Постанова № 33287132, 27.08.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 р. Справа №818/6134/13-a

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції у м. Сумах, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування ПДВ,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області (далі - відповідач 2), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2013 № 0000361550/31058, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39 102, 00 грн., податкове повідомлення-рішення від 19.06.2013 № 0000351550/31057, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 631, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15 316, 00 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 30 630, 88 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ в м. Сумах помилково дійшла висновку про завищення позивачем від’ємного значення суми ПДВ за лютий 2013 року на суму 30 630, 88 грн., за березень 2013 року на суму 19 101, 62 грн.; завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2013 року на суму 30 630, 88 грн., оскільки надані для перевірки первинні документи в повній мірі підтверджують виконання укладених договорів та право позивача на заявлене в податковій декларації бюджетне відшкодування. Фактів невідповідності вимогам закону договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Рондо" податковою інспекцією не наведено. Таким чином, у ДПІ в м. Сумах відсутні підстави для зменшення заявленої товариством суми бюджетного відшкодування та від’ємного значення по податку на додану вартість у березні 2013 року. На думку позивача, відсутність товарно-транспортних накладних не свідчить про відсутність реальних наслідків господарських операцій та укладання правочину без ділової мети та усупереч моральним засадам суспільства і не є підставою для зменшення розміру від’ємного значення суми ПДВ. Позивач зазначає, що не виступав учасником транспортного процесу, оскільки приймав (отримував) товар і власному складі безпосередньо від продавця - ТОВ «Рондо», не мав господарських відносин з перевезення товару, що постачався ТОВ «Рондо», а отже не мав обов’язку формувати та зберігати первинні бухгалтерські документи на підтвердження перевезення товару.

У судове засідання представник позивача не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 27.08.2013 подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі (а.с. 165).

Представник відповідача 1 в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у письмовому запереченні, поданому до суду, зазначив, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2013 року було встановлено наявність у позивача фінансово-господарських відносин з контрагентом ТОВ "Рондо". З наданих до перевірки первинних документів неможливо встановити, де, за якою адресою, ким та якими транспортними засобами здійснювалося відвантаження та перевезення лігатури та пруток, придбаних у ТОВ "Рондо". Таким чином, ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" отримано товар, вказаний у первинних документах, не від ТОВ «Рондо», а від невстановлених осіб.

Оскільки ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження фактичного виконання господарської операції з ТОВ «Рондо», отже фактичного отримання товару в лютому та березні 2013 року від зазначеного контрагента не відбувалося.

Враховуючи викладене, відповідач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства та підстави для їх скасування відсутні (а.с. 137-138).

Представник відповідача 2 в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що казначейству не наданий висновок податкового органу на відшкодування податку на додану вартість або рішення суду, а тому відсутні підстави для виплати суми відшкодування податку на додану вартість (а.с. 125).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що службовими особами ДПІ в м.Сумах проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2013 року, за результатом якої складений акт від 03.06.2013 № 1936/15.5-22/30996164 (а.с. 12-49).

Не погодившись із вказаним актом, 06.06.2013 позивач подав до ДПІ у м. Сумах заперечення до акту від 03.06.2013 № 1936/15.5-22/30996164 (а.с. 50-51).

Рішенням ДПІ у м. Сумах від 14.06.2013 № 30529/15.5-09 про розгляд заперечення висновки акту від 03.06.2013 № 1936/15.5-22/30996164 були визнані правомірними та залишені без змін (а.с. 52).

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013:

- № 0000361550/31058, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39 102, 00 грн. (а.с. 10);

- № 0000351550/31057, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 631, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15 316, 00 грн. (а.с. 11).

Як зазначено в акті перевірки, у періоді, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ "Рондо".

Так, між позивачем та ТОВ "Рондо" був укладений договір поставки від 13.07.2011 № 79/9-63-11, за яким ТОВ "Рондо" (постачальник) зобов"язалося передати у власність, а Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (покупець) прийняти і оплатити продукцію, кількісні та якісні характеристики якої викладені у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору (а.с. 53-54).

31.12.2012 між позивачем та ТОВ "Рондо" укладено Додаткову угоду № 1 та Додаткову угоду № 2 (а.с. 55, 56).

На підтвердження реальності проведення господарських операцій по вказаному договору позивачем надано:

- специфікації №№ 37, 38, 39, 40 (а.с. 57-58);

- видаткові накладні: № 02-11/02 від 11.02.2013 на суму 57383,53 грн., у тому числі ПДВ 9563,92 грн.; № 03-11/02 від 11.02.2013 на суму 405,00 грн., у тому числі ПДВ 67,50 грн.; № 01-12/02 від 12.02.2013 на суму 58941,60 грн, у тому числі ПДВ 9823,60 грн.; № 01-13/02 від 13.02.2013 на суму 32892,80 грн. у тому числі ПДВ 5482,13 грн., № 01- 14/02 від 14.02.2013 на суму 34162,36 грн., у тому числі ПДВ 5693,73 грн., № 03-06/03 від 06.03.2013 на суму 4300,81 грн., у тому числі ПДВ 716,80 грн.; № 04-06/03 від 06.03.2013 на суму 59808,01 грн., у тому числі ПДВ 9968,00 грн.; № 01-07/03 від 07.03.2013 на суму 57995,67 грн, у тому числі ПДВ 9665,94 грн.; № 01-09/03 від 09.03.2013 на суму 58781,63 грн. у тому числі ПДВ 9796,94 грн., № 05- 11/03 від 11.03.2013 на суму 53723,65 грн., у тому числі ПДВ 8953,94 грн. (а.с. 59-61, 70-72);

- податкові накладні: № 98 від 11.02.2013 на суму ПДВ 9563,92 грн.; № 100 від 11.02.2013 на суму ПДВ 67,50 грн.; № 105 від 12.02.2013 на суму ПДВ 9823,60 грн.; № 109 від 13.02.2013на суму ПДВ 5482,13 грн., № 113 від 14.02.2013 на суму ПДВ 5693,73 грн., № 167 від 06.03.2013 на суму ПДВ 716,80 грн.; № 168 від 06.03.2013 на суму ПДВ 9968,00 грн.; № 175 від 07.03.2013 на суму ПДВ 9665,94 грн.; № 180 від 09.03.2013 на суму ПДВ 9796,94 грн., № 186 від 11.03.2013 на суму ПДВ 8953,94 грн. (а.с. 62-64, 72-74).

Оплата товару підтверджується рахунками-фактурами від 07.02.2013 № А-04-07/02, від 11.02.2013 № А-04-11/02, від 04.03.2013 № А-05-04/03, від 06.03.2013 № А-03-06/03 (а.с. 65,75,76), платіжними дорученнями: № 972 від 15.02.2013 на загальну суму 93380,29 грн. в т.ч. ПДВ 15563,38 грн., № 1616 від 25.03.2013 на загальну суму 90000,00 грн, в т.ч. ПДВ 15000,00 грн., № 4111 від 28.03.2013 на загальну суму 100000,00 грн, в т.ч. ПДВ 16666,67 грн., № 4111 від 28.03.2013 на загальну суму 100000,00 грн, в т.ч. ПДВ 16666,67 грн., № 4279 від 15.04.2013 на загальну суму 50000,00 грн, в т.ч. ПДВ 8333,33 грн., № 44387 від 08.05.2013 на загальну суму 85014,77 грн., у т.ч. ПДВ 14169,13 грн. (а.с. 66, 67, 77).

Транспортування товару, згідно з умовами договору, здійснювалось постачальником за його рахунок.

Товар оприбутковано на склад та використано позивачем у господарській діяльності для виробництва сталі та металевих виробів, що є основними видами діяльності позивача, що підтверджується приходними ордерами на товари (а.с. 68-69) та картками складського обліку (а.с. 162, 163).

В акті перевірки від 03.06.2013 № 1936/15.5-22/30996164 зазначено, що оскільки ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження фактичного виконання господарських операцій з ТОВ «Рондо», то фактичного отримання товару в лютому та березні 2013 року від зазначеного контрагента не відбувалося, а отже позивачем неправомірно включено вищевказані суми до податкового кредиту.

Суд не погоджується з вказаним висновком податкового органу, з огляду на наступне.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договору, податковим накладним, накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на висновках акту відсутність товарно-транспортних накладних.

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Щодо посилання відповідача на відсутність первинних документів, що підтверджують транспортування продукції, як на доведення безтоварності укладених, договорів поставки між позивачем та вказаним вище контрагентом, суд зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення умовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно- транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського ліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно- транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше трьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною ладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно- транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

В самому акті перевірки зазначено, що приватним акціонерним товариством Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" надані первинні документи, які підтверджують фактичність виконання угод з ТОВ "Рондо" в лютому-березні 2013 року: платіжні доручення, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на безтоварність вказаних господарських операцій, оскільки матеріали справи містять податкові накладні надані позивачу його контрагентом, видаткові накладні, а відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача чи на інші підстави, які б свідчили про безтоварність операцій. Тому, суд приходить до висновку про неправомірність посилань відповідача, викладених в акті перевірки щодо безтоварності правочину в частині посилань на відсутність намірів сторін по Договору щодо настання реальних наслідків.

Отже, вказані докази свідчать про реальність виконання господарських операцій, а також про фактичне отримання позивачем товару від ТОВ "Рондо" та відображення здійсненої господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб".

Що стосується правомірності включення податку на додану вартість за договорами купівлі-продажу до складу податкового кредиту, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право на податковий кредит виникає в момент здійснення однієї з двох подій, які визначені вищевказаною нормою Податкового кодексу України, а підставою для нарахування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до положень пунктів 200.1, 200.2, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до вказаних норм закону, Дочірнім підприємством "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до складу податкового кредиту було віднесено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаного товару від ТОВ "Рондо", що фактично поставлялися за господарськими операціями, які мали реальний характер.

Судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги Податкового кодексу України для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Враховуючи викладене, податок на додану вартість по вказаними господарськими операціями фактично був сплачений позивачем постачальникам товарів і підтверджений належним чином оформленими документами.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд дійшов всиновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Сумах від 19.06.2013 року № 0000361550/31058 та № 0000361550/31057, а також стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 630, 88 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції у м. Сумах, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування ПДВ – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 19.06.2013 № 0000361550/31058, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39 102, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 19.06.2013 № 0000361550/31057, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 631, 00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 15 316, 00 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2, поточний рахунок № 26000241362700 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, код 30991664) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 30 630 (тридцять тисяч шістсот тридцять) грн. 88 коп.

Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2, поточний рахунок № 26000241362700 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, код 30991664) судовий збір, сплачений згідно платіжних доручень від 08.07.2013 № 6257 та від 22.07.2013 № 6553, у загальному розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. 49 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко