Постанова № 33283417, 20.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 р. Справа №805/10238/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Дзюбі А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Тюшкиної Л.А. (дов.)

відповідача: Віннікова В.О. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого

підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська»

до Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької

області

про скасування рішення №5 від 19.06.2013

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська» (надалі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької області (надалі - відповідач, Управління) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку № 5 від 19 червня 2013 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 19.06.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької області на підставі акту позапланової перевірки прийнято рішення №5, яким застосовано до відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» фінансові санкції в розмірі 37 767,20 грн. Позивач вважає, що зазначене рішення прийнято з порушенням вимог п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, оскільки п. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV на підставі якого прийнято спірне рішення виключено з 01.01.2011.

Представник позивача в судовому засіданні від 20.08.2013 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, відповідно до яких проти позову заперечує та стверджує, що порушення вимог діючого законодавства було допущено позивачем у 2004-2007 роках, на той час були дійсні норми Закону України №1058-IV.

Також, відповідач зазначає, що фінансова санкція правомірно була застосована за нормами законодавства, яке діяло на час скоєння порушення вимог Закону №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У судовому засіданні від 20.08.2013 представник відповідача проти позову заперечував.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Державне підприємство «Селидіввуггілля» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06 червня 2005 року, включене до ЄДРПОУ за № 33426253, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (бланк серії АОО № 192565). Позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Структурна одиниця «Шахта 1-3 «Новогродівська» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Селидіввугілля» без права юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за № 33621589, що підтверджується довідкою з відділу статистики у м.Селидовому. Перебуває на обліку у відповідача як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в м. Новогродівці Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Як встановлено у судовому засіданні, Управлінням Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької області проведено позапланову перевірку відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» щодо достовірності достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 по застрахованій особі ОСОБА_3, за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 по застрахованій особі ОСОБА_4, по закінчененю якої було складено відповідний акт перевірки від 17.05.2013 №12.

Відповідно до висновку вказаного акту було встановлено, що подано недостовірні індивідуальні відомості про застраховану особу до системи персоніфікованого обліку на ОСОБА_3, на ОСОБА_4 в результаті чого складено розпорядження про усунення порушень від 17.05.2013 №8.

На підставі акту перевірки від 17.05.2013 було винесено рішення №4 про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, згідно з яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 37 767,20 грн.

24.05.2013 відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зі скаргою на рішення №4 від 17.05.2013 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, в якій просив скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької області №4 від 17.05.2013.

13.06.2013 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення, відповідно до якого скаргу позивача задоволено, рішення №4 від 17.056.2013 скасовано та зобов'язано Управління винести нове рішення з урахуванням вимог чинного законодавства.

Управління прийняло оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку № 5 від 19 червня 2013 року, згідно з яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 37 767,20 грн.

Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України також визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до ст.14 Закону № 1058-ІV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з п.4 ч.2 ст.17 Закону № 1058-ІV (у редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року) страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до п.11 ч.2 ст.17 Закону повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну відомостей, що вносяться до системи персоніфікованого обліку, про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачуються страхові внески, у десятиденний термін із дня одержання цих відомостей.

Згідно з ч.10 ст.20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Як вбачається зі спірного рішення, фінансові санкції застосовані до відокремленого підрозділу позивача за неподання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2005 та 2008 роки.

При цьому, рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області №5 від 19.06.2013 про застосування фінансових санкцій за неподання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2005 та 2008 роки у строки, визначені законодавством до відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» прийнято на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону № 1058-ІV.

У редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, пунктом 5 ч.9 ст.106 Закону №1058-ІV передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ статті 17-19, частини першу - дев'яту статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне» виключено.

Згідно з абзацом 5 п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Отже, пункт 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV втратив чинність згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 01 січня 2011 року, тобто, не діяв на дату прийняття спірного рішення.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в своєму рішенні у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/99 роз'яснив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Конституційний Суд України у мотивувальній частині свого рішення зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

У Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 відсутня пряма вказівка про надання зворотної дії у часі положенням у частині проведення перевірки та встановлення порушень, що має наслідком накладення штрафу за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством.

За таких обставин, Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області протиправно прийняло рішення від 19 червня 2013 року №5 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

Крім того, за своєю суттю застосування Управлінням Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької області фінансових санкцій є адміністративно-господарськими санкціями, тому на спірні правовідносини поширюються положення ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, відповідачем пропущено строки застосування адміністративно-господарський санкцій.

Враховуюче викладене, суд дійшов висновку, що позов Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська» до Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької області підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення №5 від 19.06.2013, винесене Управлінням Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької області, про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, в розмірі 37 767,20 грн.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33426253, місцезнаходження: 85400, Донецька область, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41) судовий збір у розмірі 377 (триста сімдесят сім) гривень 67 (шістдесят сім) копійок.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 20 серпня 2013 року, повний текст виготовлено 27 серпня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.