 2154-VІ.

Положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік"‚ визнані неконституційними‚ втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

03.12.2010 прийнято Закон України "Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році" №2774-VI, яким внесено до статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" такі саме зміни, як і Прикінцевими положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

Статтею 6 Закону №2774-VI визначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і застосовується з 30 листопада 2010 року та діє до 1 січня 2011 року.

Таким чином з моменту набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" до 30.11.2010 стаття 30 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачала, що виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків, а з 30.11.2010 ці ж положення статті діяли вже на підставі змін внесених Законом України №2774-VI.

Тобто, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позивачем було порушено вимоги п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині несплати авансового внеску з суми нарахованих дивідендів, втім, не погоджується з розрахунком суми авансового внеску, який підлягав сплаті і в цьому питанні підтримує доводи позивача щодо необґрунтованості нарахування цієї суми виходячи з загального розміру нерозподіленого прибутку на кінець 2009 року - 1367000 грн., розмір дивідендів, що підлягають сплаті складає 69000 грн..

Відповідно до приписів п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач повинен був до/або одночасно із виплатою дивідендів перерахувати до бюджету авансовий внесок у розмірі 25% від суми нарахованих дивідендів. Тобто авансовий внесок повинен складати 69000* 25% = 17250 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню на суму основного зобов'язання 85969 грн. (103219 грн. - 17250 грн.), штрафних санкцій 21592,25 грн. (25804,75 грн. - 4312,50 грн.), а всього на суму 107461,25 грн. (85969 грн. + 21492,25 грн.).

На підтсаві викладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 р. у справі № 812/5267/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 р. у справі № 812/5267/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суд у апеляційної інстанці.

Головуючий суддя: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Карпушова О.В.