Постанова № 33286716, 27.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 серпня 2013 року 10:34 №826/13069/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком»додержавної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013 №0001622270 та від 15.02.2013 №0001632270,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013 №0001622270 та від 15.02.2013 №0001632270.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 06.02.2013 №64/1-22-70-18017573 з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст», товариством з обмеженою відповідальністю «Чистюля I К» та товариством з обмеженою відповідальністю «Скрап-Мет» за весь період взаємовідносин, прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.02.2013 №0001622270, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 138 323,00 грн., та від 15.02.2013 №0001632270, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 152 786,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 06.02.2013 №64/1-22-70-18017573 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013 №0001622270 та від 15.02.2013 №0001632270. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Чистюля I К», товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст», товариством з обмеженою відповідальністю «Скрап-Мет».

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст», товариством з обмеженою відповідальністю «Чистюля I К», товариством з обмеженою відповідальністю «Скрап-Мет» за весь період взаємовідносин.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» пункту 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 92 215,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 101 857,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС складено акт від 06.02.2013 №64/1-22-70-18017573 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 15.02.2013 №0001632270, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 152 786,00 грн., у тому числі: 101 857,00 грн. - основний платіж, 50 929,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 15.02.2013 №0001622270, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 138 323,00 грн., у тому числі: 92 215,00 грн. - основний платіж, 46 108,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 06.02.2013 №64/1-22-70-18017573, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено, зокрема, з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст» за усним договором поставки, а також відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» та товариством з обмеженою відповідальністю «Чистюля I К» за договором від 22.11.2011 №1122/6, та відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» та товариством з обмеженою відповідальністю «Скрап-Мет» за договором відступлення права вимоги від 10.01.2012 №1210/1.

За посиланням позивача, між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст» (постачальник) було укладено усний договір поставки електрообладнання до слабострумових мереж та телекомунікаційного обладнання.

Окрім того, між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» та товариством з обмеженою відповідальністю «Чистюля I К» (постачальник) був укладений договір поставки від 22.11.2011 №1122/6, згідно якого постачальний зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити кабельно-провідникову продукцію, комплектуючі до слабострумових мереж та телекомунікаційного обладнання.

В свою чергу, товариством з обмеженою відповідальністю «Чистюля I К» (первісний кредитор) було укладено договір відступлення вимоги від 10.01.2012 №1210/1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Скрап-Мет» (новий кредитор), за яким первісний кредитор, в порядку та на умовах, визначених договором, відступає, а новий кредитор набуває право вимоги по зобов'язанню товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» на суму 301 926,00 грн., належного первісному кредитору на підставі договору від 22.11.2011 №1122/6 між первісним кредитором та боржником.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії укладених договорів від 10.01.2012 №1210/1 та від 22.11.2011 №1122/6; копії податкових накладних за відповідні періоди; копії видаткових накладних за відповідні періоди.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст», вказано на протокол допиту директора товариства з обмеженою відповідальністю «Ріст» ОСОБА_1 від 06.09.2012, який наданий співробітниками СВ ПМ ДПС у Кіровоградській області.

З протоколу допиту вбачається, що ОСОБА_1 перереєстрував підприємство на своє ім'я без мети здійснення реальної фінансово-господарської діяльності на прохання ОСОБА_2, за грошову винагороду, та за вказівкою здійснював незаконне оготівкування грошових коштів з розрахункових рахунків підприємств.

Крім того, державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві наголошує на тому, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ріст» за юридичною адресою не знаходиться, найманих працівників та основних засобів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності не має.

Водночас, відповідач посилається на те, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст» укладено усний договір поставки. На проведення господарської операції товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст» виписані податкові накладні від 17.11.2011 №14, від 23.11.2011 №16, від 12.12.2011 №20, від 29.11.2011 №21 та накладна від 20.01.2012 №12.

Форма податкової накладної затверджена наказом ДПА України від 01.11.2011 №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення». У графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України. Дата укладання договору проставляється відповідно до вимог пункту 3 цього Порядку.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в податкових накладних в графі «Вид цивільно-правового договору» зазначений договір поставки від 17.11.2011 №85-11.

Представник позивача під час судового розгляду справи зазначив про відсутність письмового договору поставки між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст», не надав суду договір поставки від 17.11.2011 №85-11, пояснити посилання на цей договір в податкових накладних від 17.11.2011 №14, від 23.11.2011 №16, від 12.12.2011 №20, від 29.11.2011 №21 суду не зміг.

За посиланням відповідача, підтвердженням усної форми договору є рахунок-фактури, однак товариство з обмеженою відповідальністю «Ріст» даного документу не подало та в податкових накладних не зазначило.

Разом з тим, суд звертає увагу, що рахунок-фактура - це документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і відомості про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов.

Отже, за відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно. У разі наявності рахунку - фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, в графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної робиться відповідний запис та вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (наприклад: Усний договір купівлі - продажу, рахунок - фактура від _ №_).

Таким чином, суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні рахунки-фактури чи будь-які інші документи, які підтверджують вчинення усного правочину та договір поставки від 17.11.2011 №85-11, який зазначений в податкових накладних виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст».

Окрім того, відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» та товариством з обмеженою відповідальністю «Чистюля I К», вказано на акт державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 19.04.2012 №919/22-9/35918353, яким встановлено відсутність товариства з обмеженою відповідальністю «Чистюля I К» за місцезнаходженням, відсутність складських приміщень для зберігання товару та встановлено, що кількість працюючих на товаристві складає 1 особа.

За посиланнями державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, відповідно до підпункту 2.1 пункту 2, підпункту 4.3 пункту 4 договору від 22.11.2011 №1122/6 укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» та товариством з обмеженою відповідальністю «Чистюля I К» (постачальник) товар, що поставляється, по своїй якості повинен супроводжуватися товарною накладною, оформленої у вигляді накладної до даного договору, яка є невід'ємною частиною даного договору. Товар, що поставляється, повинен супроводжуватися наступними документами: а) рахунок-фактура; б) видаткова накладна; д) податкова накладна.

Разом з тим, товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» не надано ні товарні накладні, ні рахунки-фактури.

З урахуванням викладеного, суд вказує на непідтвердженість первинними документами правомірності віднесення товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» до податкового кредиту та валових витрат сум по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Чистюля I К», товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст», товариством з обмеженою відповідальністю «Скрап-Мет».

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Інвекс Телеком» не надано первинних документів та не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Чистюля I К», товариством з обмеженою відповідальністю «Ріст», товариством з обмеженою відповідальністю «Скрап-Мет», суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 06.02.2013 №64/1-22-70-18017573 та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 15.02.2013 №0001622270 та від 15.02.2013 №0001632270.

За таких обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 03.09.2013