Ухвала суду № 33284429, 29.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року м. Київ К/9991/24114/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011

у справі № 2а-8830/10/1070

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МП «Мітекс»доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської областіпроскасування податкових повідомлень-рішеньВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МП «Мітекс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «МП «Мітекс») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Києво-Святошинському районі в період з 30.06.2010 по 20.07.2010 проводилась планова виїзна перевірка ТОВ «МП Мітекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.08.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт № 428/23-2/35324895 від 23.07.2010.

Актом перевірки встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме неправомірно відніс до валових витрат витрати за надані ТОВ «Край» послуги з маркетингу, інформаційно-консультаційні послуги та послуги передпродажної підготовки товарів на загальну суму 218248,00 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 61659,69 грн. Крім того, в порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбання маркетингових послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю, на загальну суму 43649,57 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.08.2010 №0000792300/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 92489,55 грн., в тому числі 61659,69 грн. за основним платежем та 30829,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0000802300/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 112394,69 грн., в тому числі 74929,77 грн. за основним платежем та 37464,92 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач частково визнав та сплатив суми нарахованих податкових зобов'язань в сумі 57566,84 грн., на підтвердження чого суду надав платіжні доручення. З рештою нарахованих податкових зобов'язань позивач не погодився.

На думку відповідача, заниження податку на прибуток та неправомірне включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникло в результаті включення до валових витрат вартості отриманих маркетингових послуг, наданих ТОВ «Край» згідно Договору № 452 від 05.10.2007, укладено між ТОВ «МП «Мітекс» та ТОВ «Край», а також включення сум податку на додану вартість за цими послугами до складу податкового кредиту. Також відповідач вважає, що надані послуги не пов'язані з господарською діяльністю позивача, а тому такі витрати не можуть відноситись до валових витрат та включатись до податкового кредиту.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. п.5.3-5.7 цієї статті.

У відповідності до пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Як вбачається із змісту пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно було включено до складу валових витрат вартість маркетингових послуг, наданих ТОВ «Край», як таких, що пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «МП «Мітекс», так як на підтвердження надання послуг з маркетингу, інформаційно-консультаційних послуг та послуг з передпродажної підготовки товарів позивачем надані відповідні документи: договір № 452 від 05.10.2007, укладений між ТОВ «МП «Мітекс» та ТОВ «Край», згідно п. 1.2 якого ТОВ «Край» надає позивачу рекламні та маркетингові послуги у порядку згідно з умовами, передбаченими у додатку № 3; додаткова угода від 05.10.2007 до договору № 452 від 05.10.2007; додаткова угода № 2 від 05.10.2007; додаткова угода № 3 від 05.10.2007, згідно якої внесено зміни до договору № 452 та з метою збільшення обсягу продажу товарів позивача як на ринку в цілому, так і в мережі ТОВ «Край», позивач замовляє та оплачує, а ТОВ «Край» надає щоквартальні маркетингові та рекламні послуги, що полягають: в оперативному інформуванні позивача та поповнені обсягів товарів на торгівельних стелажах (полицях) з метою підтримання/збільшення обсягів продажу товарів позивача в мережі ТОВ «Край», моніторингу споживчого попиту на товари позивача, дослідження та аналізу ринку збуту товарів, аналогічних товарам позивача, моніторингу та узагальненню основних претензій споживачів до товарів позивача, а також аналогічних товарів, наданні пропозицій щодо покращення асортименту та упаковки товарів позивача з метою збільшення обсягів їх продажу на ринку; договір № 475р/2009 від 26.12.2008, згідно якого ТОВ «Край» прийняв на себе зобов'язання надавати позивачу маркетингові послуги, зокрема, з розміщення банеру у торгівельній мережі ТОВ «Край» для ознайомлення із ТМ позивача; актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податкові повідомлення-рішення є неправомірними, з огляду на відповідність дій позивача щодо включення до валових витрат за надані послуги з маркетингу, інформаційно-консультаційні послуги та послуги з передпродажної підготовки товарів положенням п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та щодо віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за цими операціями положенням пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому відповідачем в порушення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відсутність зв'язку між наданими послугами та господарською діяльністю позивача, а також не встановлено безтоварність зазначених операцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова