Рішення № 33280862, 30.08.2013, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2218/13529/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої - судді Демінської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Підвальної Є.З.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Хмельницький цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Давидковецької сільської ради про визнання недійсним рішення, державного акту, договору дарування та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Давидковецької сільської ради про визнання недійсними рішень сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку

(третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області), -

в с т а н о в и в :

В червні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вище вказаним позовом, зазначивши, що 06 листопада 1997 р. на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між нею та ОСОБА_6, вона набула у власність житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, котру рішенням 15 сесії Давидковецької сільської ради 5-го скликання № 9 від 22 вересня 2008 р. було передано їй у власність, після чого 23 грудня 2008 р. нею було отримано державний акт серії ЯЗ № 123390 на право власності на вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). У зв'язку з тимчасовою неможливістю обробляти всю площу земельної ділянки позивач передала її частину в тимчасове безоплатне користування для ведення городництва для своєї сусідки - ОСОБА_3, однак навесні 2012 року всупереч її проханню звільнити ділянку ОСОБА_3 знову засіяла її частину орієнтовною площею 0,08 га. З метою вирішення земельного спору щодо межі земельних ділянок позивач 16 травня 2012 р. звернулася до Давидковецької сільської ради, від якої дізналася, що відповідно до договору дарування від 17 липня 2008 р. ОСОБА_4 подарувала своїй дочці ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2010 га. Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі Державного акту серії III - ХМ № 003702 виданого Давидковецькою сільською радою 09 листопада 1998 р. Позивач вважає, що після придбання нею житлового будинку у 1997 році Давидковецька сільська рада без законних на те підстав вилучила з її користування частину земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га та передала її у власність ОСОБА_4, яка подарувала її у 2008 році ОСОБА_3 З урахуванням уточнених в ході судового розгляду вимог остаточно просить визнати недійсним рішення Давидковецької сільської Ради народних депутатів № 18 від 24 лютого 1995 р. в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,2010 га; визнати недійсним Державний акт серії III - ХМ №003702 від 09 листопада 1998 р. на право приватної власності на землю виданий на ім'я ОСОБА_4 в частині передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,201 га; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,201 від 17 липня 2008 р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3; усунути перешкоди в користуванні частиною належної їй земельної ділянки площею 0,0735 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, а саме її звільнення від сільськогосподарських культур та відновлення меж земельної ділянки згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 123390 від 23 грудня 2008 р.

В липні 2012 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду із вище вказаним зустрічним позовом, в якому вказала, що їй відповідно до договору дарування від 17 липня 2008 року, укладеного між нею та ОСОБА_4, належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,2010 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована по АДРЕСА_2 на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району і належала її дарувальнику на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ХМ № 003702, виданого Давидковецькою сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області 09 листопада 1998 року на підставі рішення Давидковецької сільської ради народних депутатів № 18 від 24.02.1995 року. Вважає протиправними рішення 10-ї сесії Давидковецької сільської ради 5-го скликання № 9 від 14 грудня 2007 року, яким ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, рішення 15-ї сесії Давидковецької сільської ради 5-го скликання № 9 від 22 вересня 2008 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та передачу у приватну власність гр. ОСОБА_2". Посилається на те, що ОСОБА_4, реалізуючи своє право на безоплатну приватизацію, отримала у приватну власність земельну ділянку площею 0,2010 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району відповідно до рішення Давидковецької сільської ради народних депутатів № 18 від 24.02.1995 року, а також на підставі вказаного рішення отримала відповідний державний акт, а тому рішеннями № 9 від 14 грудня 2007 року та № 9 від 22 вересня 2008 року Давидковецька сільська рада грубо порушила право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2010 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району, вилучивши у неї без законних підстав частину земельної ділянки площею близько 0,08 га передавши її у власність ОСОБА_2 Зазначає, що у ОСОБА_2 не виникло право користування земельною ділянкою загальною площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, адже у попереднього власника житлового будинку ОСОБА_6 не було права власності на вказану земельну ділянку. Просить визнати недійсним вказані рішення Давидковецької сільської ради від № 9 від 14 грудня 2007 року в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, рішення № 9 від 22 вересня 2008 року, а також державний акт серії ЯЗ № 123390 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_2 23 грудня 2008 року, скасувати його державну реєстрацію.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 на підставі довіреності від 16.05.2012 року ОСОБА_1 вимоги первісного позову підтримав та просить їх задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. Пояснив, що спірна земельна ділянка площею 0,2010 га Давидковецькою сільською радою ОСОБА_4 у власність в установленому порядку не передавалася, державний акт на її ім'я виданий неправомірно, тим самим і ОСОБА_3 подаровано вказану земельну ділянку незаконно. При цьому ОСОБА_3 фактично використовує частину земельної ділянки ОСОБА_2, чим порушує права останньої як власниці цієї земельної ділянки, натомість в діях ОСОБА_2 порушення будь-яких прав ОСОБА_3 відсутнє.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_7 як представник на підставі довіреностей від 12.07.2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проти задоволення первісного позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити, задовольнити зустрічний позов. Пояснив, що в дійсності Давидковецькою сільською радою незаконно виділено у власність ОСОБА_2 частину земельної ділянки, котра на той час уже перебувала у власності ОСОБА_4, без її вилучення у встановленому законом порядку в попереднього власника. При цьому ОСОБА_4 земельна ділянка передана правомірно, належним чином, закріплено межі ділянки на місцевості, видано державний акт, зареєстровано та присвоєно кадастровий номер, внаслідок чого вона мала всі повноваження на відчуження частини належної їй земельної ділянки площею 0,2010 га ОСОБА_3 за договором дарування. Та обставина, що в рішенні від 24.02.1995 року, яке стало підставою видачі державного акта ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку, відсутнє ім'я саме ОСОБА_4, свідчить про допущення описки, а не про те, що земельна ділянка цим рішенням не виділялася.

В судове засідання 30.08.2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з'явилися, свого представника не направили, хоча про час та місце судового розгляду справи у відповідності до ч. 5 ст. 74, ч. 5 ст. 76 ЦПК України були повідомлені в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили. Оскільки станом на 30.08.2013 повноваження ОСОБА_7 як їх представника за вище вказаними довіреностями закінчилися, тому суд не бере до уваги його заяви про оголошення перерви в судовому розгляді справи в зв'язку з відпусткою. Враховуючи зазначене і те, що передбачені законом підстави продовження перерви в судовому засіданні відсутні, крім того, розумні строки розгляду у даній справі закінчилися, відповідачі свою позицію по справі висловили - письмово в зустрічному позові та усно через на той час повноваженого представника, подали докази на підтвердження своїх пояснень за зустрічним позовом та заперечень проти первісного позову, - суд вважає за необхідне судовий розгляд у справі закінчити за відсутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 30.08.2013 року в судовому засіданні.

Давидковецька сільська рада як відповідач за первісним та зустрічним позовами, будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду справи, правом висловити свою позицію щодо заявлених до неї позовних вимог впродовж судового розгляду справи не скористалася, про причини неявки представника в судове засідання 30.08.2013 року суд не повідомила. За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності представника відповідача Давидковецької сільської ради в судовому засіданні.

Представник третьої особи - Управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області - в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомив. За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності представника третьої особи в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що впродовж восьми років, починаючи з 2002 року, він був депутатом Давидковецької сільської ради, в тому числі в 2009 році - головою земельної комісії. Впродовж усього часу він не чув, щоб будь-які земельні ділянки вилучалися у ОСОБА_2 або у ОСОБА_4 і передавалися іншій із них.

Судовий експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні, роз'яснюючи наданий нею експертний висновок, пояснила, що при його складанні вона керувалася матеріалами кадастрової зйомки, фактичну площу земельних ділянок сторін встановлювала з участю представників сторін, в яких на час дослідження зауважень з цього приводу не виникало, з урахуванням наявних на спірній земельній ділянці межових знаків (стовпчиків).

Заслухавши пояснення представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, експерта, показання свідка ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов у справі слід задовольнити частково, в задоволенні зустрічного позову - відмовити з наступних мотивів.

Встановлено, що 29.12.1992 року ОСОБА_6 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 отримав у спадщину будинковолодіння по АДРЕСА_3, адресу змінено на «АДРЕСА_1» Давидковецькою сільською радою. Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи до майна ОСОБА_10, копія котрих міститься у справі, договором купівлі-продажу від 6.11.1997 року (а.с. 4, запис щодо зміни адреси на звороті).

Будинковолодіння за вказаною адресою знаходилось на земельній ділянці, яка за життя спадкодавця була закріплена за колгоспним двором, головою котрого була ОСОБА_10, що підтверджується витягом з рішення районної ради народних депутатів № 165 від 29.12.1988 року, що міститься в матеріалах оглянутої судом інвентаризаційної справи № 691 по АДРЕСА_1. Площа зазначеної земельної ділянки на момент смерті спадкодавиці складала 0,25 га, що підтверджується матеріалами погосподарських книг, копії котрих наявні у справі (зокрема, а.с. 83, зворот). Право користування зазначеною земельною ділянкою такої ж площі перейшло до ОСОБА_6 в силу ст. 30 ЗК України від 18.12.1990 року в редакції станом на дату смерті ОСОБА_10

В той час, коли власником будинковолодіння та користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1, був ОСОБА_6, 24.02.1995 року виконкомом Давидковецької сільської ради було прийнято рішення № 18 «Про розгляд заяв, поданих гр. с. Давидківці на приватизацію власних земельних ділянок», на підставі якого Давидковецькою сільською радою 9.11.1998 року ОСОБА_4 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ № 003702 для засвідчення передачі їй в приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_4, загальною площею 0,773 га, з яких 0,25 га - для обслуговування житлового будинку, 0,523 га - для ведення особистого підсобного господарства, що складається з чотирьох частин: 0,201 га (в державному акті - ділянка-2), 0,272 га, 0,167 га, 0,133 га. Адреса «АДРЕСА_4» згодом змінена на АДРЕСА_2, що ніким із сторін не оспорюється.

6.11.1997 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу будинковолодіння по АДРЕСА_1, за яким вказане домоволодіння перейшло у власність ОСОБА_2 В день укладення зазначеного договору купівлі-продажу Давидковецькою сільською радою видана довідка про те, що будівлі по вул АДРЕСА_1, розташовані на земельній ділянці площею 0,25 га. На підставі ст. 30 ЗК України від 18.12.1990 року в редакції станом на дату купівлі ОСОБА_2 домоволодіння по АДРЕСА_1, зазначена земельна ділянка площею 0,25 га перейшла в користування ОСОБА_2

14.12.2007 року Давидковецькою сільською радою ОСОБА_2 був наданий дозвіл на розробку технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 0,25 га для обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з рішення № 9 10-ї сесії Давидковецької сільської ради 5-го скликання від 14.12.2007 року, копія котрого наявна в матеріалах справи.

7.04.2008 року, 17.04.2008 року ОСОБА_2 були надані висновки (погодження) на розроблену технічну документацію Хмельницької районної державної адміністрації та Управління земельних ресурсів у Хмельницькому районі Хмельницької області.

17.07.2008 року ОСОБА_4 за договором дарування подарувала ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2010 га для ведення особистого селянського господарства, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6825082400:01:002:0390. Вказані обставини підтверджується договором дарування від 17.07.2008 року, повідомленням Управління Держкомземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області за вих. № 4-1-5/2383, наявними у справі.

22.09.2008 року Давидковецькою сільською радою земельну ділянку загальною площею 0,25 га по АДРЕСА_1, передано ОСОБА_2 в приватну власність для обслуговування жилого будинку, 13.12.2008 року Управлінням Держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку (кадастровий номер - 6825082400:01:002:0313).

Однак в травні 2012 року ОСОБА_2 з листа Давидковецької сільської ради за вих. № 253, копія котрого міститься в матеріалах справи, стало відомо, що земельні ділянки із вище вказаними кадастровими номерами накладаються одна на одну. Вказана обставина підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи № 12/13 від 18.03.2013 року, наявним у справі, з якого також вбачається, що площа накладки земельних ділянок становить 0,0735 га (арк. 5 та додаток 3 експертного висновку).

У відповідності до ч. 3 ст. 6 ЗК України 1990 року в редакції станом на дату прийняття рішення виконкому Давидковецької сільської ради, котре стало підставою видачі ОСОБА_4 державного акта серії ІІІ-ХМ № 003702 на право приватної власності на землю, передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Згідно ч. 1 ст. 17 ЗК України 1990 року в тій же редакції, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Згідно п.п. 17 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» в редакції станом на ту ж дату, виключно на пленарних засіданнях Ради народних депутатів вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до законодавства.

Однак Давидковецькою сільською радою рішення № 18 від 24 лютого 1995 р. щодо передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки не приймалося, натомість рішення № 18 від 24 лютого 1995 р., копія котрого разом зі списком-додатком до нього міститься у справі, приймалося виконкомом Давидковецької сільської ради (тобто не уповноваженим на передачу земельних ділянок у власність органом) і відомості про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 0,773 га у ньому відсутні. Тим самим суд приходить до висновку, що Давидковецька сільська рада ОСОБА_4 спірної земельної ділянки у власність не передавала, а тому на підставі вище вказаного рішення № 18 від 24 лютого 1995 р. не мала права видавати ОСОБА_4 державного акта ІІІ-ХМ № 003702.

Таким чином, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, слід визнати недійсним державний акт серії ІІІ-ХМ № 003702 на право приватної власності на землю, виданий Давидковецькою сільською радою Хмельницького району Хмельницької області 09.11.1998 року ОСОБА_4 в частині передачі у приватну власність земельної ділянки- 2 площею 0,201 га. Зазначене узгоджується також із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постановах від 6.02.2013 року у справі № 6-169цс12, від 24.04.2013 року у справі № 6-14цс13, від 22.05.2013 року № 6-33цс13.

При цьому вимога про визнання недійсним рішення Давидковецької сільської ради народних депутатів № 18 від 24 лютого 1995 р. в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,2010 га задоволенню не підлягає, оскільки такого рішення не приймалося.

У відповідності до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право відчужувати земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно частин 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, укладений 17.07.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договір дарування земельної ділянки площею 0,2010 га, розташованої на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, підлягає визнанню недійсним, оскільки дарувальником за договором стала особа, у якої відсутнє право власності на майно, що становить предмет договору.

У відповідності до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельну ділянку площею 0,25 га передано у власність ОСОБА_2 Давидковецькою сільською радою в межах повноважень, передбачених ст. 12 ЗК України, та з дотриманням порядку, визначеного ст. 118 ЗК України в редакції станом на дату її передачі, тому вимоги зустрічного позову задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

В судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що між земельними ділянками, як використовуються ОСОБА_2 та ОСОБА_3, наявні межові знаки (стовпчики), розміщені відповідно до площі та конфігурації земельної ділянки, яку ОСОБА_3 вважає своєю. Вказане підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8, роз'ясненнями, наданими в судовому засіданні судовим експертом. Одночасно не знайшли свого підтвердження пояснення позивача щодо наявності на спірній частині земельної ділянки будь-яких насаджень ОСОБА_3

За таких обставин позовні вимоги первісного позову щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою слід задовольнити частково, а саме усунути їх шляхом відновлення меж земельної ділянки згідно державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2, відмовивши в їх усуненні шляхом звільнення від належних ОСОБА_3 сільськогосподарських культур.

Судові витрати у справі, понесені відповідачами за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом покладаються на осіб, котрі їх понесли.

Судові витрати у справі, понесені позивачем за первісним позовом - відповідачем за зустрічним позовом, складаються із судового збору в сумі 107,30 грн., і їх слід присудити ОСОБА_2 з ОСОБА_4, ОСОБА_3, Давидковецької сільської ради в рівних частках з кожного пропорційно до задоволених вимог, виходячи із розрахунку: 107,30 грн. : 4 вимоги, які заявлялись, х 3 вимоги, які задоволені, : 3-х відповідачів за первісним позовом = 26,83 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 14, 19, 41 Конституції України, ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215, ч. 1 ст. 317, ст. 391 ЦК України, ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 17 ЗК України 1990 року, п. «а» ч. 1 ст. 90, ст. 152 ЗК України 2001 року, п.п. 17 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Давидковецької сільської ради про визнання недійсним рішення, державного акту, договору дарування та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт серії ІІІ-ХМ № 003702 на право приватної власності на землю, виданий Давидковецькою сільською радою Хмельницького району Хмельницької області 09.11.1998 року ОСОБА_4 в частині передачі у приватну власність земельної ділянки - 2 площею 0,201 га.

Визнати недійсним укладений 17.07.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договір дарування земельної ділянки площею 0,2010 га, розташованої на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Усунути перешкоди в користуванні частиною належної ОСОБА_2 земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, площею 0,0735 га шляхом відновлення меж земельної ділянки згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 123390 від 23.12.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, Давидковецької сільської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі по 26,83 грн. з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Давидковецької сільської ради про визнання недійсними рішень сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Суддя:

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частини)

30 серпня 2013 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої - судді Демінської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Підвальної Є.З.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Хмельницький цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Давидковецької сільської ради про визнання недійсним рішення, державного акту, договору дарування та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Давидковецької сільської ради про визнання недійсними рішень сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку

(третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області), -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Давидковецької сільської ради про визнання недійсним рішення, державного акту, договору дарування та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт серії ІІІ-ХМ № 003702 на право приватної власності на землю, виданий Давидковецькою сільською радою Хмельницького району Хмельницької області 09.11.1998 року ОСОБА_4 в частині передачі у приватну власність земельної ділянки - 2 площею 0,201 га.

Визнати недійсним укладений 17.07.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договір дарування земельної ділянки площею 0,2010 га, розташованої на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Усунути перешкоди в користуванні частиною належної ОСОБА_2 земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, площею 0,0735 га шляхом відновлення меж земельної ділянки згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 123390 від 23.12.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, Давидковецької сільської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі по 26,83 грн. з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Давидковецької сільської ради про визнання недійсними рішень сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Суддя: