Постанова № 33290729, 28.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 р. Справа №805/2016/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16-20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О. В.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол"до Східної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 01.02.2013 року № 29 на суму податкових зобов'язань 170429,48 грн. та від 01.02.2013 року № 30 на суму податкових зобов'язань 59829,48 грн.,

за участю представника позивача: Ніконович С.В.,

представника відповідача: Чернявській О.Д.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Концерн Стірол" (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Східної митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2013р. № 29 про стягнення суми податкового зобов'язання в розмірі 170429,26 грн. та податкового повідомлення рішення від 01.02.2013 № 30 про стягнення сум податкового зобов'язання в розмірі 59829,48 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Східною митницею була проведена планова документальна виїзна перевірка дотримання ПАТ „Концерн Стирол" вимог законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період 05.11.2009 - 04.11.2012, результати якої викладені у акті № 10/3/700000005/005761614 від 15.01.2013 року. Відповідно до висновку акту № 10/3/700000005/005761614 вбачається, що позивачем було порушено вимоги п. 5 ст. 267 Митного кодексу України (в редакції 2002 року), п. 10.5 ст. 58 Митного Кодексу України (в редакції 2012 року), що призвело до недоборів митних платежів, у сумі 27472,20 грн. Також було встановлено порушення Закону України від 05.04.2001 р. «Про Митний тариф України» в частині невірної класифікації товарів згідно УКТЗЕД, що призвело до недоборів митних платежів у сумі 161249,23 грн. Також за результатами перевірки встановлена надмірно включена вартість транспортно-експедиційних послуг до митної вартості товарів імпортованих на територію України. На підставі цього акту відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, з якими частково не погоджується позивач.

Позивач зазначає, що під час здійснення митного оформлення зі сторони відповідача ніяких зауважень щодо невірної класифікації товару згідно УКТЗЕД не було і, оскільки митні процедури було завершено та товар було допущено на митну територію України, у відповідача не було підстав для віднесення товару до іншої товарної номенклатури згідно УКТЗЕД та нарахування податкових зобов'язань та винесення податкових повідомлень - рішень.

Також вказує на те, що ним було задекларовано товар за кодом 2519909000 зі ставкою ввізного мита 2% по ціні 470 доларів США за тону. Якщо митний орган прийняв рішення про зміну коду товару на 3824509000 згідно УКТЗЕД зі ставкою ввізного мита 5% то він повинен був змінити ціну товару та зменшити її до 406 доларів США за тону згідно бази даних митниці.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які наведені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, адміністративний позов не визнав з підстав, які наведені у його письмових запереченнях. Посилаючись на ст. ст. 345, 544 Митного кодексу України в редакції 2012 року, відповідач зазначає про наявність у нього повноважень з проведення перевірок навіть після закінчення митного оформлення.

Відповідач зазначає, що при митному оформленні товару - порошку магнезитового позивачем було невірно визначено класифікацію цього товару згідно з УКТЗЕД.

В квітні 2012 року, відповідачем було направлені зразки цього товару до Донецької служби з експертного забезпечення митних органів для проведення лабораторних досліджень.

По результатах досліджень, відповідачем 08.05.2012 року було прийняте рішення про визначення коду товару 2519909000 згідно з УКТЗЕД зі ставкою ввізного мита 2% на код товару 3824509000 згідно з УКТЗЕД зі ставкою ввізного мита 5%.

Дане рішення позивачем не оскаржувалося.

Відповідно до ст..345 МК України (в редакції 2012 року) митницею була проведена перевірка на предмет правильності класифікації та повноти сплати митних платежів по результатам якої були прийняті податкове повідомлення-рішення від 01.02.2013р. № 29 про стягнення суми податкового зобов'язання в розмірі 170429,26 грн. та податкове повідомлення рішення від 01.02.2013 № 30 про стягнення сум податкового зобов'язання в розмірі 59829,48 грн.

З вищевказаних підстав просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, публічне акціонерне товариство „Концерн Стирол" зареєстрований виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 10.10.1995 серія А00 №664431, код ЄДРПОУ 05761614 (а.с. 115).

Первісно позов було заявлено до східної митниці Державної митної служби.

В судовому засіданні ухвалою суду було замінено відповідача на його правонаступника - Східну митницю Міндоходів.

Відповідач - східна митниця Міндоходів є юридичною особою, код ЄДРПОУ 35793589 та суб'єктом владних повноважень відповідно до положень Митного кодексу України (т.2 а.с.12)

02.08.2010 року між позивачем та Dalmond Trade House Ltd. був укладений зовнішньоекономічний контракт на купівлю - продаж вогнетривкої продукції в асортименті передбаченим в Додатках (т.1а.с.8-46).

У період з 04.07.2011 року по 12.03.2012 року, позивачем здійснювалося ввезення на митну територію України у режимі ІМ-40 порошок магнезитовий згідно вищевказаного зовнішньоекономічного контракту та були оформлені вантажні митні декларації на цей імпортований товар. Всього 26 ВМД (т.1 а.с.156-181) У графі 33 (код товару) вказаних ВМД було зазначено код згідно УКТЗЕД 2519909000 (а.с.156-181).

Згідно з висновком № 17-249 від 27.04.2012 року Донецької служби з експертного забезпечення митних органів центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, було здійснено дослідження порошку магнезитового каустичного марки DTMR 76 та проведеними методами дослідження у складі товару виявлено гідравлічну зв'язку (т.1 а.с.105-108).

Рішенням східної митниці про визначення коду товару від 08.05.2012 року № КТ-700-0397-2012, яким змінено заявлений позивачем код товару 2519909000 зі ставкою ввізного мита 2% на код товару 3824509000 зі ставкою ввізного мита 5% згідно з УКТЗЕД (т.1 а.с.109-110).

Дане рішення позивачем не оскаржувалося.

Згідно з вимогами Митного кодексу України 2012 року, Податкового кодексу України та на підставі наказу Східної митниці від 17.10.2012 № 598 відповідачем була проведена планова документальна виїзна перевірка стану дотримання ПАТ „Концерн Стирол " вимог законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період 05.11.2009 - 04.11.2012 року.

За результатами цієї перевірки був складений акт № 10/3/700000005/005761614 від 15.01.2013р. (надалі - акт перевірки) (т.1 а.с.47-90).

В розділі акту по перевірки правильності класифікації імпортованих товарів згідно з УКТЗЕД вказується, що за результатами опрацювання товаросупроводних документів та висновків лабораторних досліджень рішенням від 08.05.2012 року № КТ-700-0397-2012, було змінено заявлений позивачем код товару 2519909000 зі ставкою ввізного мита 2% на код товару 3824509000 зі ставкою ввізного мита 5% згідно з УКТЗЕД (т.1 а.с.58).

Згідно з висновками викладеними в акті перевірки позивачем були допущені порушення вимог п.5 ст.267 МК України (в редакції 2002 року), п.10.5 ст.58 Митного кодексу України (в редакції 2012 року) в частині недостовірності задекларованих витрат на транспортування імпортних товарів та порушено вимоги Закону України «Про митний тариф України» в частині невірної класифікації товарів згідно УКТЗЕД (т.1 а.с.63-64).

На підставі акту перевірки № 10/3/700000005/005761614 від 15.01.2013 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 29 від 01.02.2013 року про стягнення з позивача донараховані митні платежі з урахуванням штрафних санкцій на загальну/ суму 170429,26 грн. (т.1 а.с.102).

В той же день відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 30 від 01.02.2013 року про стягнення з позивача донараховані платежі з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 59829,48 грн. (т.1 а.с.103).

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем висувається дві підстави для обґрунтування позову.

Перша підстава - протиправність, на думку позивача, проведення відповідачем перевірки та донарахування митних платежів після закінчення митного оформлення товару.

Друга підстава - те що ним було задекларовано товар за кодом 2519909000 зі ставкою ввізного мита 2% по ціні 470 доларів США за тону. Оскільки митний орган прийняв рішення про зміну коду товару на 3824509000 згідно УКТЗЕД зі ставкою ввізного мита 5% то він повинен був змінити ціну товару та зменшити її до 406 доларів США за тону згідно бази даних митниці.

Щодо ціни товару згідно УКТЗЕД 382459000 відповідно до бази даних митниці.

Ухвалою суду від 01.04.2013 року Державну митну служби було зобов'язано надати інформацію про середню митну вартість товару «порошку магнезитового каустичного марки DTMR 76» за кодом УКТ ЗЕД 3824509000 та за кодом УКТ ЗЕД 2519909000 відповідно даних електронної цінової бази Державної митної служби України за період 04.07.2011 р. по 12.03.2012 р. (т.1 а.с.236).

Листом № 8334/5/99-99-24-02-05-16 від 19.07.2013 року Міністерство доходів і зборів України повідомило, що товар «порошок магнезитового каустичного марки DTMR 76» оформлявся за кодом УКТ ЗЕД 2519909000 за рівнем митної вартості 0,47 $/кг (виробник ООО «Група Магнезит» Росія). Оформлень за кодом УКТ ЗЕД 382450900 не виявлено (т.1 а.с.241).

Також листом № 9627/5/99-99-24-02-05-16 від 07.08.2013 року Міністерство доходів і зборів України повідомило, що товар «порошок магнезитового каустичного марки DTMR 76» оформлявся за кодом УКТ ЗЕД 2519909000 за рівнем митної вартості 0,47 $/кг (виробник ООО «Група Магнезит» Росія). Оформлень за кодом УКТ ЗЕД 382450900 не виявлено (т.1 а.с.245).

Отже, обставини, викладені позивачем в його позовній заяви щодо того що ціна товару «порошок магнезитовий каустичний марки DTMR 76» за кодом УКТ ЗЕД 382450900 згідно бази даних митниці повинна складати 406 USD/ 1т., ним не доведені.

Щодо протиправності проведення відповідачем перевірки та донарахування митних платежів після закінчення митного оформлення товару, суд зазначає наступне.

На період оформлення ВМД та здійснення митних процедур з 04.07.2011 року по 12.03.2012 року, діяв МК України в редакції 2002 року.

Відповідно до п.35 ст.1 МК України (в редакції 2002 року), пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Термін «митні процедури» визначений у п.19 ст.1 МК України (в редакції 2002 року) - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до ч.1 ст.69 МК України (в редакції 2002 року), незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Згідно зі ст..265 МК України (в редакції 2002 року) порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 25 Закону України від 5 лютого 1992 року № 2097-XII «Про Єдиний митний тариф» установлено, що мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Наведені норми права дають підстави вважати, що за наслідками перевірки правильності визначення митної вартості товарів можуть бути донараховані обов'язкові платежі.

На період проведення планової документальної виїзної перевірки дотримання позивачем законодавства з питань митної справи, тобто 15.01.2013 року, діяв МК України в редакції 2012 року.

Частиною 3 ст.345 МК України (в редакції 2012 року) передбачено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до п.54.3.2 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки в МК України (в редакції 2012 року) закладені норми як матеріального так і процесуального права, зокрема норми щодо проведення перевірок з питань дотримання законодавства державної митної справи, перевірка яка проводилась у позивача проводилась за нормами МК України (в редакції 2012 року).

Таким чином, проведення відповідачем перевірки після закінчення митного оформлення товару, суд вважає правомірним та таким що відповідає вимогам Митного кодексу України в редакції 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.1,2 ст.10 МК України (в редакції 2002 року), при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних процедур без подання декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких процедур.

Частиною 1 та 2 ст.3 МК України (в редакції 2012 року) передбачено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

У разі якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день виконання таких формальностей.

Відповідно до п.35 ст.1 МК України (в редакції 2002 року), пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Термін «митні процедури» визначений у п.19 ст.1 МК України (в редакції 2002 року) - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до ч.1 ст.69 МК України (в редакції 2002 року), незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Згідно зі ст..265 МК України (в редакції 2002 року) порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 25 Закону України від 5 лютого 1992 року № 2097-XII «Про Єдиний митний тариф» установлено, що мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Згідно зі статтею 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Таких обставин у цій справі не встановлено.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема з посиланням на результати перевірки.

Отже, рішення східної митниці про визначення коду товару від 08.05.2012 року № КТ-700-0397-2012, яким змінено заявлений позивачем код товару 2519909000 зі ставкою ввізного мита 2% на код товару 3824509000 зі ставкою ввізного мита 5% згідно з УКТЗЕД є неправомірним та таким, що прийнято не на підставі закону.

Що стосується заперечень відповідача про те що в сумі оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 29 від 01.02.2013 у частині визначення податкових зобов'язань у сумі 170429,26 грн. є сума по транспортним витратам в розмірі 2461,35 грн. (по миту) та податкового повідомлення - рішення № 30 від 01.02.2013 у частині визначення податкових зобов'язань у сумі 59829,48 грн. в розмірі 26235,85 грн. ( по ПДВ) (а.с.149) суд зазначає наступне.

В судовому засіданні представник позивача надав додаткові пояснення з цього приводу (т.2 а.с.1-3). При цьому він пояснив що транспорті витрати підтверджуються відповідними документами та ним вони були включені в ціну митного оформлення товару.

Окрім цього представник позивача посилається на те що, в акті перевірки відповідач не дає пояснень відносно того в чому саме міститься невідповідність між розміром транспортних витрат, заявлених під час митного оформлення товару та витратами які перевізник здійснив фактично, а саме які заявлені витрати не відповідають заявленим.

Представник відповідача в судовому засіданні з цього приводу послався на Додаток № 7 до акту перевірки який долучений до матеріалів справи (т.1 а.с.88-89).

Також, представник відповідача послався на розрахунок грошового зобов'язання ПАТ «Концерн Стирол», визначеному у податкових повідомленнях - рішеннях від 01.02.2013 року № 29 та № 30 (т.1 а.с. 149-150).

Судом не приймаються заперечення відповідача щодо донарахування витрат на транспортування товару з огляду на наступне.

У висновках акту перевірки йдеться про порушення вимог МК України зі сторони позивача в частині недостовірності задекларованих витрат на транспортування імпортованих товарів що призвело до недоборів митних платежів у сумі 27472,20 грн. (з них мито - 1969,08 грн., ПДВ - 25503,12 грн.) (т.1 а.с.63).

Згідно з розрахунку грошового зобов'язання ПАТ «Концерн Стирол», визначеному у податкових повідомленнях - рішеннях від 01.02.2013 року № 29 та № 30 йдеться про суми грошового зобов'язання по миту - 2461,35 грн., та по ПДВ - 26235,85. При цьому є посилання саме на акт перевірки (т.1 а.с. 149).

Тобто, навіть суми які визначив відповідач в різних документах не збігаються. Цю розбіжність не зміг пояснити в судовому засіданні представник відповідача.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення № 29 від 01.02.2013 у частині визначення податкових зобов'язань у сумі 170429,26 грн. та № 30 від 01.02.2013 у частині визначення податкових зобов'язань у сумі 59829,48 грн., суд вважає протиправними з вищезазначених підстав.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 року та 21.02.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи рішення відповідача щодо відповідності ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач діяв з перевищенням наданих йому повноважень, а оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, суд приходить до висновку що відповідач приймаючі податкові повідомлення рішення № 29 та № 30 від 01.02.2013 року діяв на не на підставі Митного кодексу (в редакції 2002 року).

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Порядок розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст.94 КАС України, відповідно до якої судовий збір підлягає стягненню на користь позивача.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол" до Східної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2013р. № 29 про стягнення суми податкового зобов'язання в розмірі 170429,26 грн. та податкового повідомлення рішення від 01.02.2013 № 30 про стягнення сум податкового зобов'язання в розмірі 59829,48 грн., задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східної митниці № 29 від 01.02.2013 у частині визначення податкових зобов'язань у сумі 170429,26 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східної митниці № 30 від 01.02.2013 у частині визначення податкових зобов'язань у сумі 59829,48 грн.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол" (84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської Дивізії, буд. 10, ЄДРПОУ 05761614) судові витрати з судового збору у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 28 серпня 2013року в присутності представників сторін.

Постанова виготовлена в повному обсязі 02 вересня 2013р.

Суддя Хохленков О.В.