Постанова № 33285188, 02.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 вересня 2013 р. № 820/7339/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова головного управління Міндоходів у Харківській області від 23.07.2013 року №0002132201, №0002142201, №0002152201, №0002162201, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Гусарова В.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Щербак Л.О. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої 09.07.2013 р. був складений акт за № 59/22.1-07/33481618, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ТОВ "Спецвогнеізоляція" занижено суму податку на прибуток за період рік 2010 на суму 2122 грн.;

- підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого ТОВ "Спецвогнеізоляція" занижено податок на прибуток у сумі 12219 грн., у тому числі: за 1 кв. 2010 року на суму 5793 грн., за 2010 рок на суму 3259 грн., за 1 кв. 2011 року на суму 3465 грн.;

- ст. 134 , ст. 135 Податкового кодексу України, так як встановлено відсутність об'єкта оподаткування податком на прибуток при реалізації товарів (послуг) покупцям отриманих від ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ", код ЄДРПОУ 35698428, в результаті чого ТОВ "Спецвогнеізоляція" завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток на суму 545437 грн., у т.ч. за 2-3 квартал 2012 року на суму 545437 грн.;

- п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ "Спецвогнеізоляція" занижено податок на прибуток всього на суму 3206 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 р. на суму 874 грн., за 2 квартал 2012 р. на суму 376 грн., за 2-3 квартал 2012 р. на суму 1956 грн.;

- п. 138.8, ст. 138, з урахуванням п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Спецвогнеізоляція" завищено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по придбаних товарах (послугах) від ТОВ "КОМІТЕТ ОБ'ЄДНАНИХ АУДИТОРІВ", код ЄДРПОУ 35698428 на суму 545437 грн. у т.ч. за 2-3 квартал 2012 року.;

- п. 138.8, ст. 138, з урахуванням п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Спецвогнеізоляція" занижено податок на прибуток у сумі 195349 грн., а саме: за 2 квартал 2011 року у сумі 33906 грн., за 2-3 квартал 2011 року у сумі 19816 грн., за 2-4 квартал 2011 року у сумі 141627 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до того, що підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 46715 грн. та у квітні 2012 року у сумі 29483 грн.;

- порушення п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 Податкового Кодексу України потягло незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів;

- пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", внаслідок чого встановлено не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 2262154,76 грн.;

- п. 267.1.1 ст. 267 Податкового кодексу України, оскільки в період з 05.04.2011 р. по 24.12.2012 р. здійснювалась торговельна діяльність за готівкові кошти в господарському об'єкті за адресою м. Харків, вул. Киргизька, 19 без придбання відповідного торгового патенту.

За наслідками вказаного акту перевірки 23.07.2013 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме: № 0002132201 - 216 478 грн., № 0002142201 - 70 073 грн., №0002152201 - 510 грн., № 0002162201 - 1 грн.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, в мотивувальній частині акту даної перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Опттехноконсалтинг", ТОВ "Промспец Консалтинг", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення податковим органом вищевказаних порушень з боку позивача, є відсутність факту реального вчинення ним господарських операцій з його контрагентами, що базується на актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, а саме:

- акт ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 25.10.2012 року №680/22-4/35698428 стосовно ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів";

- акти ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Харківської області ДПС (без зазначення дати їх складення та номерів) стосовно ТОВ "Промтехноопт" про відсутність факту реального вчинення господарських операцій;

- акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Харківської області ДПС від 13.12.2011 року №249/23-03-05-05/36987611 стосовно ТОВ "Промбуд-Монтажінвест";

- акт ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 13.12.2011 року " 251/23-03-05/37093551 "про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промспец Консалтинг" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів - ТОВ "Техноспецмаркетинг", їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень-жовтень 2011 року";

- акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Харківської області ДПС від 16.02.2012 року № 88/23-03-05/36815629 стосовно ТОВ "Опттехноконсалтинг".

Дана обставина була покладена відповідачем в обгрунтування порушень вимог податкового законодавства з боку позивача, що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.

Так, у п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При судовому розгляді встановлено, що укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала. А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на акти, складені органами податкової служби, стосовно контрагентів позивача, які не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Також, відповідно п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України - з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. за N 1232, зазначається, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Також, відповідно до п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого наказом ДПА України від 22.04.2011 за N 236 зазначається, що з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання.

Відповідно до зазначених норм права зустрічна звірка можлива у разі отримання від органу ДПС (ініціатора) запиту на проведення такої зустрічної звірки, але як вбачається з матеріалів справи жодних запитів на проведення зустрічної звірки відповідачем не складалося та до зазначених ДПІ не направлялося.

Таким чином, вказані зустрічні звірки були проведені всупереч вимогам діючого законодавства України.

Також, в акті перевірки зазначено, що контрагенти позивача не знаходяться за юридичною адресою, що стало підставою для висновків податкового органу щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства, з чим суд не погоджується, з огляду на наступне.

Так, належним доказом останнього в розумінні положень ст. 70 КАС є дані про відсутність юридичної особи за місцем реєстрації у Єдиному Державному Реєстрі підприємств та організацій України.

Таких доказів стосовно контрагентів позивача відповідачем не надано.

При таких обставинах, у суду не має підстав піддавати сумніву зазначені факти.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Щодо інших порушень вимог чинного законодавства, що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, то вони не є доведеними відповідною стороною та спростовуються вищевикладеними обставинами.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23.07.2013 року №0002132201, №0002142201, №0002152201, №0002162201, прийняті відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 03.09.2013 року.

Суддя Самойлова В.В.