ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" серпня 2013 р. справа № 809/2253/13-а
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.
представника позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" - Карабин Н.Б.
представника відповідача: Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області - Атаманюка Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" до Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №2688957 від 29.05.2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 23.07.2013 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (надалі по тексту - позивач) до Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області (надалі по тексту - відповідач) про визнання дій протиправними та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №2688957 від 29.05.2013 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог статей 22, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 9 Закону України "Про іпотеку" та пунктів 13, 31 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передчасно і протиправно за наслідками розгляду заяви позивача про реєстрацію (виникнення) за товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" права власності (приватної) на гуртово-роздрібну базу по вул. Гірника, 1 в м. Калуші Івано-Франківської області, прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №2688957 від 29.05.2013 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у адміністративному позові. Додатково пояснила, що уповноважена особа позивача подала до відповідача заяву на реєстрацію за товариством права власності на вказану у позові гуртово-роздрібну базу, у зв'язку із втратою попереднього бланку Витягу про реєстрацію такого права, виданого 16.09.2008 року Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації. До даної заяви позивачем надано державному реєстратору усі необхідні документи, які визначені пунктами 27-30 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Втім, відповідач без попереднього зупинення розгляду заяви про таку державну реєстрацію із відповідними рекомендаціями щодо переліку не поданих документів, безпідставно 29.05.2013 року прийняв передчасне рішення про відмову у реєстрації у зв'язку із відсутністю документа, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем на інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці. Із такою підставою позивач категорично не погоджується у зв'язку із тим, що товариство позивача здійснюючи повторну реєстрацію права власності із отриманням відповідних реєстраційних документів не змінює юридичної долі майна (гуртово-роздрібної бази по вул. Гірника, 1 в м. Калуші Івано-Франківської області), а лише повторно підтверджує (перереєстровує) законне права власності на них. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив. У судовому засіданні пояснив, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №2688957 від 29.05.2013 року прийняте з урахуванням пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Під час вивчення поданих документів та перевірки даних про майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на яке мав намір позивач зареєструвати право власності, державним реєстратором встановлено, що по такому нерухомому майну внесено заборону на відчуження. Обтяжувавачем по такій забороні майна є Національний банк України. Підставою прийняття рішення про відмову у реєстрації стало не подання заявником усіх необхідних документів для здійснення реєстрації права власності на гуртово-роздрібної бази по вул. Гірника, 1 в м. Калуші Івано-Франківської області, серед яких в порушення пункту 31 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не було пред'явлено документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем (Національний банк України) на інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" 25.06.2004 року зареєстровано Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №178507 станом на 13.02.2013 року (а.с. 93).
Позивач 13.05.2013 року подав до Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області заяву про реєстрацію (виникнення) за товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" права власності (приватної) на гуртово-роздрібну базу по вул. Гірника, 1 в м. Калуші Івано-Франківської області (а.с. 66, 103).
В подальшому на підставі поданих позивачем заяви і документів державним реєстратором прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 29.05.2013 року за № 2688957. Згідно якого позивачем не додержано пункту 31 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в частині не подання документа, що підтверджує факт згоди іпотекодержателя на інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці (а.с. 8).
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про іпотеку" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 року.
Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений пунктами 1 і 2 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі по тексту - Порядок).
Пунктами 1, 2 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.
Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Аналогічні положення відображені у пункті 13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за змістом яких у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.
Державний реєстратор зупиняє розгляд заяви про державну реєстрацію на строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання заявником рішення про зупинення розгляду такої заяви.
Державний реєстратор з моменту усунення обставин, що були підставою для прийняття ним рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, приймає рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію.
Системний аналіз вказаних норм Закону та Порядку вказує на те, що якщо заявник подав документи не в повному обсязі, визначених законодавством для здійснення реєстраційних дій, державний реєстратор зобов'язаний прийняти рішення про зупинення розгляду заяви і надати у ньому відповідні рекомендації щодо усунення недоліків у поданих документах, надання належних документів чи подачі додаткових документів, відсутність яких не дає можливість реєстратору встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, або ж без яких реєстраційну дію не можливо вчинити із відповідними особливостями, встановлених Порядком.
У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що у державного реєстратора при прийнятті оскаржуваного рішення не виникло необхідності зупиняти розгляд заяви позивача, а керувався підставами, визначених у пункті 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно приписів пункту 4 частини 1 статті 24 коментованого Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень, серед іншого, може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідальність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
На підставі змісту картки прийому заяви №2216300 судом встановлено, що уповноваженою особою позивача Фатулою Т.В. подано, а відповідач в особі Полицького Р.В. прийняв заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень разом за №1120626 із: копією технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданий 03.04.2013 року, видавник: ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації"; копією свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи, серія та номер: А01 266613, виданий 25.06.2004 року, видавник: Державний реєстратор Мороз О.М.; довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, серія та номер: АА 659505, виданий 11.07.2012 року, видавник: Державна служба статистики України; копією статуту, серія та номер: 11191050039000033, виданий 15.09.2011 року, видавник: Державний реєстратор Мороз О.М.; копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серія та номер: 20253679, виданий 16.09.2008 року, видавник Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації; постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2008 року у справі №8/402 (а.с. 66, 98).
Державним реєстратором після прийняття відповідного пакету документів позивача здійснено дії по перевірці даних на заявлене майно у відповідних Реєстрах, доступ до яких наявний у відповідача.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкту гуртово-роздрібна база по вул. Гірничій, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, існують обтяження у вигляді:
- іпотеки (реєстраційний номер обтяження 9400085), яка зареєстрована 28.11.2012 року згідно договору, позивач по якому виступає майновим поручителем по зобов'язаннях Комерційного банку "Фінансова ініціатива", іпотекодержателем визначено Національний банк України;
- заборони на нерухоме майно (реєстраційним номером обтяження 9400072), внесеної 29.12.2009 року на підставі іпотечного договору за № 2376 від 29.12.2009 року, обтяжувачем по якому визначено Національний банк України (а.с. 100-101).
Дані із Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вказують на те, що заявлене до реєстрації нерухоме майно перебуває під іпотекою згідно відповідного договору від 28.11.2012 року, іпотекодержателем якого являється Національний банк України.
Пунктом 31 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27-30 цього Порядку подає документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем або органом державної податкової служби на відчуження або інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі.
В даному випадку слід зазначити, що пункт 31 Порядку не визначає обставини і цілі для забезпечення яких заявник має намір вчинити дії для проведення державної реєстрації права власності щодо майна, яке перебуває в іпотеці, а визначає, що проведення будь-якої реєстраційної дії щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці, обов'язково додатково подається документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем на відчуження або інше визначення юридичної долі нерухомого майна.
При цьому, поняття інше визначення юридичної долі нерухомого майна у Порядку і Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не визначено. У зв'язку із цим, суд виходячи із загальних норм цивільного і господарського права у спірних правовідносинах зазначає, що під іншим визначенням юридичної долі нерухомого майна, крім його відчуження, слід розуміти вчинення власником будь-яких дій щодо такого нерухомого майна, правова реалізація яких тягне за собою отримання із Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідного Витягу про зареєстровані права та/або їх обтяження або видачу Свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Суд відхиляє доводи представника відповідача із посиланням на статтю 9 Закону України "Про іпотеку" з приводу відсутності обов'язку отримання від іпотекодерждателя відповідної згоди для проведення реєстраційної дії щодо підтвердження права власності на нерухоме майно іпотекодавця без зміни права власності у Державного реєстру прав на нерухоме майно, виходячи із наступного. Вказаний позивачем Закон містить імперативні норми матеріального права, які врегульовують правовідносини між іпотекодавцем та іпотекодержателем. А у спірних правовідносинах, питання здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, врегульовані спеціальними нормами підзаконно-правового акту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.
В цій частині суд зазначає, що обов'язки іпотекодавця, визначені у статті 6 Закону України "Про іпотеку", не суперечить правовідносин зобов'язального характеру, визначених пунктом 31 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки положення Порядку додатково врегульовують питання обмежень у розпорядженні майном, яке перебуває у іпотеці. Вказані норми не конфліктують між собою, не породжують правової колізії і не суперечать одна одній.
До того ж, статтею 9 загаданого Закону встановлено перелік прав іпотекодавця на вчинення дій щодо майна, яке перебуває у заставі, а не перелік обов'язкових випадків, у яких іпотекодержатель дає згоду на вчинення дій щодо такого майна. В свою чергу пункт 31 Порядку встановлює додаткові спеціальні обов'язки особи, яка має намір вичинити певні реєстраційні дії щодо свого майна, що перебуває у іпотеці, і а ж ніяк не обмежує цим права іпотекодавця.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що позивачем надано до заяви певний документ, який не засвідчує факт надання згоди Національним банком України на вчинення реєстраційної дії щодо гуртово-роздрібну базу по вул. Гірника, 1 в м. Калуші Івано-Франківської області, з наступних причин.
По-перше, дані змісту картки прийому заяви №2216300 у позивача від 13.05.2013 року вказують на те, що серед поданих документів відповідного листа від Національного банку України не міститься. По-друге, отриманий поза межами професійних відносин державним реєстратором Барничем І.І. у представника товариства електронного повідомлення від 20.03.2013 року №12-204/4858, не відповідає порядку прийняття документів, визначеного Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". По-третє, поданий у судовому засіданні представником відповідача лист від 20.03.2013 року №12-204/4858 не може розглядатися як документ судом, оскільки він ніким не підписаний, і не стосується гуртово-роздрібну базу по вул. Гірника, 1 в м. Калуші Івано-Франківської області.
А відтак, суд вважає, що позивач 13.05.2013 року не подав до реєстраційної служби усі необхідні документи, перелік яких визначений пунктами 27-31 Порядку, що у відповідності до вимог статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і пункту 13 Порядку є безумовною підставою для прийняття рішення про зупинення розгляд заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
У зв'язку із вказаним, суд стверджує не виконання відповідачем вимог статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в частині обмеження законних прав позивача на усунення недоліків при поданні заяви для вчинення реєстрації права власності на вказаний вище об'єкт нерухомого майна.
Вказане свідчить, що відповідачем порушена процедура розгляду заяви позивача і передчасно прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки позивачу не надано строк для усунення недоліків, а саме надання ним документа, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці.
Суд вважає за необхідне також зазначити про наявні розбіжності між даними первинних документів, на яких позивач просить зареєструвати за ним повторно право власності.
Зокрема, правовою підставою для такого визнання права власності позивач подав постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 року у справі №8/402, якою за товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" визначено право власності на гуртово-роздрібну базу по вул. Гірника, 1 в м. Калуші Івано-Франківської області у відповідних площах окремих його частин (а.с. 9-13).
В резолютивній частині вказаної постанови суду щодо площі будівлі і споруди гуртово-роздрібної бази по адміністративному будинку (цегла) зазначеного в плані літерою "А1" визначено загальну площу 180,3 м2, в той час як згідно поданого для реєстрації Технічного паспорту на вказаний об'єкт №5441 експлікація вказаних приміщень станом на 03.04.2013 року становить загальну площу 209,5 м2 (а.с. 12, 80). Згідно постанови апеляційного суду площа магазину "Низькі ціни" (металоконструкції) зазначений у плані літерою "А4" визначено 100,8 м2, а в плані Технічного паспорту з- 102,9 м2 (а.с. 12, 86).
Щодо вказаних розбіжностей ні представник позивача, ні відповідача пояснень чи додаткових доказів суду не надали.
Суд зазначає, що наявність таких розбіжностей для відповідача при розгляді заяви і документів позивача було безумовною підставою для прийняття рішення в порядку 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №2688957 від 29.05.2013 року прийнято передчасно і протиправно, без додержання норм чинного законодавства.
З огляду на вказане суд дійшов переконання про те, що позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №2688957 від 29.05.2013 року є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №2688957 від 29.05.2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (ідентифікаційний код 32873692) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійка.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова в повному обсязі складена 23.08.2013 року.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Судове рішення № 33283509, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 19.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/2253/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: