Постанова № 33285048, 07.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 р. № 820/4865/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

при секретарі судового засідання - Пшеничному В.О.,

за участю представника позивача - Улановського О.Ю.,

представника відповідача - Буряківського О.В. за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 11.03.2013 року № 0000292212 та № 0000282212.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 699/22.1-07/34331634 від 25.02.2013 року.

Відповідач проти позову заперечував, надавши письмові заперечення на нього, в якому зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі. (а.с. 155)

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "Агротрейд продукт", ідентифікаційний код юридичної особи 34331634, зареєстровано як суб'єкт господарювання 25.05.2006 року. (а.с. 6)

Фахівцями Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Агротрейд продукт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом № 699/22.1-07/34331634 від 25.02.2013 року, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України. (а.с. 7-15)

Висновок про порушення позивачем норм Податкового кодексу України ґрунтується на підставі того, що при досліджені фінансово-господарських операцій позивача щодо експорту шроту соняшникового «ВSC Gmbh" згідно контракту № М/26 від 01.02.2012 року, встановлено, що ТОВ "Агротрейд продукт" реалізований шрот соняшниковий за ціною, яка нижча за звичайну ціну на 25,14% (1,20 грн. замість 1,60 грн. за кг), що призвело до заниження валового доходу на загальну суму 1235400 грн. та до порушення пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України та підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі висновку акту перевірки № 699/22.1-07/34331634 від 25.02.2013 року, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000282212 від 11.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 324293 грн., з яких: основний платіж - 259434 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 64859 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000292212 від 11.03.2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1235400 грн. (а.с. 16, 17)

Не погодившись з висновками податкового органу, позивач звернувся зі скаргами на зазначені податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДПС у Харківській області про результати розгляду скарги від 29.04.2013 року №2355/10/10.2-17 та рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги від 01.06.2013 року №3958/6/99-99-10-0115, податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги ТОВ "Агротрейд продукт" залишені без задоволення.

ЗСудом встановлено, між ТОВ "Агротрейд продукт" (Продавець) та "BSC GmbH" укладено контракт № М/26 від 01.02.2012 року. (а.с. 21-24)

Відповідно до умов вказаного контракту, Продавець поставляє Покупцю товар - шрот соняшниковий, врожаю 2011 року. Товар поставляється партіями, в строки та за ціною, узгодженою Покупцем та Продавцем в специфікації до договору. Період поставки: до 31 серпня 2012 року.

Згідно Специфікації № 1 до контракту № М/26 від 01.02.2012 року, Продавець поставляє Покупцю у партію товару в об'ємі 3000 +/- 5% МТ згідно умовам контракту. Ціна товару для даної партії складає 150 долл. США за 1 метричну тону. Вартість партії товару згідно специфікації складає 450000 +/- 5% долл. США.

Як вбачається з матеріалів справи, шрот соняшниковий, реалізований позивачем за експортним контрактом вироблений ТОВ "Пересечанський маслоекстракційний завод" на підставі укладеного між ТОВ "Агротрейд продукт" (Замовник) та ТОВ "Пересечанський маслоекстракційний завод" (Виконавець) договору № 060911/ІП від 06.09.2011 року на переробку соняшнику на давальницьких умовах. (а.с. 50-53)

Предметом вказаного договору є виконання Виконавцем робіт по переробці переданої Замовником сировини в продукцію, а також виконання робіт з доопрацювання сировини, надання послуг зі зберігання продукції, а також в умовах, зазначених у договорі - реалізації продукції, передачі визначеної частки продукції в заставу.

Вироблення шроту здійснювалося Виконавцем протягом лютого-березня 2012 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актом № 000138 виконаних робіт (наданих послуг) за лютий 2012 року від 29.02.2012 року (а.с. 54), актом № 000154 виконаних робіт (наданих послуг) за березень 2012 року від 31.03.2012 року (а.с. 55), актом звірки взаємних розрахунків від 29.02.2012 року (а.с. 56) та актом звірки взаємних розрахунків від 31.03.2012 року (а.с. 57).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с. 58-86).

На виконання умов контракту № М/26 від 01.02.2012 року, шрот соняшниковий, по мірі його вироблення, транспортувався з ТОВ "Пересечанський маслоекстракційний завод" до складських приміщень Бердянського морського торгівельного порту, що підтверджується наявними у справі залізничними накладними та відомостями вагонів. (а.с. 87-122)

За матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "Агротрейд продукт" (Клієнт) та ТОВ "Укрзернотранс-К" (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування № 296/08/11 від 10.08.2011 року, відповідно до умов якого Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом (а.с. 122-127).

В підтвердження надання ТОВ "Укрзернотранс-К" експедиційних послуг щодо супроводження шроту під час його транспортування залізницею, позивач надав до суду акти виконаних робіт за лютий та березень 2012 року (а.с. 128-140).

Крім того, позивачем (Замовник) з ТОВ "Аскет Шиппинг" (Експедитор) укладено договір № 05-Б транспортно-експедиторського обслуговування, відповідно до якого Експедитор надає Замовнику експедиційні послуги з приймання, накопичення шроту в Бердянському морському торгівельному порту та подальшого відвантаження (перевалювання) шроту на морський транспорт. (а.с. 141-147)

В підтвердження виконання вказаного договору до матеріалів справи долучено акт надання послуг № 119 від 17.04.2012 року. (а.с. 148).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 2172 від 26.04.2012 року та № 1523 від 27.04.2012 року. (а.с. 149, 150).

На виконання умов контракту № М/26 від 01.02.2012 року, шрот соняшниковий відвантажений позивачем на користь "BSC GmbH" за встановленою контрактом ціною - 150 долл. США за мт. (1,20 грн. за кг.), що підтверджується вантажно-митними деклараціями № 500040402/2012/000807, № 500040402/2012/000808 та № 500040402/2012/000810 від 19.04.2012 року.

Проведеною перевіркою податковий орган встановив, що позивач реалізував сільськогосподарську продукцію, а саме шрот соняшниковий, за ціною, нижчою за граничну ціну.

Вказаний висновок зроблений відповідачем на підставі даних АПК-Інформ (експортні ціни на зернові) (http://www.apk-inform.com/ru), згідно яких звичайна ціна на шрот соняшниковий становить на рівні 1,60 грн. за кг., в зв'язку з чим податковим органом встановлено, що в порушення підпункту 1.20.2. пункту 1.20. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем відхилено ціну продажу від світової ціни на 25,14 %.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача та зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 153.2.1 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). Згідно підпункту 153.2.3 зазначеної статті положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 пункту 153.2 поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що дохід отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг), повинен бути не меншим за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), які діяли на дату такого продажу.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 Кодексу, що регулюватиме порядок визначення звичайних цін починаючи з першого січня 2013 року, застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

Враховуючи, що господарські відносини з поставки шроту соняшникового виникли у 2012 році, суд посилається на наступну норму Закону.

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін. (підпункт 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону)

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів (послуг), які є предметом договорів.

При визначенні звичайної ціни на товар слід враховувати такі умови, як дата на яку визначена звичайна ціна, при яких умовах поставки вона застосовується, країну експорту, строки виконання зобов'язань та інше. Звичайна ціна товару не може бути визначена без належної оцінки зазначених економічних факторів.

З'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом.

Згідно положень підпункту 1.20.10. зазначеного Закону, донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Господарські відносини між суб'єктами підприємницької діяльності регулюються Господарським кодексом України.

Згідно статтею 67 цього Кодексу відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Положення статті 189 Господарського кодексу України передбачають що ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін.

Приписи статті 190 Господарського кодексу України встановлюють, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

З вищенаведеного вбачається, що діючим час виникнення спірних правовідносин законодавством передбачалось формування вільних цін за згодою сторін.

Слід також зазначити, що під час проведення перевірки, податковий орган має право звернутись з запитом, а платник податків зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатись на норму абзацу 1 підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Позивачем в підтвердження обґрунтованості визначення цін надано довідку державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 06.04.2012 року за вих. № 11/481, згідно якої рівень експортних цін на ринку України станом на 01.02.2012 року на шрот соняшниковий (на умовах поставки FОВ - порти Чорного та Азовського морів становив 150-165 дол. США за метричну тону. (а.с. 34).

Таким чином, під час укладення контракту позивачем повністю додержано вимоги Податкового кодексу України та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо не перевищення різниці ціни продажу товару від звичайної більше ніж на 20%.

Враховуючи викладене, суд вважає недоведеним твердження відповідача про заниження позивачем валового доходу в частині реалізації шроту соняшникового, оскільки відповідачем не вчинено необхідних дій, передбачених законом для визначення рівня звичайних цін в межах передбачених законодавством щодо направлення запитів до уповноважених державних органів.

Витяг з сайту, що наданий податковим органом в підтвердження своєї позиції (а.с. 163) у вигляді діаграми не є належним та допустимим доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно спірних податкових повідомлень-рішень не виконано, тому суд приходить до висновку про їх невідповідність дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 11.03.2013 року № 0000282212 та № 0000292212.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" (61052, Харківська область, м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 31/35, ідентифікаційний код юридичної особи 34331634) судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яноста чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12.08.2013 року.

Суддя А.С. Мороко