Постанова № 33279160, 04.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7106/13-п Головуючий у І інстанції Провадження № 33/780/558/13 Доповідач у 2 інстанції МатюшкоКатегорія 430 04.09.2013

ПОСТАНОВА

іменем України

03 вересня 2013 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області Матюшко М.П., за участю прокурора Шум І.І. та представника Київської обласної митниці Захарова О.А., розглянувши апеляційну скаргу представника правопорушника ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2013 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Грузії, уродженця м. Гурджані, Грузія, проживаючого за адресою: Грузія, АДРЕСА_1, приватного підприємця,,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.472 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % вартості товару, а саме 47 959 ( сорок сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім ) гривень з конфіскацією в дохід держави вилученої згідно протоколу від 17 червня 2013 року валюти, а саме 6 000 ( шість тисяч ) доларів США.

ВСТАНОВИВ:

Як зазначено в постанові суду, 17 червня 2013 року о 18 год. 47 хв. на митний контроль поступив громадянин Грузії ОСОБА_4, який прилетів до України з Грузії, м. Тбілісі, рейсом № 516, літаком авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», своїми діями обрав канал, позначений символами червоного кольору - «червоний коридор», з метою оформлення митної декларації на готівку в сумі 15000 доларів США. Пасажир для митного оформлення подав заповнену власноруч митну декларацію, в якій в пункті 3.1 «Сума валюти України та іноземної валюти готівкою, платіжні документи та інші цінні папери, банківські метали, кількість виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння в будь-якому вигляді і стані» було задекларовано готівку у сумі 15000 доларів США.

Для перерахунку готівки пасажира було запрошено до зони ретельного огляду багажу та ручної поклажі залу «Приліт» терміналу «Д» ДПМА «Бориспіль», де ОСОБА_4, було пред'явлено 21000 доларів США, які знаходились в кишені брюк, одягнених на пасажира без ознак приховування, та належала йому особисто.

Своїми діями пасажир порушив порядок проходження митного контролю, яким обмежено переміщення готівки через митний кордон України, та мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3, який представляє інтереси ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що вже під час перерахування готівки працівником митниці ОСОБА_4 згадав, що має не 15 000 доларів США, а 21 000 доларів США. 6 000 доларів США він отримав перед самим вильотом з міста Тбілісі, від знайомого, який попросив його передати ці кошти родичу, який знаходиться в м. Києві.

Про те, що він має 21 000 доларів США, ОСОБА_4 забув, оскільки знаходився в стані тимчасового розладу душевної діяльності, так як перед вильотом йому повідомили неприємну інформацію, що стосується його особисто, яка призвела до такого стану. Зазначає, що дані обставини пояснював під час засідання суду, натомість суд не прийняв це до уваги, та в постанові вказав наступне: «Представник правопорушника пояснив. що ОСОБА_4 забув про 6000 доларів США під час декларування через втому та з необережності». Таким чином, ОСОБА_4 не задекларувавши суму в розмірі 6000 доларів США, не мав наміру її приховати чи іншого умислу, з метою незаконного ввезення валюти до України, та будь-якої вигоди від такої дії, а забув про цю суму через об'єктивні обставин.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, просив постанову місцевого суду скасувати, а провадження по справі закрити, думку прокурора та представника Київської обласної митниці, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, постанову судді вважали законною та обґрунтованою, просили її залишити без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження у справах про порушення митних правил згідно ст.487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 489 МК України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції враховано вищевказані норми.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, оскільки він не заявив за встановленою формою точних відомостей та достовірних відомостей про товар, що підлягає обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Вина порушника підтверджується протоколом про порушення митних правил №0298/125120101/13 від 17 червня 2013 року (а.с.2-7), протоколом опитування в справі про порушення митних правил № 0298/126120101/13 від 17 червня 2013 року ( а.с. 8-10 ), доповідними записками ( а.с. 11-12), копією митної декларації (а.с.17-8), актом прийому передачі матеріалів справи про порушення митних правил ( а.с. 19), описом предметів (а.с.21).

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За змістом ч.5 ст. 266 МК України, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Доводи апелянта стосовно того, що ОСОБА_4 забув про 6000 доларів США під час декларування через втому та необережність не відповідає дійсності.

Згідно ч.2 ст.266 МК України, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Посилання апелянта на неосудність ОСОБА_4 під час вчинення адміністративного правопорушення не підтверджене ніякими доказами і є голослівним.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що всі обставини справи судом першої інстанції були досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону, а тому підстав задоволення апеляційної скарги, скасування постанови та винесення нової не вбачаю.

Наявним у справі доказам суддя дав належну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_4 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 471, 531 МК України, ст.ст. 289, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 який представляє інтереси ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2013 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя М.П. Матюшко