Постанова № 33289192, 20.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3361/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю:Федорової Г.Г., Грибан І.О., Троян Н.М., Каленюк О.Ю., представників апелянта - Завгороднєвої О.М., Клімової Р.П., Носової Т.Г., представника позивача - Скрипки І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброго ранку» до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Доброго ранку» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 10.12.2012 року № 0000603920.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброго ранку» задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні апелянтом було заявлено клопотання про проведення процесуального правонаступництва Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, в зв'язку її реорганізацією. До клопотання було надано копію постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 року «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» та виписку Серії АВ № 522652 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва та заміни Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Доброго ранку» є юридичною особою, зареєстрованою 13.07.2006 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією.

В період з 12.11.2012 року по 16.11.2012 року службовою особою відповідача була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Доброго ранку» з питань підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських операцій з ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, в ході проведення якої було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: включення до складу податкового кредиту за липень 2012 року податкову накладну від 04.07.2012 року № 698 на суму 1 416 666,67 грн. ПДВ, отриману від ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт № 1345/39-20/34487893 від 20.11.2012 року, на підставі якого Окружною ДПС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012 року № 0000603920, яким ТОВ «Доброго ранку» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 770 830,75 грн., з яких: 1 416 667,00 грн. - за основним платежем та 354 166,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатом розгляду скарги позивача, ДПС України було прийнято рішення від 18.02.2013 року № 2389/6/10-2115, за яким податкове повідомлення-рішення Окружної ДПС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС від 10.12.2012 року № 0000603920 - залишено без змін, а скарга ТОВ «Доброго ранку» - без задоволення.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно п. 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Відповідно до абз. 3, 5, 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2 Порядку, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Відповідно до п. 7 Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Згідно пунктів 8-11 Порядку, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку.

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві.

Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що після подання до ДПС податкової накладної в електронній формі продавцю видаються дві квитанції: квитанція № 1, яка підтверджує факт отримання документа та квитанція № 2, яка підтверджує факт реєстрації податкової накладної в Реєстрі або містить відмову у реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів надходження до органу ДПС податкової накладної № 698 від 04.07.2012 року, а саме, в матеріалах справи відсутня квитанція № 1.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Доброго ранку» посилається на те, що податкова накладна № 698 від 04.07.2012 року містила відомості про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, позначку «Х» в графі «Включено до ЄРПН», а на звороті вказаної податкової накладної містилася дата та час, коли ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» здійснило її відправлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, 17.07.2012р. о 13:55 год.

Крім цього, факт направлення ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» до податкового органу податкової накладної позивач підтверджує роздруківкою екрану з програми М.Е.DOK ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ», посиленим сертифікатом електронного ключа, інформацією щодо вхідних повідомлень з зовнішніх серверів.

Проте, колегія суддів зазначає, що вищезазначені документи не є доказами отримання органом ДПС електронного документу - податкової накладної № 698 від 04.07.2012 року.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що електронна програма, засобами якої здійснюється доставка податкових накладних не є сервісом гарантованої доставки, проте отримання відповідних підтверджувальних документів про отримання електронних документів є обов'язковим.

Посилання позивача на те, що відповідно до абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, покупець не зобов'язаний, а лише має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки не зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавляє покупця права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на повідомлення із сайту ДПС України від 25.07.2012 року щодо технічних збоїв у роботі одного із серверів ДПС, оскільки як вбачається з даного повідомлення, мова йдеться про особливості прийняття податкової звітності (податкових декларацій у липні 2012 року) та розсилки їх до регіональних податкових органів.

Разом з цим, відповідно до норм Податкового кодексу України, податкова накладна не є податковою звітністю, а тому дане повідомлення не має жодного відношення до спірної ситуації.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, позивачем не було надано доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, доводи ТОВ «Доброго ранку» спростовуються вищевикладеним, а тому колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами та є такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2013 року та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброго ранку» до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2013 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброго ранку» до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова І.О. Грибан Н.М. Троян

Повний текст постанови складено та підписано 27.08.2013 року.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Грибан І.О.

Троян Н.М.