Ухвала суду № 33280367, 28.08.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4341/13-ц

Провадження №6/638/250/2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 28» серпня 2013 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого-судді Гайдук Л.П.

при секретарі Говор Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз*яснення рішення суду та заяву державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Підгірного О.С. про зміну порядку та способу виконання виконавчого листа по справі №2-9227/10 виданого 06.10.2010р. Дзержинським районним судом міста Харкова про поновлення порушеного права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 про зобов'язання ОСОБА_1, ТОВ «Ілляшев і партнери» за власний рахунок демонтувати самовільно прибудовані окремий вхід із дахом над ним до будівлі 1-го поверху в житловому будинку по АДРЕСА_1 та привести конструкцію будинку у первісний стан, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова з заявою про роз*яснення рішення Дзержинського районного суду міста Харкова про поновлення порушеного права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 про зобов'язання ОСОБА_1, ТОВ «Ілляшев і партнери» за власний рахунок демонтувати самовільно прибудовані окремий вхід із дахом над ним до будівлі 1-го поверху в житловому будинку по АДРЕСА_1 та привести конструкцію будинку у первісний стан оскільки незрозуміло відповідачу в який первісний стан треба приводити конструкцію, оскільки теперешній власник ФОП ОСОБА_4 та попередній власник ТОВ «Ілляшев та партнери» придбали дану будівлю вже з окремим входом, що підтверджується технічним паспортом та іншими матеріалами справи.

Державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Підгірний О.С. також звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова із заявою про зміну порядку та способу виконання виконавчого листа по справі №2-9227/10 виданого 06.10.2010р. Дзержинським районним судом міста Харкова про поновлення порушеного права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 про зобов'язання ОСОБА_1, ТОВ «Ілляшев і партнери» за власний рахунок демонтувати самовільно прибудовані окремий вхід із дахом над ним до будівлі 1-го поверху в житловому будинку по АДРЕСА_1 та привести конструкцію будинку у первісний стан шляхом залучення до провадження виконавчих дій суб'єктів господарювання, зокрема, але не виключно зазначених у клопотанні стягувача, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Суд, вислухавши думку представника ОСОБА_1, представника ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз*яснення рішення та задоволення заяви державного виконавця про змінення порядку і способу виконання судового рішення, виходячи із наступного.

Як вбачається із заяви державного виконавця, 24.11.2010р. було відкрито виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа Дзержинського районного суду міста Харкова від 06.10.2010р. про зобов'язання ОСОБА_1 та ТОВ «Ілляшев і партнери» за власний рахунок демонтувати самовільно прибудовані окремий вхід із дахом над ним до будівлі 1-го поверху в житловому будинку по АДРЕСА_1 та привести конструкції будинку у первісний стан.

Рішення до цього часу боржником не виконане.

Під час неодноразових виходів державного виконавця за адресою боржника: АДРЕСА_1 боржник за вказаною адресою був відсутній.

27.01.2011р. державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу за невиконання судового рішення, а 09.02.2011р. винесено постанову про накладення подвійного штрафу за таке ж саме порушення.

Державний виконавець зазначає, що до відділу звернулась стягувач, яка заявила клопотання про залучення до провадження виконавчих дій суб'єкта господарювання ТОВ «АВЛЕН» (код ЄДРПОУ 37875055), що має відповідну ліцензію на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури та запропонувала здійснити фінансування робіт цього підприємства щодо демонтажу самовільно прибудованих окремого входу із дахом, від виконання яких ухиляється боржник.

Державний виконавець зазначає, що, оскільки відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює виконання судового рішення у спосіб та порядку, встановленому виконавчим документом, а судовим рішенням передбачено зобов'язання боржника за власний рахунок вчинити певні дії, від вчинення яких він ухиляється, здійснення відповідних дій, про які наполягаэ стягувач, можливе лише шляхом зміни порядку та способу виконання судового рішення.

Відповідно до Конституції України -основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-У1 судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2010 та пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких, надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 04.11.2010р. №2677-У1 виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 04.11.2010р. №2677-У1 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до положень ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист відтворює резолютивну частину прийнятого судом рішення і залишається незмінним до повного виконання чи втрати ним юридичної сили у випадках, встановлених законом.

Винятки стосовно загального порядку примусового виконання рішень суду закріплено у відповідних статтях ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до тексту резолютивної частини рішення Дзержинського районного суду від 03.06.2010р. у цивільній справі №2-9227/10 поновлене порушене право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_1, ТОВ «Ілляшев і партнери» за власний рахунок демонтувати самовільно прибудовані окремий вхід із дахом над ним до будівлі 1-го поверху в житловому будинку по АДРЕСА_1 та привести конструкцію будинку у первісний стан.

Загальні умови та порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення унормовані положеннями ст.75 Закону України «Про виконавче провадження».

Такі дії державним виконавцем вчинені у повному обсязі, між тим, за твердженням державного виконавця, боржник не виконав судового рішення. В той же час, стягувач запропонував здійснити фінансування робіт із демонтажу та рекомендував відповідну установу, тобто не тільки зацікавлений у виконання судового рішення, а й згоден надати відповідну допомогу.

Суд вважає, що ухилення боржника від вчинення дій, на які його зобов'язано відповідним судовим рішенням за наявності відповідного реагування державного виконавця у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» спосіб та порядку, може вважатися тією винятковою обставиною, що утруднює виконання рішення. При цьому суд вважає, що позбавлення стягувача права здійснити фінансування виконавчих дій та забезпечити виконання судового рішення шляхом відбору та рекомендації відповідної будівельної установи, має наслідком порушення його права на судовий захист, остаточною стадією якого є виконання судового рішення. При цьому суд виходить як із положень закону, так і норм міжнародного права, які є складовою національного законодавства.

За таких обставин суд вважає можливим задовольнити заяву державного виконавця, оскільки проти цього не заперечує стягувач, а виконання судового рішення триває значний час. Доказів вчинення боржником відповідних дій на виконання судового рішення суду не надано. Виконання судового рішення за рахунок стягувача із залученням відповідної установи, на думку суду, не порушує прав боржника, оскільки при відсутності факту добровільного та самостійного виконання судового рішення у визначений ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» строк, виконання здійснюється державним виконавцем у примусовому порядку згідно із положеннями ст. 27 цього ж Закону.

Що стосується заяви ОСОБА_1 про роз*яснення вищезазначеного судового рішення, то в даній частині остання не підлягає задоволенню, оскільки обставини зміни власників приміщення розглядались неодноразово судовими інстанціями та рішення набрало чинності й обов*язкове для виконання, та дане приміщення встановлено судовим рішенням обладнане окремим входом без належного дозволу й підлягає приведенню у первісний стан, який до цього існував.

Як вбачається з завяи ОСОБА_1, то остання по суті не згодна з рішенням суду.

Підстави вважати судове рішення не чітким та не зрозумілим у суда відсутні, у зв*язку з чим суд вважає підстави на які посилається заявник такими, що заслуговують на увагу.

Посилання на лист слідчого про те,що окремий вход, який за рішенням суду підлягає демонтажу є речовим доказом по кримінальному провадженню та не може бути зруйнований суд не може прийняти до уваги, оскільки не стосується предмету даного розгляду, окрім того, певний процесуальний документ про визнання такого об*єкту речовим доказом відсутній, а якщо й є в наявності, то заслуговує певної критики й підлягає сумніву в розумінні положень КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про роз*яснення рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.06.2010року в частині приведення конструкції у первісний стан залишити без задоволення.

Заяву державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Підгірного О.С. задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.06.2010р. у цивільній справі №2-9227/10, на виконання якого 06.10.2010р. виданий виконавчий лист про поновлення порушеного права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 про зобов'язання ОСОБА_1, ТОВ «Ілляшев і партнери» за власний рахунок демонтувати самовільно прибудовані окремий вхід із дахом над ним до будівлі 1-го поверху в житловому будинку по АДРЕСА_1 та привести конструкцію будинку у первісний стан, шляхом залучення до провадження виконавчих дій суб'єктів господарювання, зокрема, але не виключно зазначених у клопотанні стягувача, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутніми в судовому засіданні - протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Головуючий суддя