ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
Головуючий у 1-й інстанції: Клименко О.М.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
УХВАЛА
іменем України
"21" серпня 2013 р. Справа № 817/255/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Охрімчук І.Г.,
при секретарі Кошиль О.Ю. ,
за участю представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" березня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "РІВНЕ ПРИВАТ - ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Рівне Приват - Плюс» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 26 вересня 2012 року за №0004512342 та від 26 вересня 2012 року №0004502342, мотивуючи тим, що податковий орган неправомірно встановив порушення позивачем вимог п.198.1., п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України та не мав права зменшувати розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 21 015 грн. 00 коп. та донараховувати ПП «Рівне Приват - Плюс» суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 179 351 грн. 00 коп..
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному від 26.09.2012 року № 0004512342 та від 26.09.2012 рок № 0004502342.
Присуджено на користь Приватного підприємства "РІВНЕ ПРИВАТ - ПЛЮС із Державного бюджету судовий збір у розмірі 2003 (дві тисячі три) грн. 72 коп.
Не погоджуючись з даною постановою податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.
Позивач судове засідання не з"явився, про час та місце повідомлений належним чином, а тому відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, розгляд проводиться без його участі.
Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ПП «Рівне Приват - Плюс» та ТОВ «Спецелектромонтаж» було укладено договір поставки № 0111 від 01.11.2011 року. Предметом вказаного договору, як вбачається із специфікації №1 від 01.11.2011 року, накладної №188 від 28.11.2011 року та податкової накладної №188 від 28.11.2011 року, була поставка щебеню фракції 5-20 в кількості 350,7 тон на суму 55526,33 грн. та відсіву в кількості 1462,2 тон на суму 152317,37 грн., а всього, разом з ПДВ на суму 249412,45 грн. Відповідно до платіжних доручень №1039 від 12.12.2011 року та №1029 від 07.12.2011 року вартість даної продукції була повністю оплачена позивачем шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Спецелектромонтаж».
Між позивачем та ПП «Альфатек» було укладено договір поставки №3009 від 30.09.2011 року. Предметом вказаного договору, як вбачається із специфікації №1 від 30.09.2011 року, накладної №1283 від 21.10.2011 року, податкової накладної №83 від 21.10.2011 року, накладної №1282 від 21.10.2011 року, та податкової накладної №82 від 21.10.2011 року була поставка відсіву в кількості 1341,00 тон на суму 170301,64 грн. разом з ПДВ та щебеню фракції 5-20 в кількості 354,00 тон на суму 67258,58 грн. разом з ПДВ. Відповідно до платіжного доручення №1017 від 23.11.2011 року вартість даної продукції була повністю оплачена ПП «Рівне Приват - Плюс» шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок ПП «Альфатек».
За договором №0310 щодо надання посередницьких послуг від 03.10.2011 року, укладеного між ПП «Рівне Приват - Плюс» та ПП «Альфатек», останнє надало позивачу послуги з організаційних заходів, спрямованих на реалізацію товару в рамках даного договору, а саме: формування основи, проведення організаційних заходів по укладенню договору поставки товару №24/10/11 від 24.10.2011 року між замовником та покупцем. Підтвердженням виконання зобов'язань сторонами вказаного договору є акт прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1314 від 28.10.2011 року, податкова накладна №114 від 28.10.2011 року, платіжне доручення №1015 від 21.11.2011 року, платіжне доручення №1016 від 22.11.2011 року, платіжне доручення №1013 від 16.11.2011 року та платіжне доручення №1014 від 18.11.2011 року. За надані послуги ПП «Рівне Приват - Плюс» було перераховано на рахунок ПП «Альфатек» суму грошової винагороди в розмірі 500 000 гривень. На виконання вказаного договору, між позивачем та ТОВ «Сплітплюс» було укладено контракт №24/10/11 від 24 жовтня 2011 року на поставку щебеневої продукції. До вказаного контракту було складено додаток №1 - Специфікацію №1 та додаткову угоду №1. Сума даного контракту складає згідно п.1.2. - 800 000 доларів США.
Оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 631,361, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, платіжними доручення та видатковими накладними, підтверджується юридичний факт виконання договірних умов по господарським договорам укладеним між ПП «Рівне Приват - Плюс» та ПП «Альфатек» та ТОВ «Спецелектромонтаж».
Державною податковою інспекцією у місті Рівне на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Житомирській області від 13.07.2012 року про призначення позапланової виїзної перевірки ПП «Рівне Приват - Плюс» щодо питань дотримання вимог податкового законодавства з низкою контрагентів, було проведено податкову перевірку.
14 вересня 2012 року ДПІ у місті Рівному було винесено акт №463/22-00/35616612 за наслідками виїзної перевірки ПП «Рівне Приват - Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.07.2012 року, згідно висновків якого податковим органом було встановлено порушення позивачем п.198.1, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту на суму 164 495,44 грн. в т.ч. за жовтень 2011 року на суму 122 926,7 грн., за листопад 2011 року на суму 41 568,74 грн. в результаті чого було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ на загальну суму 21 015 грн., в тому числі: за жовтень 2011 року на суму 14 793 грн., за листопад 2011 року на суму 6 222 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 143 481 грн. в тому числі: за жовтень 2011 року на суму 108 134 грн., за листопад 2011 року на суму 35 347 грн..
За результатами розгляду акта перевірки податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 26 вересня 2012 року №0004512342, яким було встановлено порушення ПП «Рівне Приват - Плюс» п.198.1., п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 21 015 грн. 00 коп., а також винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 26 вересня 2012 року №0004502342, яким було встановлено порушення ПП «Рівне Приват - Плюс» п.198.1., п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України та збільшено останньому суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 179 351 грн. 00 коп..
Не погоджуючись з актом перевірки №463/22-00/35616612 та податковими повідомленнями - рішеннями від 26 вересня 2012 року №0004512342 та від 26 вересня 2012 року №0004502342 позивачем було подано до податкового органу скарги на вказані рішення в порядку адміністративного оскарження, за результатами розгляду яких прийняті рішення про відмову в їх задоволенні.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того , що на момент складання податкових накладних, які надавалися позивачу ТОВ «Спецелектромонтаж» та ПП «Альфатек», вказані юридичні особи були зареєстровані як платники ПДВ. Підтвердженням господарських операцій позивача з ПП «Альфатек», ТОВ «Спецелектромонтаж» є первинні бухгалтерські документи, які досліджувались під час перевірки, а саме: договори, акти виконаних робіт, оборотно-сальдові відомості по рахунках 631,361, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, платіжні доручення та видаткові накладні. На момент проведення перевірки, складання акту перевірки та дату прийняття рішення у справі, вирок по кримінальній справі, який набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликається лише на наявність кримінальної справи, що перебуває на стадії досудового слідства, а тому висновки податкового органу про нікчемність правочинів (не реальне настання правових наслідків) є передчасними та необґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.198.1. Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом. 198.2. Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3. Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
З наданої інформації з Єдиного державного реєстру, що була отримана з офіційного сайту Державної податкової служби України, вбачається, що на момент складання податкових накладних, які надавалися позивачу ТОВ «Спецелектромонтаж» та ПП «Альфатек», вказані юридичні особи були зареєстровані як платники ПДВ. Згідно даних відомостей свідоцтво платника ПДВ №4587069 для ТОВ «Спецелектромонтаж» було скасовано за ініціативою податкової служби 16.08.2012 року, а для ПП «Альфатек» свідоцтво платника ПДВ №100323127 скасовано за ініціативою платника 31.10.2011 року. З наведеного вбачається, що ТОВ «Спецелектромонтаж» та ПП «Альфатек» цілком правомірно було виписано податкові накладні на виконання вищенаведених договорів.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в нашій державі ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що протоколи допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.1,ч.3 та ч.4 ст. 358 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.5 ст.27,ч.3 ст.212,ч.2 ст.366, ч.1,ч.3 та ч.4 ст. 358 КК України, не можуть слугувати підставою для висновків про винність вказаних осіб у вчиненні злочинів, а тим більше про фіктивний чи безтоварний характер договірних відносин ПП «Альфатек», ТОВ «Спецелектромонтаж» з ПП «Рівне Приват - Плюс» так, як відсутні відомості про винесений вирок по даній справі, чим не вирішено питання про винність вказаних осіб у злочинах, які їм інкримінуються.
Обставини порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ПП «Альфатек», ТОВ «Спецелектромонтаж» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, не є достатнім і незаперечним доказом фіктивності здійснених вказаним суб'єктом господарювання операцій і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені.
Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Висновки податкового органу про нікчемність правочинів ПП «Рівне Приват - Плюс» з ПП «Альфатек», ТОВ «Спецелектромонтаж» по своїй суті зводяться не до того, що вони спрямовані на незаконне заволодіння майном чи коштами держави, як того вимагає ст. 228 ЦК України, а до того, що сторони вчинили такі правочини лише про людське око, знаючи заздалегідь, що вони не будуть виконані, з метою, іншою ніж та, що передбачена такими правочинами.
Водночас правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином, і такий правочин в силу вимог ст.234 ЦК України, на відміну від нікчемного, може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, тобто є оспорюваним, а тому це може бути підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсним. Однак, податковий орган доказів про звернення до суду з вимогами про визнання правочинів укладених між ПП «Рівне Приват - Плюс» та ПП «Альфатек», ТОВ «Спецелектромонтаж» недійсними не надав.
Під час перевірки ПП «Рівне Приват - Плюс» позивачем було надано всі необхідні підтверджуючі товарні операції з ПП «Альфатек», ТОВ «Спецелектромонтаж» первинні документи, а саме: акти виконаних робіт, оборотно-сальдові відомості по рахунках 631,361, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, платіжні доручення, видаткові та податкові накладні.
Таким чином, господарські операції, вчинені ПП «Рівне Приват - Плюс» з ПП «Альфатек», ТОВ «Спецелектромонтаж» підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було. Аналогічним чином сформований ПП «Рівне Приват - Плюс» податковий кредит підтверджується податковими накладними.
Вищенаведене свідчить, що господарські операції ПП «Рівне Приват - Плюс» з ПП «Альфатек», ТОВ «Спецелектромонтаж» носили реальний характер, понесені витрати на придбання товару та отримання послуг в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, як наслідок, валові витрати та податковий кредит, пов'язані з господарською діяльністю ПП «Рівне Приват - Плюс».
Товарно-транспортні накладні не є виключними документами, які підтверджують господарську операцію, оскільки відповідно до пункту 198.6. ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Підтвердженням господарських операцій позивача з ПП «Альфатек», ТОВ «Спецелектромонтаж» є первинні бухгалтерські документи, які досліджувались під час перевірки, а саме: договори, акти виконаних робіт, оборотно-сальдові відомості по рахунках 631,361, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, платіжні доручення та видаткові накладні. Вказаних документів достатньо для того, щоб зробити висновок про відсутність порушень зі сторони ПП «Рівне Приват - Плюс» вимог податкового законодавства.
Аналогічним чином не можуть вважатися підставою для донарахування ПП «Рівне Приват - Плюс» податкових зобов'язань дані податкової звітності його контрагента, оскільки у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з валових витрат та податкового кредиту одного платника фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати фінансові санкції.
Не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства висновки акту перевірки щодо відсутності у контрагентів ПП «Рівне Приват - Плюс» правосуб'єктності, як підстави для визнання відповідної первинної документації в якості фіктивної.
Згідно з п.1 ст.18 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» №755-IV від 15.05.2003 року якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» №755-IV від 15.05.2003 року якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
ПП «Альфатек» та ТОВ «Спецелектромонтаж» набуло прав юридичної особи з дня їх державної реєстрації і відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України, якою визначено, що до дня внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення реєстрації юридичної особи остання не є такою, що припинилася, мало і має по даний час цивільну право - дієздатність.
При цьому колегія суддів зазначає, що якщо національні органи влади за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним із сплатою ПДВ, який нараховується з операції в ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовує заходи відповідальності до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, що перебував поза контролем такого отримувача та відносно якого у останнього не було засобів відстеження та забезпечення виконання зобов'язань, то органи влади виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" березня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук
Повний текст виготовлено 28.08.2013 року
З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк
Повний текст cудового рішення виготовлено "28" серпня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Приватне підприємство "РІВНЕ ПРИВАТ - ПЛЮС" вул.Д.Галицького,25,м.Рівне,33027
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33000
Судове рішення № 33287935, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/255/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: