Постанова № 33286018, 03.09.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3046/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗЗІ" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2013 № 0023531510, -

В С Т А Н О В И В:

07.08.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЗЗІ" (далі - ТОВ "ОЗЗІ") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2013 № 0023531510, що прийняте за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, про що складено Акт від 01.07.2013 № 1/15-124.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення позивач зазначив, що дані зазначені в Акті перевірки від 01.07.2013 № 1/15-124 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення від 18.07.2013 № 0023531510 - необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з урахуванням наданих додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства. В судовому засіданні надано письмові заперечення проти позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "ОЗЗІ" (ід. код 14239756) зареєстровано як юридичну особу, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 11.11.1993 за № 365.

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 № 509 "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями), пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, старшим державним податковим інспектором відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у м. Чернігові Скребець К.В. проведено камеральну перевірку ТОВ "ОЗЗІ" за звітний податковий період 3 квартали 2012 року.

Перевірка проводилась 01.07.2013 у приміщенні ДПІ у м. Чернігові, про що складено Акт від 01.07.2013 № 1/15-124 (а.с. 17-19).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ОЗЗІ" п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, а саме: платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток по декларації від 31.10.2012 № 9067633061 (граничний термін сплати - 19.11.2012, дата сплати - 19.02.2013, кількість днів затримки сплати - 92, сума сплаченого податкового боргу - 13 297,00 грн.).

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення, що є предметом даного спору: від 18.07.2013 № 0023531510, яким визначено суму штрафу по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 659,40 грн. (а.с. 15).

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ТОВ "ОЗЗІ" слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Порядок проведення камеральної перевірки, визначений ст. 76 Кодексу, дотримано.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Суд враховує, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

В силу пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

При цьому, згідно п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, суд враховує п. 54.1 ст. 54 Кодексу, яким визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, згідно якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, судом встановлено, що позивачем до ДПІ у м. Чернігові було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року від 31.10.2012 № 9067633061 (а.с. 20-24). Представниками відповідача в ході судового розгляду було підтверджено, що 19.11.2012 позивачем проведено нарахування самостійно визначеного грошового зобов'язання згідно податкової декларації від 31.10.2012 № 9067633061 у розмірі 31 693,00 грн. (рядок 16), частина якого у сумі 9 513,90 грн. погашена платником за рахунок наявної переплати, на решту суми 22 179,10 грн. виник, на думку податкового органу, податковий борг. При цьому представники відповідача в судовому засіданні наголошували на тому, що 19.02.2013 згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік від 07.02.2013 № 9086880613 позивачем проведено до зменшення нарахування у розмірі 13 297,00 грн., у зв'язку з чим відбулось погашення податкового боргу по нарахованим платежам у сумі 13 297,00 грн. по податковій декларації від 31.10.2012 № 9067633061.

Однак, судом встановлено, що позивач сплатив податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 31 693,00 грн. (нарахування по податковій декларації від 31.10.2012 № 9067633061), на яке були нараховані штрафні санкції, згідно спірного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується платіжним дорученням від 19.11.2012 № 930 на вказану суму (призначення платежу - податок на прибуток за 3 квартал 2012 року по строку сплати 19.11.2012, а.с. 25).

Отже, щодо твердження відповідача про наявність у ТОВ "ОЗЗІ" станом на 19.11.2012 податкового боргу по податку на прибуток в сумі 13 297,00 грн. та наголошення на нормі п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, якою встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 ст. 7 Закону України від 20.05.1999 № 679 "Про Національний банк України" Національний банк України визначено систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Податковий кодекс України встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначає вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником.

Як встановлено в ході судового розгляду, до складу податкового боргу позивача ДПІ у м. Чернігові включила суму податку та пені, які нараховані у зв'язку з несвоєчасною сплатою ТОВ "ОЗЗІ" податків за попередні періоди, включаючи платежі, по яких є рішення суду, що набрали законної сили, якими встановлено право ТОВ "ОЗЗІ" зарахувати сплачені платежі за відповідні періоди (тобто з призначенням платежу), також відповідачем включені суми, які сплачені товариством по інших позовах.

Так, за період 2010-2013 років Чернігівським окружним адміністративним судом було розглянуто 8 адміністративних позовів, із них:

1. Позови ТОВ "ОЗЗІ" до ДПІ у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень по нарахуванню штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток від 25.11.2009 № 0022591510/0, від 21.12.2010 № 003661510/0, від 08.02.2010 № 0000891730/0, від 12.10.2011 № 0016951510 та від 05.12.2012 № 0016031510:

- справа № 2а-600/10/2570 - постанова суду від 09.04.2010, залишена ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 без змін, позовні вимоги задоволено (а.с. 26-28);

- справа № 2а/2570/2223/2011 - постанова суду від 18.05.2011, залишена ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2011 без змін, позовні вимоги задоволено (а.с. 29-31);

- справа № 2а-893/10/2570 - постанова суду від 19.04.2010, залишена ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 без змін, позовні вимоги задоволено (а.с. 35-36);

- справа № 2а/2570/453/2012 - постанова суду від 29.02.2012, залишена ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 без змін, позовні вимоги задоволено (а.с. 37-40);

- справа № 825/754/13-а - постанова суду від 25.03.2013, у задоволенні позову відмовлено (а.с. 41-43). Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 по справі № 825/754/13-а позов задоволено частково.

2. Позови ДПІ у м. Чернігові до ТОВ "ОЗЗІ" про стягнення податкового боргу з податку на прибуток:

- справа № 2а/2570/170/2011 - ухвала суду від 01.03.2011 (набрала законної сили), позовну заяву залишено без розгляду (а.с. 44-45);

- справа № 2а/2570/326/2012 - ухвала суду від 01.03.2012 (набрала законної сили), позовну заяву залишено без розгляду (а.с. 46);

- справа № 2а/2570/3066/2011 - постанова суду від 21.06.2011, залишена ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 без змін, у задоволенні позову відмовлено (а.с. 32-34).

Вищевказані судові рішення набрали законної сили та мають преюдиціальне значення згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини). Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд звертає увагу на те, що при наявності вищезазначених рішень суду, які набрали законної сили, ДПІ у м. Чернігові була зобов'язана зарахувати такі платежі в рахунок сплати податку за той період, за який здійснена оплата. Крім того, представником відповідача в судовому засіданні зазначено, що такі судове рішення податковим органом були внесені до облікових карток ТОВ "ОЗЗІ". Вказане виключає наявність у позивача податкового боргу станом на 19.11.2012 в сумі 13 297,00 грн.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано ст. 19 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, в якій зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, враховуючи преюдиціальне значення судових рішень, якими скасовано нараховані штрафні санкції, визнаючи, що ДПІ у м. Чернігові розподілено платежі податку на прибуток між різними періодами, з направленням частини платежу на сплату податку за інші періоди, у зв'язку з чим в особовому рахунку позивача продовжує рахуватись заборгованість, суд встановив, що у зв'язку із своєчасною сплатою самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток по декларації від 31.10.2012 № 9067633061 згідно платіжного доручення від 19.11.2012 № 930 у розмірі 31 693,00 грн. за граничним терміном сплати - 19.11.2012 - всупереч порядку, визначеному Податковим кодексом України (п. 57.1 ст. 57), визначення на власний розсуд датою сплати податкового боргу 19.02.2013 із визначенням 92 днів затримки сплати податкового боргу не відповідає дійсності, а підміна поняття "сплата суми податкового зобов'язання" на "зарахування податкового боргу" - є протиправною.

Також на спростування думки відповідача щодо несвоєчасної сплати податку на прибуток підприємства, який є базою для нарахування 20% штрафних санкцій у розмірі 2 659,40 грн. від суми 13 297,00 грн. у спірному податковому повідомленні-рішенні від 18.07.2013 № 0023531510, з посиланням на те, що 19.02.2013 згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік від 07.02.2013 № 9086880613 позивачем проведено до зменшення нарахування у розмірі 13 297,00 грн., та у зв'язку з чим відбулось погашення податкового боргу по нарахованим платежам у сумі 13 297,00 грн. по податковій декларації від 31.10.2012 № 9067633061, суд погоджується з твердженням позивача про неправомірність нарахування штрафних санкцій у порядку ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки, як встановлено, ТОВ "ОЗЗІ" були сплачені своєчасно та в повному обсязі всі податкові зобов'язання. Тобто база для нарахування штрафних санкцій відсутня, за відповідної відсутності податкового боргу позивача.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність встановленого відповідачем порушення граничного строку сплати ТОВ "ОЗЗІ" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та відповідно нарахування штрафу за таке порушення, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 70, 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 18.07.2013 № 0023531510 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, відповідно позов - задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 18.07.2013 № 0023531510.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗЗІ" (ід. код 14239756) 115,00 грн (сто п'ятнадцять гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 06.08.2013 № 1216.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк