Постанова № 33287306, 04.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 р. справа №820/5240/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагентсва у Великобурлуцькому районі Харківської області про скасування реєстраційного запису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу Держземагентсва у Великобурлуцькому районі Харківської області, в якому просить суд, з урахуванням уточнень визнати незаконним та скасувати реєстраційний запис у Державному реєстрі земель: від 19.02.2009 року за №040968900055, яким здійснена реєстрація договору оренди земельної ділянки, площею 5,7580 га, приватної власності ОСОБА_1 з ПСП ім. Шевченка, терміном дії на 10 років.

Позивач свого представника до судового засідання не направив, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заперечення щодо адміністративного позову, у яких просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не усі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України - у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

На звернення представника позивачки, відділом Держземагенства у Великобурлуцькому районі Харківської області листом від 14.05.2013 року №01-17/285 було надано засвідчену копію договору оренди від 01.11.2007 р. земельної ділянки площею 5,7580 га, укладеного між орендодавцем (ОСОБА_1) та ПСП ім. Шевченка терміном дії - на 10 років, про що у Державному реєстрі земель 19.02.2009 року вчинено запис №040968900055. Договір оренди землі зареєстрований у Великобурлуцькому районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах Харківської області.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку зареєстрованого в реєстрі за № 381 на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 28.02.2003 року №50, земельна ділянка, яка є предметом оренди, належить позивачеві на праві власності.

За результатами огляду вказаного договору оренди землі судом встановлено, що договір не прошитий, містить підписи сторін тільки на одній (останній ) сторінці договору. За текстом договору містяться закреслення та виправлення, не засвідчені підписами сторін. У тексті договору не зазначено про наявність Акту приймання-передачі об'єкту оренди. Акт приймання-передачі не наданий.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає, що порядок та умови реєстрації договорів станом на 19.02.2009 р. визначались Земельним Кодексом України, Законом України " Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"; Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року №174 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.07.2003 р. за № 641/7962.( далі - Тимчасовий порядок).

Відповідно до ст. 125, ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" у договорі оренди земельної ділянки мають бути зазначені такі істотні умови: 1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; 5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки; 7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; 8) відповідальність сторін. За згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки можуть бути зазначені й інші умови (якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення договору оренди тощо).

Цією ж статтею Закону "Про оренду землі" передбачається, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11,17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до Закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 1.2. Тимчасового порядку адміністратором державного реєстру земель є - Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах ( далі - центр ДЗК), що забезпечує створення та функціонування державного реєстру земель.

Пунктом 4 Тимчасового порядку визначено, що державна реєстрація договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Державну реєстрацію договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор) - структурні підрозділи державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку державний реєстратор та відповідний територіальний орган Держкомзему після отримання реєстраційної справи з обмінним файлом, здійснюють процедуру перевірки та приймання обмінного файлу, у тому числі порівняння з технічною документацією. У разі відповідності обмінного файлу відомостям, які наведено в технічній документації, та вимогам до структури, змісту та формату обміну даними, за результатами перевірки та приймання реєстратором робиться відмітка на титульному аркуші технічної документації про приймання обмінного файлу, після чого заповнюється реєстраційна картка.

Після проведення перевірки даних, які містяться в даному випадку в договорі оренди, державний реєстратор відповідно до пункту 2.8 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель вносить запис про державну реєстрацію до відповідного розділу Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - Книга реєстрації), про що до реєстраційної картки державним реєстратором вносяться відомості про державну реєстрацію. Після внесення відомостей про державну реєстрацію до реєстраційної картки вона засвідчується підписом керівника з зазначенням прізвища й ініціалів та печаткою оператора (реєстратора). Після цього відомості з реєстраційної картки державний реєстратор вносить до бази даних АС ДЗК.

Зміст вищенаведених норм права свідчить про те, що державний реєстратор зобов'язаний перевірити відомості щодо земельної ділянки, зазначені в реєстраційній картці та договорі оренди, і лише потім внести запис до Книги реєстрації щодо реєстрації договору оренди та до бази даних АС ДЗК.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. (Істотні умови договору оренди землі визначено ст. 15 Закону « Про оренду землі»).

Форма договору обумовлена ст. 639 ЦК України, за якою, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. (Законом України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998 року визначена обов'язкова письмова форма договору).

Вимоги до письмової форми правочину визначені статтею 207 Цивільного Кодексу України, серед яких пунктом 1 наведеної статті передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Пунктом 2 цієї ж статті передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договір оренди землі від 01.11.2007 р., укладений між позивачем та ПСП ім. Шевченка та зареєстрований у Державному реєстрі земель від 19.02.2009 року №040968900055, не відповідає вимогам зазначених статей Цивільного Кодексу України та ст.. 15 Закону України «Про оренду», у тій частині, що не прошитий у єдиний документ договір не містить підписів сторін на кожній сторінці . Крім того, у договорі маються виправлення друкованого тексту, які не засвідчені підписами сторін. У договорі відсутні посилання на акт приймання-передачі земельної ділянки, акт приймання передачі відсутній.

Отже, договір оренди не прошитий, не пронумерований, не скріплений в єдиний документ підписами та печаткою орендаря - юридичної особи, через що не має форми єдиного документу, тоді як за вимог наведених вище норм цивільного кодексу має містити підписи сторін на кожному аркуші.

Відсутність підписів сторін на кожному окремому аркуші правочину та наявність виправлень, не засвідчених сторонами за договором, дають підстави суду стверджувати, що відносно не засвідчених сторонами виправлень та умов договору , викладених на окремих аркушах та не підписаних сторонами, сторони не дійшли згоди.

Вказане є підставою суду для висновку про те, що договір оренди землі від 01.11.2007 р., у якому орендодавцем зазначено ОСОБА_1, не може вважатись укладеним, відповідно, вказаний договір не може вважатись таким, що за своїм змістом відповідає вимогам ст.15 Закону України « Про оренду землі», що у свою чергу відповідно до вищенаведених положень ст. 15 Закону «Про оренду» є підставою для визнання неправомірною державної реєстрації такого договору.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про те, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачкою та ПСП ім. Шевченка, терміном дії на 10 років та зареєстрованим від 19.02.2009 року за №040968900055 є неправомірною і такою що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладено вище, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 41, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Держземагентсва у Великобурлуцькому районі Харківської області про скасування реєстраційного запису - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати реєстраційний запис у Державному реєстрі земель: від 19.02.2009 року за №040968900055, яким здійснена реєстрація договору оренди земельної ділянки, площею 5,7580 га, приватної власності ОСОБА_1 з ПСП ім. Шевченка, терміном дії на 10 років.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Котеньов О.Г.