Постанова № 33286107, 04.09.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3068/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Прокіної А.С.,

представника позивача Чернікової О.С.,

представника відповідача Паншиної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» НГВУ «Чернігівнафтогаз» до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12.08.2013 Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» НГВУ «Чернігівнафтогаз» (далі - ПАТ «Укрнафта») звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі - Бахмацька ОДПІ) від 08.04.2013 № 0000251500, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: плата за користування надрами для видобування нафти у розмірі 298 469,40 грн. (за основним платежем 198 979,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 99 489,80 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що на підставі проведеної Бахмацькою ОДПІ камеральної перевірки ПАТ «Укрнафта» як відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 з ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна», з питань дотримання вимог податкового законодавства по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за період січня 2013 року, де «НГВУ «Чернігівнафтогаз» визначено з податковим номером 534663345 за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4, про що складено Акт перевірки від 21.03.2013 № 9/15-009/534663345, прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким, на думку позивача, порушені його права та інтереси.

Так, позивач вказав, що спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем зроблено протиправне донарахування грошових зобов'язань «НГВУ «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 по платі за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, що видобувається в Україні на родовищі - Скороходівське), а також визначені грошові зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), оскільки на «НГВУ «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 норми пп. 263.9.2 ст. 263 Податкового кодексу України поширюються саме як на учасника договору про спільну діяльність, для якого установлено знижену ставку в розмірі 2% за додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок виконання діючого інвестиційного проекту, який відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 24.04.2000 № 699 «Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами» де визначено нафтові родовища (згідно з додатком) такими, що належать до родовищ з важковидобувними виснаженими запасами, у т. ч. родовища Чернігівської області: Прилуцьке, Гнідинцівське, Малодівицьке, Богданівське, Щурівське, Скороходівське, та визначено базові обсяги видобутку нафти на період 1999-2019 роки, встановлені Міністерством палива та енергетики України згідно «Техніко-економічного обґрунтування інвестиційної програми ВАТ «Укрнафта» і ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна».

Наголосивши, що 19.01.1999 між ВАТ «Укрнафта» та ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» укладено договір про спільну діяльність в Прилуцькому нафтогазопромисловому районі № 35/4, який взятий на облік до Прилуцької ОДПІ з 12.02.1999, позивач вважає, що донараховані податкові зобов'язання по платі за користування надрами для видобутку нафти в податковому розрахунку за січень 2013 року, поданому «НГВУ «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 до Прилуцької ОДПІ, відсутні правомірно, у зв'язку з чим донарахування податкових зобов'язань по платі за користування надрами для видобутку нафти за період січня 2013 року на загальну суму 298 469,40 грн. є протиправним.

Вказаний висновок, на думку позивача, зроблений всупереч тому, що у додатку 2 розрахунку 1 при визначенні податкового зобов'язання за січень 2013 року з плати за користування надрами по Прилуцькому та Малодівицькому родовищах, у частині нафти у графі 7 детально обґрунтовано використання ставки плати 2 відсотки, що встановлена пп. 263.9.2 п. 263.9 ста. 263 Податкового кодексу України. Позивач наполягає на відсутності методологічної помилки, оскільки існує весь комплекс умов для того, щоб при визначенні податкового зобов'язання з плати за користування надрами за видобуток додаткової нафти на Прилуцькому та Малодівицькому родовищах використовувати ставку плати за користування надрами 2 відсотки, що встановлена пп. 263.9.2 п. 263.9 ста. 263 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову, представник відповідача наголосив на тому, що «НГВУ «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4, відповідно вимог п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України, є платником за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти), а оскільки в податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти), що видобувається в Україні, за січень 2013 року, поданому «НГВУ «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 до Прилуцької ОДПІ, податкові зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти) занижені, останньою обґрунтовано встановлені порушення п. 256.2 ст. 256, п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України, в результаті чого «НГВУ «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 занижено податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти) за період січня 2013 року на загальну суму 298 469,40 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ПАТ «Укрнафта» (ід. код 00135390) зареєстровано 31.03.1994 як юридичну особу Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та взято на облік до органу державної податкової служби як платника податків, що підтверджується матеріалами справи (а.с.180-182).

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 157844 (а.с.182) видами діяльності ПАТ «Укрнафта» є (за КВЕД):

11.10.1 Добування нафти.

11.10.2 Добування природного газу.

24.15.0 Виробництво добрив та азотних сполук.

45.21.1 Будівництво будівель.

50.50.0 Роздрібна торгівля пальним.

74.20.3 Діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології.

Згідно п. 1.1 Статуту ПАТ «Укрнафта», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрнафта» (протокол від 22.03.2011 № 21), ВАТ «Укрнафта» засноване відповідно до наказу Державного Комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 № 57 шляхом перетворення ДП «Виробниче об'єднання «Укрнафта» у ВАТ «Укрнафта» відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств». Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву товариства з ВАТ «Укрнафта» на ПАТ «Укрнафта» (п. 1.3 Статуту, а.с.183-217).

«НГВУ «Чернігівнафтогаз» (ід. код 534663345) зареєстровано 24.02.1998 як філію (інший відокремлений підрозділ) з правовим статусом - без права юридичної особи, головне підприємство - ПАТ «Укрнафта», Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до органу державної податкової служби як платника податків.

«НГВУ «Чернігівнафтогаз», згідно п. 1.1 та п. 1.2 Положення, затвердженого Наглядовою радою ПАТ «Укрнафта» (протокол від 28.12.2011 № 12/2011) утворено відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрнафта» від 08.10.1997 та входить до складу ПАТ «Укрнафта» на правах структурної одиниці (філії) і діє на підставі даного Положення. Відповідно до п. 1.5 Положення «НГВУ «Чернігівнафтогаз» є провідною структурною одиницею ПАТ «Укрнафта» з питань комплексного освоєння нафтових та газових родовищ, видобування нафти з конденсатом та природнього і нафтового газу (а.с.218-229).

19.01.1999 між ВАТ «Укрнафта» та ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» укладено договір про спільну діяльність в Прилуцькому нафтогазопромисловому районі № 35/4, який взятий на облік до Прилуцької ОДПІ з 12.02.1999.

Між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, підписано та скріплено печатками підприємств.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Договору юридичною особою, від імені якої ведеться спільна діяльність, учасниками визнається ВАТ «Укрнафта», а вся фактична організаційна, фінансова і виробничо-комерційна діяльність з виконання договору здійснюється виконавчою дирекцією під контролем Комітету з управління, повноваження якого визначені в ст. 12 даного Договору. При цьому, ведення спільних справ, пов'язаних з виконанням вищевказаного Договору, покладено на виконавчу дирекцію, посадові особи якої згідно ст. 13 Договору знаходяться у трудових відносинах з ВАТ «Укрнафта» у складі «НГВУ «Чернігівнафтогаз».

ВАТ «Укрнафта» в особі його структурного підрозділу «НГВУ «Чернігівнафтогаз», до складу якого відноситься виконавча дирекція спільної діяльності, взято на податковий облік, як особу відповідальну за сплату податків за договором про спільну діяльність в Прилуцькому нафтогазопромисловому районі від 19.01.1999 № 35/4, податковий номер 534663345 (довідка про взяття на облік платника податків від 07.05.2004 № 43, а.с.178).

Відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, реєстраційний (обліковий) номер 534663345 є податковим номером платника податків, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4.

Для обслуговування спільної діяльності за вищевказаним Договором, відкрито рахунок № 26002200143019 в АКБ «Сітібанк (Україна)» м. Київ, МФО 300584, на якому акумулюються доходи від спільної діяльності, і з якого ведуться розрахунки у процесі її здійснення, у тому числі здійснюється сплата податків та зборів (обов'язкових платежів).

23.03.2011 проведено державну реєстрацію зміни найменування юридичної особи з ВАТ «Укрнафта» на ПАТ «Укрнафта», відповідно ПАТ «Укрнафта», як уповноважена особа, з часу вступу в дію договору про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 та у процесі господарської діяльності за даним договором, здійснює нарахування та сплату з рахунку, призначеного для обслуговування спільної діяльності, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб, рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, а також плату за користування надрами для видобування корисних копалин, у розрахунку на обсяги нафти та газу.

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні перевірки. Поняття та порядок проведення камеральної перевірки, визначені пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 Кодексу, дотримано. Умови проведення камеральної перевірки, визначені ст. 86.2 Кодексу, виконані.

Отже, згідно вимог ст. 75, ст. 76 та ст. 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 Прилуцькою ОДПІ проведена камеральна перевірка податкового розрахунку «НГВУ «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 за період січня 2013 року, про що складено Акт перевірки від 21.03.2013 № 9/15-009/534663345 (а.с.13-14).

В Акті перевірки зазначено про порушення пп. 263.9.1 ст. 263 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, в результаті чого «НГВУ «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 донараховано занижене податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти) за період січня 2013 року на суму 298 469,40 грн.

Не погоджуючись з даним актом перевірки позивачем 28.03.2013 подано до Прилуцької ОДПІ Чернігівської області заперечення № 38 (а.с.15-16), однак 04.04.2013 Прилуцькою ОДПІ Чернігівської області надано відповідь № 5087/10/15-208, якою заперечення позивача залишено без задоволення (а.с.17-19).

На підставі вказаного Акту перевірки Бахмацькою МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 № 0000251500, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: плата за користування надрами для видобування нафти у розмірі 298 469,40 грн. (за основним платежем 198 979,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 99 489,80 грн. (а.с.10).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивачем 17.04.2013 подано до ДПС в Чернігівській області скаргу № 33-К (а.с.20-23), однак рішенням ДПС у Чернігівській оласті № 1088/10/10-215 від 31.05.2013 скарга позивача залишена без задоволення (а.с.24-27).

Не погоджуючись з даним рішенням позивачем 11.06.2013 подано скаргу № 47-К до ДПС України (а.с.28-32), однак рішенням від 02.08.2013 № 8130/6/99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів України залишено скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.33-36).

В Акті перевірки зазначено, що за період січня 2013 року «НГВУ «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 задекларовано плату за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти) у сумі 10 7557,65 грн. Відповідно перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань плату за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти) за період січня 2013 року встановлено його заниження в сумі 298 469,40 грн.

При цьому судом встановлено, що ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» здійснюють спільну діяльність з видобутку вуглеводневої сировини на родовищах Чернігівської області на підставі укладеного між ними договору від 19.01.1999 № 35/4 про спільну діяльність. Уповноваженою особою на ведення бухгалтерського обліку результатів спільної діяльності, повноти нарахування і сплати податків та зборів визначено «НГВУ «Чернігівнафтогаз» як відокремлений підрозділ ПАТ «Укрнафта» без статусу юридичної особи, яке у відповідності до законодавства взято на облік до органу державної податкової служби за податковим номером 534663345 (а.с.178).

Тобто, «НГВУ «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 знаходиться на обліку як платник, відповідальний за утримання та внесення ПДВ до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти)и Прилуцького та Малодівицького родовищ в Прилуцькій ОДПІ у відповідності до п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України, яким встановлено, що на обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом, при цьому, взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну «податкове зобов'язання», вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

В даних правовідносинах враховується пп. 263.9.1 ст. 263 Податкового кодексу України, відповідно до якого ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відповідних розмірах, в т. ч. нафта, конденсат з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів за тонну визначено розмір - 39%. При цьому також враховується, що приміткою до пп. 263.9.1 ст. 263 Кодексу визначено: в умовах дії угоди про розподіл продукції для нафти та конденсату, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 2% від вартості видобутих корисних копалин, решта плати за користування надрами враховується при визначенні частин розподілу продукції між інвестором і державою.

Так, на спростування твердження відповідача в Акті перевірки від 21.03.2013 № 9/15-009/534663345 про те, що ставку податку у 2% можна застосовувати лише за умов, визначених пп. 263.9.2 ст. 263 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Даний висновок Бахмацької МДПІ суперечить нормам Податкового кодексу України, оскільки саме вказаними нормами визначено, що ...для додаткових обсягів вуглеводневої сировини, видобутих внаслідок виконання діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр та оподатковуються за ставкою 2% від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.

Так, абзацами 2-4 пп. 263.9.2 ст. 263 Податкового кодексу України встановлено, що Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок контролю за виконанням таких інвестиційних проектів (програм), визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку.

Перелік ділянок надр та/або об'єктів ділянок надр, на яких реалізуються нові інвестиційні проекти (програми, договори), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі.

Норми цього підпункту поширюються в т. ч. на учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25% та більше, господарських товариств, 25% та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 25% та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

Отже, відповідно до пп.263.9.2 п. 263.9 ст. 263 Податкового кодексу України установлення зниженої ставки в розмірі 2% за додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок виконання діючих або нових інвестиційних проектів передбачено, що Перелік ділянок надр та/або об'єктів ділянок надр, на яких реалізуються інвестиційні проекти (програми), визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі.

Як зазначено самим відповідачем, на даний час, нормативний документ із Переліком ділянок надр та/або об'єктів ділянок надр, на яких реалізуються інвестиційні проекти(програми), що отримують державну підтримку в порядку та розмірах, передбачених Кодексом, - відсутній.

Крім того, судом встановлено, що за період січня 2013 року податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти), що видобувається в Україні, формувалися позивачем у розрахунку на обсяги нафти, що видобуті у процесі виконання договору про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4, у Прилуцькому та Малодівицькому родовищах, розташованих на території Прилуцького району Чернігівської області.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2000 № 699 «Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами» визначено нафтові родовища (згідно з додатком) такими, що належать до родовищ з важковидобувними виснаженими запасами, у т. ч. родовища Чернігівської області: Прилуцьке, Гнідинцівське, Малодівицьке, Богданівське, Щурівське, Скороходівське, та визначено базові обсяги видобутку нафти на період 1999-2019 роки, встановлені Міністерством палива та енергетики України.

В даному випадку суд враховує преюдиціальність ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі № 2а/2570/3900/2012 щодо правомірного врахування позивачем техніко-економічного обґрунтування інвестиційної програми ВАТ «Укрнафта» та ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» про спільну діяльність в Прилуцькому нафтогазопромисловому районі України (долучено до матеріалів справи).

Крім того на спростування заперечень відповідача щодо застосування 2% ставки, суд зазначає, що Указ Президента України від 17.06.1996 № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами», на момент його прийняття, стимулював залучення інвестицій в дорозробку нафтових родовищ шляхом гарантування звільнення від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами.

Суд звертає увагу на те, що введення в дію Податкового кодексу України не відміняє дію гарантії, що надана згідно з Указом Президента України від 17.06.1996 № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами» та постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2000 № 699 «Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами», і полягає у звільненні від рентної плати за додатково видобуту нафту понад базові обсяги на Прилуцькому, Гнідинцівському, Малодівицькому, Богданівському, Щурівському, Скороходівському родовищах, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ.

Тобто п. 263.9.2 ст. 263 Податкового кодексу України містить положення, направлені на податкове стимулювання інвестиційної діяльності, за своєю суттю аналогічні тим, які містилися в Указі Президента України від 17.06.1996 № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами» при визначенні розміру податкових зобов'язань із рентної плати за нафту, газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні.

Встановленням норми оподаткування за ставкою 2% від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини внаслідок виконання діючих або нових інвестиційних проектів законодавець підтвердив дію раніше наданих Указом Президента України від 17.06.1996 № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами» гарантій інвестиційної діяльності при дорозробці нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами.

Раніше гарантії інвестиційної діяльності давали підстави для збереження умов стабільного податкового навантаження в умовах, коли основним ресурсним платежем за видобуток нафти була рентна плата, а сьогодні ці гарантії для діючих інвестиційних проектів реалізуються шляхом оподатковуються за ставкою 2% від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.

При здійсненні в рамках договору про спільну діяльність № 35/4 діяльності з видобування додаткових обсягів нафти на Малодівицькому та Прилуцькому родовищах, протягом тривалого часу позивач правомірно опирався на вказані гарантії, які направлені на досягнення позитивних результатів у нарощуванні видобутку нафти на виснажених родовищах.

Дії позивача щодо декларування податкових зобов'язань з рентної плати з урахуванням гарантій інвестиційної діяльності шляхом звільнення від рентної плати були предметом численних судових суперечок, за результатами яких по справах: 18/147(6/192), 6/356, 6/208, 11/179, 20/29 (11/149 (6/131)), 18/75, 5028/12/67/2012 встановлено наступний висновок: Указ Президента України від 17.06.1996 № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами» стимулював залучення інвестицій в дорозробку нафтових родовищ шляхом гарантування звільнення від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами.

Тобто періодом дії гарантій є увесь період експлуатації визначених родовищ.

В даному випадку істотною є та обставина, що Указ Президента України від 17.06.1996 № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами» та постанова Кабінету Міністрів України № 699 були прийняті до того, як державні гарантії захисту інвестицій були звужені згідно з Законом України від 20.12.2001 № 2899-III «Про внесення змін до деяких законів України з метою усунення випадків ухилення окремих підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» шляхом обмеження поняття державних гарантій захисту інвестицій виключенням із нього питань сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів).

Гарантії, які надані згідно Указу Президента України від 17.06.1996 № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами» та постанова Кабінету Міністрів України № 699 продовжують діяти, оскільки стосовно них зберігається дія норми останнього речення абзацу 4 ч. 1 ст. 19 Закону України від 18.09.1991 № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність» про те, що державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.

Опираючись на численні судові рішення, які підтверджують дію вказаних гарантій інвестиційної діяльності, і положення Податкового кодексу України, яким ці гарантії втілені у встановлення ставки 2% від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини при реалізації діючих інвестиційних проектів, суд не може погодитись з Актом перевірки від 21.03.2013 № 9/15-009/534663345 та прийняттям податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 № 0000251500.

Суд прийшов до висновку, що існує весь комплекс умов для того, щоб при визначенні податкового зобов'язання з плати за користування надрами за видобуток додаткової нафти на Малодівицькому та Прилуцькому родовищах використовувати ставку плати за користування надрами 2%, що встановлена пп. 263.9.2 п. 263.9 ст. 263 Податкового кодексу України, так як при здійсненні спільної діяльності на цих родовищах реалізується діючий інвестиційний проект «Техніко-економічне обґрунтування інвестиційної програми ВАТ «Укрнафта» і ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» про спільну інвестиційну діяльність в Прилуцькому газонафтопромисловому регіоні України» (ТЕО), яким передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини.

ПАТ «Укрнафта», як один із учасників спільної діяльності має спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами на цих родовищах, в т. ч. стосовно Малодівицького та Прилуцького родовищ в інвестиційному проекті визначені базові обсяги видобутку нафти, які були затверджені Міністерством енергетики в діючому на той час порядку. Рішення про затвердження базових обсягів видобутку нафти на цих родовищах залишається чинним, що дає можливість при реалізації діючого інвестиційного проекту визначати додаткові (понадбазові) обсяги видобутку нафти, як різницю фактичних обсягів видобутку нафти і базових.

Тобто, учасником реалізації діючого інвестиційного проекту за договором про спільну діяльність № 35/4 є ПАТ «Укрнафта», яке відповідає вимогам останнього абзацу пп. 263.9.2 п. 263.9 ст. 263 Податкового кодексу України. Згідно з «Угодою про внесення змін і доповнень до «Договору № 35/4 від 19.01.1999 про спільну діяльність в Прилуцькому нафтопромисловому районі» від 27.11.2003 ПАТ «Укрнафта» володіє - 49,9% від загальної вартості вкладів учасників спільної діяльності. 50 відсотків та одна акція ПАТ «Укрнафта» знаходяться у статутному капіталі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», контрольним пакетом акцій якої (100 відсотків) володіє держава.

Отже, розроблене у 1999 році ТЕО за своїм призначенням і змістом в повній мірі відповідає сьогоднішнім основним вимогам до інвестиційних проектів, обґрунтовуючи організаційно-правові, управлінські, аналітичні, фінансові та інженерно-технічні заходи щодо нарощування видобутку вуглеводневої сировини. Згідно положень діючого Закону України «Про інвестиційну діяльність» - «інвестиційний проект» - це сукупність цілеспрямованих організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних заходів, які здійснюються суб'єктами інвестиційної діяльності та оформлені у вигляді планово-розрахункових документів, необхідних та достатніх для обґрунтування, організації та управління роботами з реалізації проекту".

Як було вже зазначено, згідно з Актом перевірки методологічна помилка вбачається в тому, що позивачем було порушено пп. 263.9.1 ст. 263 розділу ХІ Податкового кодексу України, яким встановлена ставка 39% від вартості видобутої вуглеводневої сировини (нафти), натомість позивачем надано податковий розрахунок плати за користування надрами за січень 2013 року за ставкою 2% від вартості видобутої вуглеводневої сировини (нафти).

Вказаний висновок, зроблений всупереч тому, що у додатку 2 розрахунку 1 при визначенні податкового зобов'язання за січень 2013 року з плати за користування надрами по Прилуцькому та Малодівицькому родовищах, у частині нафти у графі 7 детально обґрунтовано використання ставки плати 2%, що встановлена пп. 263.9.2 п. 263.9 ста. 263 Податкового кодексу України. Таким чином судом встановлено відсутність методологічної помилки, оскільки існує весь комплекс умов для того, щоб при визначенні податкового зобов'язання з плати за користування надрами за видобуток додаткової нафти на Прилуцькому та Малодівицькому родовищах використовувати ставку плати за користування надрами 2 відсотки, що встановлена пп. 263.9.2 п. 263.9 ста. 263 Податкового кодексу України.

Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що у 2013 році в частині нарахування плати за додаткові обсяги нафти, видобуті внаслідок виконання інвестиційних проектів (програм) на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, діє механізм економічного стимулювання, аналогічний раніше передбачуваному, згідно Указу Президента України від 17.06.1996 № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами». Той факт, що вищезазначені ТЕО відповідають абзацу 2 пп. 263.9.2 ст. 263 Податкового кодексу України за встановленого факту відсутності нового Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), дає підстави вважати, що норма Податкового кодексу України зберегла державну гарантію інвестиційної діяльності, а тому вони оподатковуються за ставкою 2% за одиницю обсягу додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини у відповідності до наданих законодавством пільг.

Також важливим доказом дій позивача в правовому полі є нарахування податку в повному обсязі по інших родовищах, на які такі пільги не розповсюджувались.

Відповідно на спростування позиції відповідача про відсутність факту інвестиційної діяльності, суд вказує, що в силу прямої дії норми ст. 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, з моменту введення в дію Податкового кодексу України надана державою гарантія, яка що була надана згідно з Указом Президента України від 17.06.1996 № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами» та постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2000 № 699 «Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами» не відміняє дію гарантії захисту інвестиційної діяльності.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти), згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкове повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ від 08.04.2013 № 0000251500 підлягає скасуванню, відповідно позовні вимоги - задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 08.04.2013 № 0000251500.

Стягнути з Державного бюджету України (УК у м. Чернігові, код 38054398, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код банку 853592) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» НГВУ «Чернігівнафтогаз» (17500, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 1) судовий збір в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 185, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Тихоненко