Рішення № 33291706, 04.09.2013, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1525/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.

при секретарях Харитоновій К.В., Голік О.А., Ринда Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Бучанська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про одержання права на спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її рідний дід ОСОБА_5. ОСОБА_5 є рідним батьком ОСОБА_6, який є її рідним батьком. Вказує, що єдиний син її діда ОСОБА_5, а її батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті її дідуся ОСОБА_5 відкрилася спадщина на будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, земельну ділянку, що розташована за адресою селище Загальці Бородянського району Київської області.

Позивачка вказує, що за свого життя її дідусь ОСОБА_7 жодного розпорядження щодо свого майна не здійснив, заповіту не залишив, на час смерті її дід ОСОБА_7 в шлюбі не перебував.

Вказує, що у вересні 2012 року вона звернулася до Бучанської міської державної нотаріальної контори з проханням відкрити спадкову справу після смерті її діда ОСОБА_7, проте дізналася, що спадкова справа вже відкрита за зверненням сестер її діда ОСОБА_7, спадкоємців другої черги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, тому її заяву було приєднано до спадкової справи № 133/2012. По спливу шестимісячного терміну 16.01.2013 року вона звернулася до Бучанської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом в порядку спадкування після смерті її діда ОСОБА_7 за правом представлення відповідно до ст. 1266 ЦК України та повідомила, що приймає як спадкоємець першої черги всю спадщину з чого б вона не складалася. 23.01.2013 року на її адресу Бучанською нотаріальною конторою було направлено лист запрошення для формування спадкової справи після смерті її діда ОСОБА_7, одночасно з цим в листі наголошувалось на необхідність надання оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. 09.02.2013 року нею було отримано в Бучанській міській державній нотаріальній конторі постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.02.2013 року № 49/02-31; у відповідності до постанови державного нотаріуса державної нотаріальної контори Фальковської Л.М. з документів, що знаходяться в спадковій справі № 133/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 вбачається, що відповідно до ст. 1266 ЦК України, вона онука спадкодавця ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, оскільки син спадкодавця, її батько ОСОБА_6, як спадкоємець за законом першої черги ( ст. 1261 ЦК України), помер до відкриття спадщини, тобто до дня смерті спадкодавця, а вона спадщину після смерті свого діда в установленому ст. 1270 ЦК України строк прийняла.

Позивачка також вказує, що вона постійно відвідувала свого дідуся ОСОБА_7, оскільки він фактично замінив їй батька після смерті її рідного батька ОСОБА_6, турбувалася про нього і він турбувався про неї, оскільки вона дуже рано втратила свого батька. Про смерть свого дідуся ОСОБА_7 вона дізналася від своєї матері, що дізналася від сторонніх людей по минуванню двох тижнів після смерті її дідуся. Вважає, що сестри її діда ОСОБА_9 та ОСОБА_3 умисно приховали від неї смерть її дідуся, єдиною причиною неповідомлення і неприязні до неї є майно її дідуся ОСОБА_7 Її твердження про небажання передати їй спадщину її діда ОСОБА_7, а саме будинок з земельною ділянкою в АДРЕСА_1 та земельну ділянку в селищі Загальці Бородянського району, знаходить своє підтвердження в умисних діях сестер її дідуся ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та дядька ОСОБА_4, а саме неповідомлення її як онуки про смерть її дідуся ОСОБА_7, фактично приховування від неї факту смерті рідного дідуся, відмова в наданні їй правовстановлюючих документів на спадкове майно після смерті її дідуся ОСОБА_7, звернення до Бучанської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини в порядку спадкування після її дідуся ОСОБА_7 Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знають про її існування, про її право спадкоємця першої черги на спадщину її дідуся ОСОБА_7, проте умисно звернулися до нотаріальної контори, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства віднесені до спадкоємців другої черги.

Вказує, що її дідусь постійно проживав в будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 і за життя повідомляв їй , що даний будинок успадкує вона, оскільки відсутні інші спадкоємці першої черги; рідні сестри її діда ОСОБА_7 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у відповідності до вимог чинного законодавства віднесені до спадкоємців другої черги. Вона , як спадкоємець першої черги за законом за правом представлення відповідно до ст. 1266 ЦК України жодних дій по відмові від спадщини після смерті ОСОБА_7 не вчиняла і відмови не писала. Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чинять їй суттєві перешкоди в оформленні спадщини після її дідуся ОСОБА_7, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді незаконного приховання від неї правовстановлюючих документів на спадкове майно і до того ж на спадщину претендують особи, які не мають на це законних прав, чим порушують її законні права та інтереси, вона вимушена звернутися з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

В зв'язку із викладеними обставинами позивачка просила визнати за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, внучкою ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності як за спадкоємцем першої черги за законом на майно, що за життя належало її діду, а саме : на будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в Київській області, АДРЕСА_1, на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про одержання права на спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7, який був дідусем ОСОБА_1 та його дядьком. ОСОБА_7 за життя не залишив заповіту, а тому після його смерті стало питання щодо спадкування спадкоємцями за законом майна, яке належало йому на праві власності. Зокрема, 21.09.2012 року ним разом з іншими спадкоємцями було подано заяви до Бучанської міської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, нотаріусом Бучанської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 було заведено спадкову справу № 133/2012, а йому було повідомлено, що заяву про прийняття спадщини подала і ОСОБА_1, яка є онукою ОСОБА_7

Вказує, що відповідачка є дочкою нині покійного сина ОСОБА_7 - ОСОБА_6; вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, а вже через рік - 12.04.1995 року її батьки розлучилися, вона залишилася проживати разом зі своєю матір'ю. Абсолютно ніяких відносин мати відповідачки з ОСОБА_6 не підтримували. Крім того як свідчить цивільна дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_10, він не визнавав ОСОБА_1 своєю дочкою, це і стало причиною його розлучення з ОСОБА_11. ОСОБА_6 проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2. Після смерті ОСОБА_6, його батько ОСОБА_7 залишився один. Він зробив спробу знайти спільну мову зі своєю онукою ОСОБА_1, для чого купивши подарунок поїхав до неї додому, але ОСОБА_1 разом зі своєю матір'ю його вигнали і сказали, що він їм ніхто. Про це особисто розповідав ОСОБА_7 своїй сусідці ОСОБА_12 та дружині свого покійного сина ОСОБА_10 На момент смерті ОСОБА_6 ОСОБА_7 був людиною похилого віку, йому було 66 років, з хворобою серця, крім того, після аварії, що трапилась у 1982 році йому був поставлений діагноз - трофічна язва, який не дозволяв йому нормально і самостійно рухатися. Також ОСОБА_7 був інвалідом 3 групи, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_1 від 15.08.1994 р.

Вказує, що на момент смерті сина ОСОБА_6 його батько залишився у безпорадному стані, він потребував сторонньої допомоги та піклування. Саме у той час, коли ОСОБА_7 знаходився у безпорадному стані до нього завітала його так звана онука ОСОБА_1, яка разом зі своєю матір'ю ОСОБА_13 почали лаятися та вимагати від ОСОБА_7 щоб він переписав все майно на ОСОБА_1 , якій нібито по праву воно належить. ОСОБА_7 тоді сказав, що не знає хто така ОСОБА_1 і що вона нічого не зробила для діда, хоча він цього потребує. Свідком цієї сварки стала сусідка ОСОБА_7 ОСОБА_12, яка проживає за адресою АДРЕСА_3. Це був перший і останній раз коли ОСОБА_1 бачили у ОСОБА_7

Позивач також вказує, що після смерті ОСОБА_6 опіку над ОСОБА_7 взяв він - ОСОБА_4; ОСОБА_7 просив, щоб ОСОБА_4 разом зі своєю дружиною та дитиною переїжджали до нього, бо йому дуже хотілося спілкування. Згодом десь за півроку до смерті ОСОБА_7 він разом зі своєю дружиною переїхали в будинок по АДРЕСА_2. Вказує, що житло ОСОБА_7 перебувало у жалюгідному стані, у будинку не було санвузла та взагалі ванної кімнати, все у будинку було звітшалим, він добудував ванну кімнату та зробив косметичний ремонт у будинку, а також утеплив його. Він кожного дня готував і привозив їжу ОСОБА_7; забезпечував його ліками, які ОСОБА_7 необхідно було приймати для підтримання роботи серця, а також перев'язочними матеріалами , які необхідні були для щоденних перев"язок хворої на трофічну язву ноги . Останні півроку до своєї смерті ОСОБА_7 взагалі не міг вставати і він постійно був поряд з ним, кормив його, виносив за ним лайно, спілкувався і підтримував його морально. ОСОБА_7 був дуже прив'язаний до свого племінника і тому сусідам, які приходили до нього провідати, постійно казав, що він його єдина опора та спадкоємець. Також він постійно за власний кошт сплачував рахунки з електроенергії, газопостачання, тощо. Вказує, що він є спадкоємцем п'ятої черги.

В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив ключити його, ОСОБА_4 до першої черги спадкування за законом спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_14 позов підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_4 не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_1 в силу можливостей, оскільки вона була замала відвідувала дідуся ОСОБА_7 та допомагала йому, але не афішувала даного факту та не розповідала про це всім сусідам, а допомагала діду і з цього раділа; вона бачила, що йому було доволі важко після смерті сина, розуміла, що він залишився один, але їй було всього 12 років і все що було в її силах вона робила. З часом вона звернула увагу, що до нього почав навідуватися племінник ОСОБА_4, вона, враховуючи свій вік, не могла розрадити свого діда та надати необхідну допомогу в повному обсязі, тому була рада, що родичі її діда згадали про нього. За згоди її дідуся та можливо за його кошти ОСОБА_4 і проводив косметичний ремонт у будинку, але дід оплатив вартість даних робіт і сам нарівні ремонтував будинок, про що свідчать квитанції, долучені до матеріалів зустрічної позовної заяви. Дід ОСОБА_1 за життя був дуже сильною людиною, він самостійно прав, прибирав, готував та вів господарство, тому посилання ОСОБА_4 на ч.2 ст. 1259 ЦК України є безпідставним та потребує доказування. Вважав, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_7, крім ОСОБА_1, немає. Просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала, суду пояснила, що вона діду нічим не допомагала, він був лежачим і потребував допомоги, яку вона йому не надавала. ОСОБА_15 помагав своєму дядьку ОСОБА_7, вона також допомагала брату. Оригіналів правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку, які належали ОСОБА_7, у неї немає. Зустрічний позов ОСОБА_4 визнала, не заперечувала проти його задоволення.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала, пояснила, що в цьому позові є фальсифікації. ОСОБА_1 не надавала допомоги діду, допомагав йому її син ОСОБА_15, купляв медикаменти, кормив, доглядав його. Вона ОСОБА_1 ніколи не бачила і її не знає. Також пояснила, що оригіналів правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку, які належали ОСОБА_7, у неї немає. Просила у позові відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_4 визнала, не заперечувала проти його задоволення.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_16 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали. Представник ОСОБА_4 ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що немає жодних підтверджень та доказів, які б свідчили про те, що позивачка хоч інколи відвідувала свого дідуся ОСОБА_7 чи надавала йому будь-яку допомогу. Крім того, саме свідчення позивачки про те, що про смерть свого дідуся їй стало відомо від сторонніх осіб свідчать про те, що вона не відвідувала свого дідуся та не знала, що останні три роки свого життя її дідусь дуже занедужав та потребував сторонньої допомоги. Для відповідачів вона є сторонньою особою, оскільки ОСОБА_6, її батько, розлучився з матір'ю позивачки менш ніж через рік після її народження, він не підтримував стосунків зі своєю колишньою дружиною та дочкою, яка проживала разом зі своєю матір'ю. Вважала, що немає жодної правової норми, яка б зобов"язувала відповідачів повідомляти позивачку про смерть її дідуся; позивачка є онукою ОСОБА_7 тільки юридично, будь-якого морального права на спадщину вона не має, бо була байдужа до проблем, хвороб свого дідуся і не піклувалася про нього, коли він того потребував. Також позивачка не надала жодного підтвердження того, що зверталася до відповідачів з проханням надати їй правовстановлюючі документи на спадкове майно та не надала доказів того, що такі документи знаходяться у відповідачів. ОСОБА_4 пояснення свого представника підтримав. Просили ОСОБА_1 у позові відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_4 підтримали, підтвердили обставини, викладені у зустрічній позовній заяві, просили зустрічний позов задовольнити.

Представник третьої особи - Бучанської міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надав суду листа з проханням розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений ОСОБА_1 позов таким, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому за життя майно, за життя ОСОБА_7 заповіту не залишив.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є рідною онукою померлого ОСОБА_7 та дочкою його рідного сина ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, даний факт визнається сторонами у справі та відповідно до ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає. Встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 є рідними сестрами померлого ОСОБА_7, а відповідач ОСОБА_4 - є рідним племінником померлого ОСОБА_7, дані обставини також визнаються сторонами у справі та відповідно до ст. 61 ЦПК України також доказуванню не підлягають.

Встановлено, що 21 вересня 2012 року до Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини після смерті рідного брата ОСОБА_7 звернулася ОСОБА_3; 25 вересня 2012 року до Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини після смерті дідуся ОСОБА_7 звернулася ОСОБА_1; 14 грудня 2012 року до Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_7 звернувся ОСОБА_4 та із заявою про прийняття спадщини після смерті рідного брата ОСОБА_7 звернулася ОСОБА_2; 21 вересня 2012 року Бучанською міською державною нотаріальною конторою Київської області була заведена спадкова справа № 133/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5.

Встановлено, що також 09 лютого 2013 року 2013 року до Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою звернулася ОСОБА_1, яка в заяві вказала, що після смерті ОСОБА_7 залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1; земельної ділянки за цією ж адресою; земельної ділянки, що розташована за адресою Київська область, Бородянський район, селище Загальці; син спадкодавця, її батько - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки син спадкодавця, її батько ОСОБА_6, як спадкоємець за законом першої черги помер до відкриття спадщини, тобто до дня смерті спадкодавця, вона спадщину після смерті свого діда в установлений ст. 1270 ЦК України строк прийняла, то, враховуючи викладене вище, вона на підставі ст. ст. 1266, 1296, 1297 ЦК України просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1, свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що розташована за адресою Київська область, АДРЕСА_1, свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що розташована за адресою Київська область, Бородянський район, селище Загальці.

Встановлено, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 лютого 2013 року № 49/02-31 державним нотаріусом Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_8 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1; свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що розташована за адресою Київська область, АДРЕСА_1; свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що розташована за адресою Київська область, Бородянський район, с. Загальці, оскільки у спадкоємця ОСОБА_1 відсутні будь-які документи, що свідчили б про належність нерухомого і рухомого майна спадкодавцю ОСОБА_7

Встановлено, що згідно листа Комунального підприємства "Бучанське бюро технічної інвентаризації" від 17 липня 2013 року № 226 надано для огляду інвентаризаційну справу № 3124 на будинок АДРЕСА_3, інвентаризаційні справи на будинки № 33-а, 33-б в архіві підприємства відсутні. Згідно листа Комунального підприємства "Бучанське бюро технічної інвентаризації" від 20 серпня 2013 року № 276 інвентаризаційні справи на будинки №№ 33-а та 33-б по вул. Садовій в м. Буча з КП КОР "Ірпінське БТІ" до КП "Бучанське БТІ" не передавалися, чи існували взагалі інвентаризаційні справи на вказані об'єкти або не збереглися після пожежі в КП КОР " Ірпінське БТІ" їм невідомо. Згідно листа Комунального підприємства Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" від 20 серпня 2013 року № 561 згідно акту прийому-передачі матеріали інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна - будинок АДРЕСА_3 Київської області передано до КП "Бучанське БТІ", інформація про будинки АДРЕСА_1 в архіві Ірпінського БТІ відсутня.

В судовому засіданні встановлено, що оригінали правовстановлюючих документів на будинок № 33-а та № 33-б, а також на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 та на земельну ділянку в с. Загальці Бородянського району Київської області у сторін відсутні та суду надані не були.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями учасників судового процесу, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10, копіями свідоцтв про народження, про смерть, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), копією спадкової справи № 133/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7, іншими матеріалами справи.

Так свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду пояснила, що вона була сусідкою ОСОБА_7 приблизно 16 років, вона знала ОСОБА_6 та ОСОБА_7 За час спілкування з ними його онуки вона ніколи не бачила. Опікувалися ОСОБА_7 ОСОБА_4 та його дружина. ОСОБА_4 проживав за адресою АДРЕСА_2, за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_17. Покійний ОСОБА_7 проживав за адресою АДРЕСА_2. ОСОБА_4 опікувався ОСОБА_7, доглядав його, викликав лікаря. Інколи вона та її чоловік купляли за проханням ОСОБА_7 йому ліки, якщо не було нікого з родичів. Він розповідав, що у нього є онука, що вони в поганих стосунках, вона до нього не приходила.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_7 - це батько її цивільного чоловіка ОСОБА_6, з яким вона проживала разом з 2006 по 2007 рік за адресою АДРЕСА_2 в м. Буча. ОСОБА_7 хворів на гіпертонію, трофічну язву голені, стан його був важкий. Вона онуку ОСОБА_1 не бачила, вона ніколи там не появлялась. Зі слів ОСОБА_7 вона знає, що приходила її мати, побила діда та влаштувала сварку. Пояснила, що вона часто приходила до ОСОБА_7, його також провідували його сестри, ОСОБА_4, вона помагала йому. За дідом доглядали ОСОБА_4 та його дружина, вони кормили його, опікувались ним, вони перейшли проживати до ОСОБА_7 ОСОБА_4 проживав з ним до дня його смерті приблизно 3 роки. Вона також навідувалася до нього приблизно один раз на місяць або як получалось. ОСОБА_7 перебував у безпорадному стані у зв'язку з трофічною виразкою.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від їх прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1259 ЦК України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому часті, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу, або каліцтво був у безпорадному стані.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У відповідності до ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

У відповідності до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

У відповідності до п.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні та визнається сторонами ОСОБА_1 є рідною онукою померлого ОСОБА_7 та рідною дочкою сина померлого ОСОБА_7 - ОСОБА_6 та є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_7, яка у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті свого діда ОСОБА_7

Разом із цим, в судовому засіданні не знайшли свого беззаперечного підтвердження доводи позивачки, що померлому ОСОБА_7 за життя належали на праві власності житловий будинок та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 або будь-яке інше нерухоме майно, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин суду надано не було. За таких обставин, суд, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та оцінюючі надані докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що відсутні будь-які підстави для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності як за спадкоємцем першої черги за законом на майно, що за життя належало її діду, а саме на будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в Київській області, АДРЕСА_1, на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , а тому відмовляє у задоволенні її позову у повному обсязі.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_4, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи ОСОБА_4 про те, що він за життя свого дядька ОСОБА_7, який був у безпорадному стані, протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу ОСОБА_7, який через тяжку хворобу -трофічну язву потребував сторонньої допомоги, а тому суд прийшов до висновку, що слід змінити черговість та визнати за ОСОБА_4 право на спадкування першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з спадкоємцем першої черги ОСОБА_1, яка має право на спадкування за законом,задовольнивши зустрічний позов ОСОБА_4

На підставі ст. ст. 1216-1222, 1258-1259, 1261, 1262, 1263, 1266, 1268-1270,1278 ЦК України, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 218 ЦПК України суд:

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Бучанська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про одержання права на спадкування задовольнити.

Змінити черговість та визнати за ОСОБА_4 право на спадкування першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з спадкоємцем першої черги ОСОБА_1, яка має право на спадкування за законом.

Повне рішення буде виготовлене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи 04.09.2013 року.

Копію рішення направити третій особі для відома.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Пархоменко