Постанова № 33285059, 30.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2013 р. № 820/6086/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-ХХІ" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн-ХХІ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001212201 від 22.05.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 1287/22.1-07/33478156 від 08.04.2013 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі та надав письмові доповнення по справі, у яких позовні вимоги підтримав частково, зазначив, що податкове повідомлення-рішення оскаржує лише в частині взаємовідносин з ТОВ "Старт-Д", проте уточнення до позовної заяви не надав.

Ухвалою суду від 30.08.2013 року замінено первісного відповідача - державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на його правонаступника - державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі та надав письмові заперечення на позов, в якому зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ТОВ "Модерн-ХХІ", ідентифікаційний код юридичної особи 33478156, зареєстровано як суб'єкт господарювання 19.04.2005 року. (а.с. 32).

Фахівцями державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Модерн-ХХІ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом № 1287/22.1-07/33478156 від 08.04.2013 року, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: частини 1 статті 203, статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Модерн-ХХІ" з ТОВ "Старт-Д"; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 611919 грн. (а.с. 12-29).

На підставі висновку акту перевірки № 1287/22.1-07/33478156 від 08.04.2013 року, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001212201 від 22.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 917879 грн., з яких: основний платіж - 611919 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 305960 грн. (а.с. 30)

Висновок про порушення позивачем норм Податкового кодексу України ґрунтується на підставі того, що правочини, вчинені позивачем з ТОВ "Старт-Д" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Зазначений висновок зроблений відповідачем у зв'язку з отриманням листа від ДПІ у Бабушинському районі м. Дніпропетровська від 15.01.2013 року № 2502/7/22-421, згідно якого встановлено, що ДПІ у Бабушинському районі м. Дніпропетровська складено акт позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Старт-Д".

З такою позицією податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно частини 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За матеріалами справи судом встановлено, що між ТОВ "Модерн-ХХІ" (Покупець) та ТОВ "Старт-Д" (Продавець) укладено договір поставки № 28/04-01 від 28.04.2012 року. (а.с. 44)

Відповідно до умов договору, Продавець продає Покупцю, а Покупець приймає та сплачує Товар. Найменування та вартість товару визначається у відповідних видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

15.08.2012 року ТОВ "Модерн-ХХІ" та ТОВ "Старт-Д" укладено додаткову угоду до договору № 28/04-01 від 28.04.2012 року, відповідно до якої, в порядку оплати за товар за договором на суму 2196000 грн., ТОВ "Модерн-ХХІ" передає, а ТОВ "Старт-Д" приймає прості векселя номінальною вартістю 2196000 грн. (а.с. 45)

Факт виконання умов договору поставки № 28/04-01 від 28.04.2012 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: видатковими накладними, податковими накладними. (а.с. 46-69)

Доставка товару зі складу Продавця здійснювалась власним автотранспортом позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи подорожніми листами та копіями технічних паспортів. (а.с. 70-81, 106, 107)

Оплата за товар здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 82, 97-105) та векселем серії АА 1684515, що підтвержується актом приймання-передачі векселів згідно договору № 28/04-01 від 28.04.2012 року. (а.с. 83)

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 201.6 вказаної статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні правовідносини між ТОВ "Модерн-ХХІ" та ТОВ "Старт-Д" оформлені належним чином, та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Суд, дослідивши договір, укладений між позивачем та ТОВ "Старт-Д", вважає, що його укладено відповідно до вимог діючого законодавства та вони відповідають вимогам частини 1 статті 205, частини 2 статті 207, частини 1 статті 208, частини 1 статті 638, частини 3 статті 639 ЦК України, статей 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Первинні документи, надані позивачем, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено.

Суд не приймає посилання податкового органу на акт позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Старт-Д" ДПІ у Бабушинському районі м. Дніпропетровська.

Суд вважає, що зазначені висновки зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не наділяють податковий орган повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Суд відмічає, що в силу закону, отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 КК України та статтею 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог статті 11 КАС України не виявлено.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено реальне вчинення господарських операцій з його контрагентами, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами.

Крім того, позивачем надано до суду постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року по справі № 804/1259/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року, відповідно до якої судом визнано: противоправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Старт - Д» (код ЄДРПОУ 32694059) в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7203/224/32694059 від 21.12.2012 р. щодо фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Старт - Д" (код ЄДРПОУ 32694059) під час здійснення господарських відносин з ТОВ "Інфотерм", ТОВ "Олімп", ПП "СВ Гермес", ПВП "Форест", ТОВ "Пасіфік", БПП "Сура", ТОВ "Хімагросервіс"; противоправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, щодо формування в акті від 21.12.2012 р. за № 7203/224/32694059 висновків про визнання відсутності у ТОВ "Старт-Д" об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг)підприємствам покупцям у період з лютого по жовтень 2012 року; противоправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "Старт - Д" за період з лютого по жовтень 2012 року, яке відбулося на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7203/224/32694059 від 21.12.2012 р., в тому числі дії з виключення з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Старт - Д" у податкових деклараціях за період з лютого по жовтень 2012 року.

Таким чином, відповідач при складанні акту перевірки дійшов помилкового висновку стосовно визнання нікчемності правочину по взаємовідносинам з ТОВ "Старт-Д" та безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 400000 грн., у зв'язку з чим, збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 400000 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 200000 грн. є безпідставним та незаконними.

Крім того, суд зазначає, що у зв'язку з тим, що позивачем податкове повідомлення-рішення оскаржувалося лише в частині взаємовідносин з ТОВ "Старт-Д" та уточнення до позовної заяви не надано, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно спірного податкового повідомлення-рішення не виконано.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001212201 від 22.05.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 400000 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 200000 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-ХХІ" (61023, м. Харків, вул. Весніна, буд. 5, ідентифікаційний код юридичної особи 33478156) судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яноста чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С. Мороко