Рішення № 33279015, 02.09.2013, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 0603/3254/12 Провадження № 2/0603/1669/12

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2013 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1, представником якої є ОСОБА_2,доБердичівської міської ради Житомирської області, Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, представником яких є ОСОБА_3,треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:1) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир, представником якого є ОСОБА_4, 2) Приватне підприємство "Житлоремекс 2", 3) Міське комунальне виробниче ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3,проскасування рішення та поновлення прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом, у якому просила визнати її права на житло на зазначеній у рішенні № 356 житловій площі 14 м кв. за адресою: АДРЕСА_1 (право користування) та скасувати рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради депутатів трудящих Житомирської області № 356 від 27.05.1986 р. в частині визнання службовою однокімнатної квартири АДРЕСА_1 площею 14 м кв. (т. 2, а. с. 6 - 8).

Бердичівська міська рада Житомирської області та Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області проти позову заперечили, посилаючись на те, що рішення, яке оскаржується, прийнято у відповідності до діючого на момент його прийняття законодавства СРСР та Української РСР.

Судом з'ясовано, що п. 2 рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради депутатів трудящих Житомирської області № 356 від 27.05.1986 р. було визнано службовою однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 14 м кв. для заселення військовослужбовця ОСОБА_5 (склад сім'ї - 3 особи) (а. с. 63, 175).

Зі змісту позовної заяви (т. 2, а. с. 6 - 8) ОСОБА_1 та пояснень її представника випливає, що її, її батька, матір та брата у 1946 р. було заселено до половини будинку по АДРЕСА_2 (у даний час - АДРЕСА_1, нумерація будинку змінена на підставі рішення Бердичівської міської ради депутатів трудящих Житомирської області № 15 від 11.01.1957 р.), яка складалась з трьох кімнат та однієї кухні. Вказане житло було надано її батьку ОСОБА_6 як старшому офіцеру Радянської армії ГЖЧ КЕЧ Бердичівського району Житомирської області.

Відповідно до частини третьої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між тим, ОСОБА_1 не подала належних та допустимих доказів, які б вказували, що її батьку ОСОБА_6 як старшому офіцеру Радянської армії ГЖЧ КЕЧ Бердичівського району Житомирської області у 1946 р. у встановленому законодавством СРСР та Української РСР порядку дійсно було надано житло по АДРЕСА_2 (у даний час - АДРЕСА_1), яке б складалось саме з трьох кімнат та однієї кухні.

Зі змісту позовної заяви (т. 2, а. с. 6 - 8) ОСОБА_1 та пояснень її представника також випливає, що п. 2 рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради депутатів трудящих Житомирської області № 356 від 27.05.1986 р. було визнано службовою однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 14 м кв., якою користувалась ОСОБА_1 та її матір, яка була надана її батькові ОСОБА_6 і членам його сім'ї у 1946 р.

Між тим, ОСОБА_1 не подала належних та допустимих доказів, які б вказували, що вона та її матір користувалась квартирою АДРЕСА_1 житловою площею 14 м кв., і що ця квартира була надана її батькові і членам його сім'ї у 1946 р. у встановленому законодавством СРСР та Української РСР порядку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що пункт 2 рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради депутатів трудящих Житомирської області № 356 від 27.05.1986 р. не порушує її прав чи інтересів, а відтак її звернення з позовом здійснено всупереч статті 1 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Крім того, у якості підстави позову ОСОБА_1 посилається на роз'яснення Верховного Суду СРСР і Прокуратури СРСР від 10.03.1965 р. № 8(23) статті 59 Основ цивільного законодавства СРСР та зазначає, що пункт 2 рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради депутатів трудящих Житомирської області № 356 від 27.05.1986 р. суперечить цьому роз'ясненню.

Суд зазначає, що стаття 59 Основ цивільного законодавства СРСР втратила силу на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 30.10.1981 р.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що пункт 2 рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради депутатів трудящих Житомирської області № 356 від 27.05.1986 р. суперечить статті 59 Основ цивільного законодавства СРСР (з урахуванням роз'яснення Верховного Суду СРСР і Прокуратури СРСР від 10.03.1965 р. № 8(23)), є безпідставним.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що пункт 2 рішення № 356 від 27.05.1986 р. було прийнято Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради депутатів трудящих Житомирської області у межах наданої компетенції, оскільки пунктом 9 частини першої статті 15 Житлового кодексу Української РСР передбачалось, що виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті: приймають рішення про включення жилих приміщень до числа службових (стаття 118).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1.

Керуючись статтями 1 - 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 - 60, 63, 64, 79, 88, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Роз'яснити, що:

- рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

- апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення;

- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Корбут

Повне рішення складено 04.09.2013 р.