Постанова № 33288467, 02.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року Справа № 922/055/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Грека Б.М.,розглянувши матеріали касаційної

скаргиОб"єднання (товариство) співвласників багатоквартирного будинку "Московський-2"напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2013р. у справігосподарського суду Харківської області №922/055/13-гза позовомОб"єднання (товариство) співвласників багатоквартирного будинку "Московський-2"до Адміністрації Московського району Харківської міської ради Харківської міської радитретя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа ОСОБА_4провизнання недійсним та скасування рішенняза участі представники сторін:

від третьої особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6;

від інших сторін - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

04.01.2013р. Об"єднання (товариство) співвласників багатоквартирного будинку "Московський-2" звернулися до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова №265/23 від 03.09.2002р. про видачу ОСОБА_7 свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення підвалу № ХІ, ХІІ, ХІV, ХVІ, ХVІІ, ХХ, ХV, ХІХ в літ. "А-9", загальною площею 391,6кв.м. по АДРЕСА_1. Позов мотивовано тим, що зазначені приміщення є допоміжними, та відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" є спільною власністю співвласників квартир багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1. Зазначали, що у спірних приміщеннях знаходяться інженерні комунікації, для обслуговування яких не допускаються представники Об'єднання, тому просили задоволити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні його вимог, зазначаючи про відповідність зазначеного рішення вимогам закону, прийнятого в межах його компетенції. Спірні приміщення не відносяться до житлового фонду та є самостійним об'єктом цивільно - правових відносин, будь-яке право на який відсутнє у Об'єднання.

Харківська міська рада також заперечували проти позову з підстав відсутності порушення оскаржуваним рішень прав та інтересів позивача.

Третя особа ОСОБА_4, у власності якого знаходяться спірні приміщення, вважав безпідставними доводи позивача, який на протязі десяти років не звертався з вимогою допуску до цих приміщень, у яких розміщені спортзал та магазин, якими користуються, у тому числі і мешканці будинку АДРЕСА_1, від яких не надходили будь-які претензії.

25.03.2013р. рішенням господарського суду Харківської області (судді: Жельне С.Ч. - головуючий, Аюпова Р.М., Лаврова Л.С.), залишеним без змін 01.07.2013р. постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2013р. (судді: Бондаренко В.Л. - головуючий, Ільїн О.В., Россолов В.В.) у позові відмовлено, мотивуючи безпідставністю його вимог.

У касаційній скарзі Об"єднання (товариство) співвласників багатоквартирного будинку "Московський-2" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Судами обох інстанцій установлено, що згідно реєстраційного посвідчення від 15.01.2002 р. на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 6 секція (квартири № 60-95), 7 секція (квартири №24-59) житлового будинку літ. "А-9", по АДРЕСА_1 зареєстровано за Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Московський-2" на праві користування.

Рішенням виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова №265/23 від 03.09.2002р. видано ОСОБА_7 свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення підвалу № ХІ, ХІІ, ХІV, ХVІ, ХVІІ, ХХ, ХV, ХІХ в літ. "А-9", загальною площею 391,6кв.м. по АДРЕСА_1.

За приписами діючого законодавства підставами для визнання акта недійсним є невідповідності його вимогам закону та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, чого не було доведено Об'єднанням та установлено судами обох інстанцій.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивачем не надано доказів віднесення визначених приміщень до допоміжних, що спростовувалось і відсутністю між сторонами спору щодо відповідних приміщень, право власності на які протягом десяти років ніким не оспорювалось, у матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення позивача до власника чи попередніх власників приміщення щодо допуску до них та знаходження у цих приміщеннях інженерних комунікацій. Зазначаючи про розміщення у спірних приміщеннях обладнання, необхідного для забезпечення експлуатації будинку до якого не допускаються його представники, позивачем не зазначено яким чином протягом десяти років забезпечувалось належне функціонування будинку. За доводами відповідача та третіх осіб, відповідні нежитлові приміщення не відносяться до житлового фонду, мають окремі входи, у яких відсутнє обладнання призначене для забезпечення експлуатації будинку, що не спростовано належними доказами позивачем.

Недоведеність порушення оскаржуваним рішенням прав позивача, що правильно установлено судами обох інстанцій, є підставою для відмови у задоволенні позову. Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій про відхилення позовних вимог, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Об"єднання (товариство) співвласників багатоквартирного будинку "Московський-2" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2013р. та рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2013р. у справі №922/055/13-г - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяБ.М. Грек