Рішення № 33292223, 28.08.2013, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

справа № 107/1853/13-ц

провадження № 2/107/996/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Судді - Кисельова Є.М.

При секретарі - Дробот К.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керч цивільну справу за позовом Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурси" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за зберігання транспортного засобу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року позивач в особі Севастопольської філії ДП МВС України "Інформ-Ресурси" звернувся до Керченського міського суду АР Крим з зазначеним позовом до ОСОБА_1, мотивуючи вимоги тим, що транспортний засіб - автомобіль OLTCIT, державний НОМЕР_2, який належить відповідачеві, 21.11.2011 р. був тимчасово затриманий шляхом доставляння для зберігання на спеціальний майданчик тимчасового затримання №3 (м. Керч, вул. Глухова, 5) та знаходиться там на зберіганні досі.

08.05.2012 р. між Севастопольською філією ДП МВС України "Інформ-Ресурси" та УДАІ ГУ МВС України в АР Крим був укладений договір про співпрацю, за умовами якого Севастопольська філія вказаного підприємства надає платні послуги з тимчасового відповідального зберігання транспортних засобів, затриманих та доставлених на спецмайданчик.

Відповідач, як власник транспортного засобу не вжив заходів стосовно його повернення, у зв'язку з чим виникла заборгованість з оплати витрат на зберігання автомобіля у розмірі 9 180 грн., яка нарахована на підставі тарифів від 06.03.2012.

Позивач просить стягнути суму заборгованості та витрати, пов'язані з явкою представника позивача до суду, витрати на правову допомогу, судовій збір.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті вимог.

Відповідач позов не визнав. Пояснив, що автомобіль він продав шляхом надання генеральної довіреності на керування іншій особі. Подальша доля автомобіля йому невідома.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши обставини по справі, перевіривши їх наявними доказами, надавши доказам правової оцінки, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є власником автомобіля марки «OLTCIT», державний номер K4269МЯ на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ГГ №900986 від 28 березня 1995 року.

З протоколу огляду та затримання транспорту № 574 від 21 листопада 2011 року, складеного інспектором ДПС в присутності понятих, вбачається, що вказаний транспортний засіб був тимчасово затриманий та поміщений на тимчасове зберігання на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою : м. Керч, вул. Д. Глухова, 5. (а.с. 6).

Власник спірного автомобіля - відповідач - за поверненням належного йому транспортного засобу, який зберігався на спеціальному майданчику № 3 у м. Керч, не звертався; його повідомлено про необхідність отримання належного йому майна та оплати зберігання за період з 22.11.2011по 31.12.2011 року (а.с.7).

На час розгляду справи в суді зазначений транспортний засіб залишається на зберіганні на спецмайданчику, власникові не повернутий.

Згідно з частиною 1 статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 954 цього Кодексу встановлено, що положення глави 66 ЦК України (зберігання) застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону.

Відповідно до ст. 265 2 КУпАП транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання. Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів Україн.

Пунктами 12, 13 цього Порядку у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення. За транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці Державтоінспекції справляється плата у встановленому спільним наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки розмірі.

Згідно з положеннями частини 3 статті 946 ЦК України, якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Пунктами 1.8, 2.1, 2.2., 2.3.1 Статуту ДП МВС України «Інформ-Ресурси», затвердженого Міністром внутрішніх справ України 21 липня 2008 року, встановлено, що підприємство здійснює свою діяльність на госпрозрахунковій основі у порядку та на умовах встановлених чинним законодавством України та передбачених цим Статутом; воно є самостійним суб'єктом господарювання, який створено з метою задоволення потреб фізичних осіб у додаткових платних послугах, отримання прибутку та залучення коштів на підтримку належного рівня матеріально - технічного забезпечення органів внутрішніх справ; одним з основних напрямків його діяльності є організація та здійснення послуг невиробничого характеру (а.с.28).

ДП МВС України «Інформ-Ресурси» вправі створювати, за погодженням з органом управління майном (Міністерством внутрішніх справ України) філіали з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків, затверджувати Положення про них (пункт 4.1.4 Статуту - а.с. 31).

Пунктами 2.1, 2.2.8 Положення про Севастопольську філію ДП МВС України «Інформ-Ресурси», погодженого з начальником ДРЗ МВС України 17 грудня 2008 року, встановлено, що метою створення та діяльності Філії є забезпечення функцій підприємства, визначених його Статутом, ефективного використання державного майна та покрашення військового, матеріально-технічного, іншого ресурсного забезпечення органів і підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, зокрема й шляхом надання різноманітних видів сервісних послуг на території України.

Обов'язок ДП МВС України «Інформ-Ресурси» у особі Севастопольської філії, як суб'єкта господарської діяльності по наданню фізичним особам платних послуг з доставляння тимчасово затриманого ДАІ транспортного засобу на спеціальний майданчик та наданню фізичним особам платних послуг з тимчасового відповідального зберігання такого транспортного засобу встановлено пунктами 1.1 та 1.2 Договору про співпрацю від 08 травня 2012 року №12, укладеного між ДП МВС України «Інформ-Ресурси» у особі Севастопольської філії і Управлінням державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим.

Оскільки судом встановлений факт затримання транспортного засобу відповідача та тривалого його зберігання на штрафному майданчику, приймаючи до уваги правомірність надання позивачем платних послуг тимчасового відповідального зберігання транспортних засобів з 08.05.2012р., суд доходить висновку , що вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за зберігання транспортного засобу є законними та підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок остаточної суми заборгованості, суд знаходить його правильним, тому погоджується з висновками позивача, що за 459 діб зберігання транспортного засобу на штрафному майданчику відповідач у відповідності з затвердженими тарифами зобов'язаний сплатити позивачеві 9180 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує, керуючись положеннями ст. 88 ЦПК України та вважає, що заявлена відповідачем сума таких витрат підлягає зменшенню у зв'язку з наступним.

Підстав для стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу, які згідно з ст. 84 ЦПК України відносяться до судових витрат, суд не вбачає на підставі наступного.

Між позивачем та ПП «Севастопольспецбуд» 03 січня 2013 року укладений договір № 189 про надання правової допомоги , 31.01.2013р. складений акт приймання-передачі виконаних робіт за цим договором, в якому зазначено про виконання робіт з аналізу документів, правової ситуації та оцінки судової перспективи справи (150,00 грн.), підготовка позовної заяви (450,00 грн.), участь в двох судових засіданнях (700,00 грн.) виїзд юриста на підприємство (150,00грн.). (а.с.13,12).

Разом з тим, позовна заява , подана до суду позивачем, підписана директором СФ ДП МВС України "Інформ-Ресурси", як представником позивача на підставі довіреності , а не фахівцем в галузі права, участь в судовому засіданні з розгляду справи приймав працівник СФ ДП МВС України «Інформ-Ресурси» на підставі довіреності, виданої керівником підприємства, доказів фактичної оплати заявленої до стягнення суми оплати послуг з правової допомоги, якими є квитанції, платіжні доручення , тощо взагалі не надано. На підставі зазначеного суд вважає, що підстав для стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 1550 грн. немає.

Заявлена позивачем сума витрат, пов'язаних з явкою до суду, підлягає частковому задоволенню.

За ч.1 ст. 85 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони, а ч.2 цієї статті визначає, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» розмір добових для державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, під час відрядження по Україні становить 30,00 грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем по справі є державне підприємство, представник позивача перебував у відрядженні у зв'язку з участю в розгляді справи дві доби, то компенсуванню підлягають добові в розмірі 60,00 грн. Також компенсуванню підлягають 290 грн. 62 коп. - витрати представника позивача на проїзд з м. Севастополя до м. Керч, оскільки вони підтвердженні проїзними квитками.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,10,11,60,61, 212-215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» (01021, м. Київ, Печерський район, вул. Інститутська, буд. 29/3, ідентифікаційний код юридичної особи 32248749) заборгованість за зберігання транспортного засобу в розмірі 9 180 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп., витрати позивача, що пов'язані з явкою до суду в розмірі 350 грн. 62 коп., а всього стягнути 9 760 (дев'ять тисяч сімсот шістдесят) грн. 02 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис Є. М. Кисельов