ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4964/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
при секретарі - Лі Н. А.,
за участю:
представника відповідача - Кражан М. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Карлівському районі Полтаської області про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
09 серпня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Карлівському районі Полтаської області про стягнення суми витрат на виплату пенсії громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплаченої за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року в загальному розмірі 3 342 грн. 60 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті до відшкодування зазначених сум витрат, понесених Пенсійним фондом України.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, 03 вересня 2013 року надав суду клопотання про розгляду справи за відсутності його уповноваженого представника.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
В наданих до суду письмових запереченнях на позов, зазначав, що пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадян країн-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення та членів їх сімей, які здійснюються за законодавством держави, на території якої вони проживають, не повинні враховуватися при призначенні, проведенні перерахування сум щомісячних страхових виплат, а тим більше відшкодовуватись відповідачем Управлінню Пенсійного фонду України. Крім того, наполягав на тому, що Порядком встановлено здійснення розрахунків між фондами на централізованому рівні. Посилаючись на положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", постанови правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до таблиць розбіжностей до довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень - червень 2013 року відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Карлівському районі Полтавської області не прийнято до заліку: суму витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, призначених громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в загальному розмірі 3 342 грн. 60 коп., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Що стосується відмови Відділення відшкодовувати суму основного розміру пенсій громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року в загальному розмірі 3 342 грн. 60 коп., необхідно зазначити наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_3 стався 06 жовтня 1987 року на підприємстві Міжгосподарському лісовому господарстві "Томське", с. Коріллове, Томського району, Томської області, РСФСР, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві № 2 від 07 жовтня 1987 року.
З ОСОБА_4 нещасний випадок на виробництві стався 01 листопада 1962 року на 1-й східній лаві, пл.. К13, ділянки № 1 шахти № 2 тресту "Абайуголь", м. Абай-2, сел.. Н.-Караган, Шурубай-Нуринський регіон, РСФСР, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві від 01 листопада 1962 року.
Нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_5 стався 14 листопада 1997 року на ВАТ "Кондпетролеум", Центральний мікрорайон, сел. Таллінське, м. Кягань-8, АО Ханти-Мансійський, Тюменська область, Російська Федерація, що підтверджується копією акта про нещасний випадок на виробництві №3 від 01 грудня 1997 року.
З ОСОБА_6 нещасний випадок на виробництві стався 26 лютого 1985 року на інженерних мережах (водовід) СМУ-1 тресту "Ямбургстройгаздобыча", сел. Ямбург, Надімського району, Тюменської області, РСФСР, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві № 1 від 26 лютого 1985 року.
Даним особам УПФ України в Карлівському районі Полтавської області призначено та проводиться виплата пенсій по інвалідності, що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
За приписами статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.
Як визначено статтею 25 Основ, за пенсійним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги в силу статті 25 Основ є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 2 статті 7 Закону "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що набрав чинності з 01 квітня 2001 року, передбачено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Частиною другою статті 24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Суд зазначає, що сфера дії вказаного Закону поширюється на таку категорію інвалідів, до якої належать ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Так, за приписами частини другої статті 2 згаданого Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення, що 13 березня 1992 року була підписана Україною і набрала для неї чинності, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
За таких обставин, неприйняття відповідачем до заліку витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, призначених громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за січень-червень 2013 року є неправомірним.
Пунктами 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04 березня 2003 року №5-4/4, визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Враховуючи те, що відповідачем безпідставно відмовлено включити до заліку суму витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, призначених громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за січень-червень 2013 року в розмірі 3 342 грн. 60 коп., суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Доводи відповідача про те, що Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлено лише механізм відшкодування коштів на централізованому рівні між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Пенсійним фондом України, суд вважає необґрунтованими, оскільки Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли в цьому випадку, тому що встановлене ним правило підписання актів звірки розраховано на відсутність спору, а у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вирішується питання про стягнення спірних сум.
Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Карлівському районі Полтавської області про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Карлівському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 25940848) на користь Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 22534587) суму витрат на виплату пенсії громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплаченої за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року в загальному розмірі 3 342 (три тисячі триста сорок дві) гривні 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 04 вересня 2013 року.
Суддя Р.І. Молодецький
Судове рішення № 33286573, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 03.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/4964/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: